Рішення № 78018154, 20.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року справа № 2340/3481/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача – ОСОБА_1Б.(за ордером),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2017 по 19.03.2018 в розмірі 60 658,95 грн.

-допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення із Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в місячному розмірі.

12.10.2018 закрито підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27.02.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.05.2017 № 143 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3 з 26.05.2017», поновлено ОСОБА_3 на службі в поліції та стягнуто із Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7593 гри. 60 коп. Разом з тим, згідно довідки ГУ НП в Черкаській області від 21.06.2017 №517 заробіток позивача за два попередні звільненню місяці березня та квітня 2017 року склав 15440,25 грн., а тому середній заробіток за кожний робочий день складає грошову суму 367,63 грн. Варто зазначити, що з моменту незаконного звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції з 26.05.2017 та по дату подання позову - 26.06.2017 вказана сума середнього заробітку становила 7 593,60 грн., яку суд апеляційної інстанції у постанові від 27.02.2018 вирішив стягнути із відповідача у заявленому розмірі. Однак, після подання 26.06.2017 адміністративного позову ОСОБА_3 до Черкаського окружного адміністративного суду та до самого моменту прийняття судового рішення апеляційної інстанції про поновлення позивача на посаді слідчого Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області сплинуло вісім календарних місяців. При цьому з моменту подачі позову ОСОБА_3 не уточнював свої позовні вимоги майнового характеру та не заявляв уточнених вимог про стягнення середного заробітку за весь період вимушеного прогулу. Таким чином, грошова сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку слід стягнути із відповідача за період з 27.06.2017 по 19.03.2018, наразі становить 60658,95 грн. (367,63 грн. середньоденного заробітку помножити на 165 робочих днів).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у визначений судом строк надав до суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що наказом ГУ НП в Черкаській області від 20.03.2018 № 106 о\с на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року у справі № 823/990/17, зокрема поновлено капітана поліції ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Черкаського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 27.05.2017, а 10.05.2018 проведене безспірне списання коштів з рахунку ГУ НП в Черкаській області в сумі 7593,6грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 Враховуючи викладене, ГУ НП в Черкаській області проведено розрахунок з позивачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу в повному обсязі. Так, за період з 27.05.2017 (дата поновлення на роботі згідно наказу № 106 о/с від 20.03.2018) по 27.02.2018 (винесення рішення судом у справі № 823/990/17) в сумі 7593,60грн. (шляхом безспірного списання коштів з рахунку ГУНП); за період 28.02.2018 (наступний день після винесення рішення) по 19.03.2018 (напередодні винесення наказу про поновлення на службі); 28 лютого - 195 грн. 01.03.2018 по 31.03.2018 (за 31 добу) - 10253,88 грн. (перерахування платіжним дорученням № 620 від 28.03.2018 на платіжну картку ОСОБА_3М.). Представник наголосив, що в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 вказано, «що відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Оскільки позивач просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7593 грн. 60 коп., то колегія суддів прийшла до висновку про стягнення саме заявленої суми заробітку за час вимушеного прогулу». Отже, на виконання рішення суду проведене безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 в сумі 7593,60грн., а тому адміністративний позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2017 по 19.03.2018 в розмірі 60658,95грн. необгрунтований та безпідставний.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.04.2017 наказом ГУ НП в Черкаській області № 101о/с ОСОБА_3 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

26.05.2017 наказом ГУ НП в Черкаській області № 143 о/с «По особовому складу» скасовано пункт наказу ГУ НП в Черкаській області від 05.04.2017 №101о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) та звільнено з цих же підстав капітана поліції ОСОБА_3 з 26.05.2017.

Не погодившись із прийнятим наказом ГУ НП в Черкаській області від 26.05.2017 №143о/с, ОСОБА_3 оскаржив його до суду.

27.02.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 823/990/17 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 – задоволено частково, а саме:

-скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.04.2017 № 955 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_3М.»;

-скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.05.2017 № 143 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3 з 26.05.2017»;

-зобов’язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Черкаського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

-стягнуто із Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7593 грн. 60 коп.

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 20.03.2018 № 106о/с на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року у справі № 823/990/17:

-скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04.04.2017 № 955 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП капітана поліції ОСОБА_3М.»;

-скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.05.2017 № 143 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3 з 26.05.2017»;

-поновлено капітана поліції ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Черкаського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 27.05.2017.

03.04.2018 Черкаським окружним судом видано виконавчий лист за № 823/990/17 щодо стягнення із Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 7593 грн. 60 коп.

10.05.2018 у відповідності до меморального ордеру № 1, ГУ НП в Черкаській області на користь ОСОБА_3 проведене безспірне списання коштів в сумі 7593,60грн. з призначенням платежу «середній заробіток за виконвчим листом Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 № 823990/17».

14.05.2018 Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області листом № 07.1-12/23-1726 повідомило ГУ НП в Черкаській області, що ГУ ДКСУ проведено безспірне списання коштів з рахунку ГУ НП в сумі 7593,60 грн.- середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3

Згідно довідки ГУ НП в Черкаській області від 27.09.2018 за № 504 ОСОБА_3 грошове забезпечення за період з 27.06.2017 по 27.02.2018 року не нараховувалося та не виплачувалося. В березні 2018 року було нараховано грошове забезпечення за 1 добу (лютий 2018 року) в сумі 195,00 грн. в т. ч.: посадовий оклад - 85,71грн., оклад за звання - 64,29грн., надбавка за вислугу років - 45,00 грн. та за 31 добу (березень 2018 року) в сумі 10253.88 грн. в т. ч.: посадовий оклад – 2400,00грн., оклад за звання -1800,00грн., надбавка за вислугу років - 1260,00грн., премія - 4793,88грн. Утримано військовий збір 1,5%- 156,74грн.

Перерахування коштів узгоджується з платіжним дорученням № 620 від 28.03.2018, витягом з списку для зарахування платежів за березень 2018 року.

Проте, не погоджуючись з сумою виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За приписами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України, встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 823/990/17 стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 7593 грн. 60 коп.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає до задоволення, оскільки дані кошти позивачу виплачені у відповідності до рішення суду.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідності до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 22.11.2018