Рішення № 78020968, 20.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1941/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.08.2008 року позивач звернувся з заявою до Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, відповідно до якої просив виділити у власність земельну ділянку, площею 0,12 га на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області для ведення індивідуального садівництва.

Розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.08.2008 року № 803 надано згоду на передачу у власність земельної ділянки, площею 0.12 га, для ведення індивідуального садівництва із земель державної власності, що знаходиться на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва.

18.06.2018 року позивачем до відповідача подана заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва та надання її у власність.

До вказаної заяви додано проект землеустрою, погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.09.2017 року N7942/82-17, в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства України та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Листом від 02.07.2018 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило в задоволенні заяви позивача.

Вказану відмову позивач вважає протиправною у зв'язку з тим, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На підставі вказаного просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, яка викладена у листі від 02.07.2018 N4675/0-1859/0/95-18, відносно затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та надання її у власність;

Зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та надати її у власність позивача.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.

16 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що дозвіл на розробку проекту землеустрою отриманий позивачем 21.08.2008 року, на підставі розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області.

До розроблення відповідного проекту землеустрою, позивач звернулась до землевпорядної організації лише 03 серпня 2017 року, тобто через 9 років.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви, позивачу доведено, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою надавалось Білозерською районною державною адміністрацією у Херсонській області, тому, Головне управління не має законних підстав в задоволені заяви Позивача.

Також відповідач вказав, що відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 09.10.2015 року вищевказана земельна ділянка відноситься до земель загального користування, яка відповідно до законодавства не може передаватися у приватну власність.

На підставі вказаного просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: 13.08.2008 року позивач звернувся з заявою до Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області голови, якою просив виділити у власність земельну ділянку, площею 0,12 га на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області для ведення індивідуального садівництва.

Розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.08.2008 року № 803 надано згоду на передачу у власність земельної ділянки, площею 0.12 га, для ведення індивідуального садівництва із земель державної власності, що знаходиться на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва.

За замовленням позивача розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, площею 0,12 га у власність позивача для ведення індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, який погоджено висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.09.2017 року N7942/82-17, в якому зазначено, що проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства України та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.

Відповідно до ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2017 року №НВ-6503170632017, 08 жовтня 2017 року Відділом у Білозерському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення. Вид використання земельної ділянки: для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 гектарів, кадастровий номер 6520386000:03:001:0416.

18.06.2018 року позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області подана заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області та надання її у власність.

Листом від 02.07.2018 N 4675/0-1859/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовлено в задоволенні заяви позивача.

Відмову обґрунтовано тим, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва надавався розпорядження Білозерської районної державної адміністрації та інформація про його чинність відсутня.

Зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області наділено повноваженнями щодо затвердження документації із землеустрою лише по дозволах наданих територіальними управліннями Держгеокадастру.

Вказав, що зазначена позивачем земельні ділянка відноситься до земель загального користування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне: стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктами 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до п. 1 вказаного Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 7 відповідного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане, і розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Херсонської області.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області у своїй діяльної керується Конституцією та законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства Украй наказами Держгеокадастру, актами місцевої державної адміністрації та органів місцеве самоврядування.

Згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні орган передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всі потреб.

Головне управління відповідно до Положення, розпоряджається землями державі власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодекс України, на території Херсонської області. Також надає роз’яснення з питань, що належать до його компетенції та здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних діяльністю Держгеокадастру.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про землеустрій" 22.05.2003 № 858-IV визначено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Пунктом 6 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин(ч.1ст.186-1 ЗК України).

Відповідно до п. 4 ст.186-1 ЗК України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно ч. 6 ст. 186-1 ЗК України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Аналізуючи вказане, суд приходить до висновку, що ст. 186-1 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідачем надано оскаржувану відповідь на підставі того, що згідно розробленого проекту землеустрою, визначена земельна ділянка відноситься до земель загального користування.

При цьому, судом встановлено, в матеріалах справи наявна довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 09.10.2015 р. № 24-28-0.2-217/2-15,відповідно до якої земельна ділянка, загальною площею 0, 1200 га, яка проектується до відведення у власність гр. ОСОБА_3 для ведення індивідуального садівництва та знаходиться за адресою: Садівська сільська рада (за межами населеного пункту) Білозерського району Херсонської області відноситься до земель загального користування (а.с. 21).

На противагу цьому, відповідно до ОСОБА_1 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2017 року №НВ-6503170632017, вид використання земельної ділянки: для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1200 гектарів, кадастровий номер 6520386000:03:001:0416.

Таким чином, оскільки Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2017 року встановлено, що вищевказана земельна ділянка має вид використання: для ведення індивідуального садівництва та зважаючи, що вказаний ОСОБА_1 станом на 08.10.2017 р., суд робить висновок, що земельна ділянка не відноситься до земель загального користування.

При цьому, інших доказів що земельні ділянка, яка знаходиться за адресою: Садівська сільська рада (за межами населеного пункту) Білозерського району Херсонської області з кадастровим номером 6520386000:03:001:0416 відноситься до земель загального користування не надано.

Щодо посилання відповідача, що у нього відсутня інформації щодо чинності розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.08.2008 року № 803, яким позивачу надано згоду на передачу у власність земельної ділянки, суд не приймає як належну підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою, оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів щодо нечинності вказаного розпорядження.

Також суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що проект землеустрою має невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації, як це встановлено ст.186-1 Земельного Кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач при наданні відмови в затвердженні проекту землеустрою не діяв в порядку визначеному законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладену у листі від 02.07.2018 N4675/0-1859/0/95-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Щодо позовної вимоги про надання у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області суд зазначає, що не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вказане є дискреційними повноваженнями відповідача. При цьому, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає, що належним способом захисту його порушених прав є зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву від 18.06.2018 р. щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (73485, м. Херсон, с. Антонівка, вул. Прикордонна, буд.38, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3, від18.06.2018р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (73485, м. Херсон, с. Антонівка, вул. Прикордонна, буд.38, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1409 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 листопада 2018 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 6.2.1