Рішення № 78020330, 20.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2018 року Справа № 0840/2863/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

третя особа Запорізький обласний військовий комісаріат (69063, м. Запоріжжя, пр. Тихий, 7)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.07.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), третя особа Запорізький обласний військовий комісаріат (далі – третя особа), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог від 20.08.2018):

- визнати протиправними дії відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, доплати за роботу в нічний час, інших премії та доплат які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- зобов’язати відповідача здійснити з 18 червня 2018 року перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки від 08.06.2018 № 284/ф про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 30.06.2017 року з включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, суми грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової допомоги, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, інших премії та доплат, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 21.07.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

У зв'язку з тим, що суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці в період часу з 13.08.2018 по 02.09.2018 включно, розгляд питання про відкриття провадження в адміністративній справі проводиться з першого робочого дня, тобто з 03.09.2018.

Ухвалою суду від 03.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/2863/18.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 2017 року він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що 18.06.2018 він звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про перерахунок пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зазначеного у довідці Запорізького обласного військового комісаріату від 08.06.2018 №284/ф. Разом з тим, відповідачем протиправно та необґрунтовано відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії, що зумовило звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (вх. від 14.09.2018 №21869) проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач в поданій до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяві просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, доплати за роботу в нічний час, інших премії та доплат, які йому нараховано за 24 місяці перед звільненням. Разом з тим, відповідачем правомірно відмовлено у проведенні перерахунку, оскільки відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 вказані виплати не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Також, відповідач вказав на те, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців. Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби. Крім того, звертає увагу суду, що індексація та доплата за роботу в нічний час взагалі не вказана в довідці від 08.06.2018 № 284/ф та не підтверджено її отримання позивачем. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третьою особою пояснень на позов не надано.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи (інвалід армії), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 30.08.2017 №3035615356.

18.06.2018 позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Запорізькій області, в якій просив провести перерахунок пенсії з урахування додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Запорізького обласного військового комісаріату від 08.06.2018 №284/ф.

Листом від 02.07.2018 №1472/С-9 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсійних виплат з посиланням на те, що врахування в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової допомоги, індексації чинним законодавством не передбачено.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд керується наступними мотивами.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ; тут та надалі – в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка діяла на час виплати позивачеві вказаних у довідці Запорізького обласного військового комісаріату видів додаткового грошового забезпечення, передбачено право керівника державного органу у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема, установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям; здійснювати преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; надавати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України №1294).

Підпунктом першим пункту 6 вищезазначеної Постанови надано право керівникам державного органу виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 29.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом при винесенні рішення взято до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року по справі №813/758/17 (адміністративне провадження №К/9901/838/17; адміністративне провадження № К/9901/7155/18), відповідно до якої, зокрема, при формулюванні висновку щодо включення до складу грошового забезпечення виплат для обчисленні пенсії, судам потрібно додатково встановити ряд фактичних обставин та у взаємозв'язку із іншими встановленими обставинами дослідити їх, з'ясувати підстави для нарахування та правову (юридичну) природу кожної із спірних виплат, тобто, чи відносяться вказані виплати до разових платежів, чи пов'язані вони з виконанням позивачем своїх службових обов'язків або мають компенсаційний чи заохочувальний характер, пов'язаний з виконанням певних завдань в особливих умовах або з фактом звільнення; чи здійснювалось фактичне нарахування та сплата на кожну з них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є однією з передумов для включення спірних виплат, які позивач отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення.

З наданих до матеріалів адміністративної справи довідки Запорізького обласного військового комісаріату встановлено, що протягом періодів, з яких позивачу призначалась пенсія (з липня 2015 року по червень 2017 року), ОСОБА_1 щомісяця виплачувались такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячна додаткова грошова винагорода; премія; одноразово сплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (червень 2017 року); грошова допомога на оздоровлення (листопад 2016 року, травень 2017 року); одноразова грошова допомога при звільненні (червень 2017 року).

Індексація заробітної плати у вказаний період не здійснювалась; доплат за роботу у нічний час позивач не отримував, як помилково зазначено у позові.

