Рішення № 78018930, 19.11.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7294/18

Провадження № 2/0182/3388/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.11.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевої О. В.

секретаря Нагаєвої Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.09.2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

16 січня 2015 року померла його дружина ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала за адресою – АДРЕСА_1.

Після її смерті відкрилася спадщина на: 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 5 по вул. Портова у м. Нікополі Дніпропетровської області, що складається з: житлового будинку літ. А, житловою площею 37,7 кв.м, загальною площею 50,5 кв.м, літньої кухні-сараю літ. Б, вбиральні літ. В, споруджень № 1-4, І, на яку він вже отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене ОСОБА_4, державним нотаріусом Другої нікопольської державної нотаріальної контори 01 березня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-117; 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0535 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської області.

Право власності на вказану частину земельної ділянки за життя ОСОБА_3 не зареєструвала.

На підставі рішення Нікопольської міської ради № 64-8/VI від 10 червня 2011 року ОСОБА_3 та її сестрі ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської обл.

Рішенням Нікопольської міської ради № 26-17/ VI від 24 лютого 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою та вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожній. Але за життя ОСОБА_3 не отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Зазначає, що таким чином, у його померлої дружини право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Портова, 5 у м. Нікополі, виникло, але не було зареєстроване відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування є він, інших спадкоємців немає.

Зазначає, що у відповідності до положень ст. 1218 ЦК України має право на спадкування 1/2 частини земельної ділянки по вул. Портова, 5 у м. Нікополі

В установлений законом строк він звернувся до Другої нікопольської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2396/02-31 від 12 червня 2018 року якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки ним не були пред’явлені документи, що підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку.

На підставі викладеного просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0535 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської області, у порядку спадкування за законом після смерті дружини, ОСОБА_3, померлої 16 січня 2015 року.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання сторони не з’явилися. Позивач, ОСОБА_1, надав на адресу суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без його участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі (а.с. 42).

Представник Нікопольської міської ради, О .О. Мкртчан у судове засідання не з’явилася, надала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, рішення просить прийняти у відповідності до вимог чинного законодавства України ( а.с. 43).

Від третьої особи – ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі (а.с. 45)

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч.3, 4 ст 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.1216-1218,1220-1223, 1225, 1261,1268-1270 ЦК України.

У судовому засідання встановлено наступне.

16 січня 2015 року померла дружина позивача, ОСОБА_3, яка до дня смерті проживала за адресою – АДРЕСА_1. (а.с. 7-8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на: 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 5 по вул. Портова у м. Нікополі Дніпропетровської області, що складається з: житлового будинку літ. А, житловою площею 37,7 кв.м, загальною площею 50,5 кв.м, літньої кухні-сараю літ. Б, вбиральні літ. В, споруджень № 1-4, І, та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0535 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування є позивач, інших спадкоємців немає.

В установлений законом строк позивач звернувся до Другої нікопольської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою – Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Портова, буд. 5 посвідчене ОСОБА_4, державним нотаріусом Другої нікопольської державної нотаріальної контори 01 березня 2016 року, зареєстровано в реєстрі за № 1-117 (а.с. 9-12).

Також отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2396/02-31 від 12 червня 2018 року якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, на спадкове майно – 1/2 земельної ділянки площею 0,0535 га, що розташована за адресою : Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Портова, буд. 5, оскільки ним не були пред’явлені документи, що підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (а.с. 20).

На підставі рішення Нікопольської міської ради № 64-8/VI від 10 червня 2011 року ОСОБА_3 та її сестрі ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської обл. (а.с. 15-16).

Рішенням Нікопольської міської ради № 26-17/ VI від 24 лютого 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою та вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожній. Але за життя ОСОБА_3 не отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. (а.с. 17-18).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 набула право власності на вищевказану частку земельної ділянки, але не зареєструвала її у відповідності до вимог чинного законодавства, що не є перешкодою для спадкування зазначеного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкодавця, який не здійснив державної реєстрації права на майно.

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз'яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об'єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем реєстрації права власності на частину земельної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства не позбавляє ОСОБА_1, як спадкоємця, права на нього, як частину спадкового майна, та оформлення такого права відповідно до вимог закону.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216-,1218,1220-1223,1225,1261,1268-1270,ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, що проживає за адресою - 53200, АДРЕСА_2), право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0535 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: вул. Портова, 5, м. Нікополь Дніпропетровської області, у порядку спадкування за законом після смерті дружини, ОСОБА_3, померлої 16 січня 2015 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_5