При цьому в довідці зазначено, що: «до грудня 2015 року включно з його грошового забезпечення утримано та сплачено ЄСВ…за період з січня 2016 року по 30 червня 2017 року на його грошове забезпечення нараховано ЄСВ…заборгованість відсутня».

Відповідно до приписів абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). …Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Беручи до уваги дані законодавчі приписи, а також зазначення у довідці про те, що заборгованість відсутня, суд доходить висновку, що на усі види грошового забезпечення, зазначені у довідці, нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок; доводи відповідача про його сплату лише по грудень 2015 року не беруться до уваги з наведених міркувань.

Проаналізувавши вищевикладені норми, суд доходить висновку, що такі види додаткового грошового забезпечення як надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячна додаткова грошова винагорода; премія; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога на оздоровлення носять регулярний характер та безпосередньо пов’язані з виконанням позивачем службових обов’язків, а отже мають включатися до складу грошового забезпечення при розрахунку пенсії.

Стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні слід зазначити таке.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція щодо зарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 12.09.2017 (справа №812/6733/13) та Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 (справа №761/28228/15-а).

У задоволенні позовних вимог в частині включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум одноразової грошової допомоги суд відмовляє, оскільки вказані виплати мають компенсаційний характер та безпосередньо пов’язані не з виконанням службових обов’язків, а з фактом звільнення зі служби.

Щодо посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 р. у справі №4-рп/2015 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суд зазначає наступне.

Згідно змісту вказаного рішення до Конституційного Суду України надійшло клопотання дати офіційне тлумачення положень першого речення частини третьої статті 63 Закону, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством" в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення.

Згідно резолютивної частини рішення - положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

В даному випадку предметом розгляду по адміністративній справі №826/6661/18 є наявність чи відсутність підстав для включення до пенсії виплат, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказані складові не є новими щомісячними додатковими видами грошового забезпечення в розумінні ст. 63 вказаного Закону, щодо яких має вирішуватися питання про їх включення чи невключення до розміру пенсії.

Виплати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, мають або включатися або не включатися до розрахунку пенсії з моменту призначення, залежно від тлумачення положення ст. 43 Закону №2262-XII та п. 7 Порядку №393.

В вказаного приводу рішення Конституційного Суду України відсутнє.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком відповідача про необхідність врахування вказаного рішення під час розгляду справи.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, суд також не бере до уваги, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин спірна постанова не була прийнята та не набула чинності, а тому не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.

Щодо строку перерахунку пенсії позивача суд зазначає наступне.

Положення частин 1 та 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки ними передбачено порядок перерахунку пенсій у зв'язку із введенням в дію цього Закону.

Статтею 51 цього Закону передбачено строки перерахунку пенсій, підстави для якого визначені статтею 63 цього Закону.

В свою чергу позовні вимоги позивача не пов'язані з перерахунком пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, а підставою звернення до суду є неврахування усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії та виплата в зв'язку з цим пенсії у меншому розмірі.

За таких обставин, суд застосовує положення частини 4 статті 45 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, зокрема, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В зв’язку з тим, що позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок 18.06.2018, його пенсія підлягає перерахунку з 01.07.2018.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 736 грн. 40 коп., проте відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач за немайнову вимогу, заявлену у позовній заяві, мав сплатити 704 грн. 80 коп., решта суми сплачена помилково; суд при вирішенні питання про розподіл витрат стягує судовий збір з суб’єкта владних повноважень у належному розмірі – 704 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), третя особа Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1), з якого призначається пенсія, сум надбавки за виконання особливо важливих завдань; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячної додаткової грошової винагороди; премії; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; грошової допомоги на оздоровлення.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) з урахуванням довідки від 08.06.2018 № 284/ф про розмір додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 30.06.2017 року з включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум надбавки за виконання особливо важливих завдань; надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; щомісячної додаткової грошової винагороди; премії; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; грошової допомоги на оздоровлення, які були нараховані за 24 місяці перед звільненням та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 20.11.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко