Рішення № 78018019, 22.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4961/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить:

-визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 26.09.2018 ВП № 56779197 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. протиправними;

-скасувати постанову від 26.09.2018 ВП № 56779197 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова, на думку позивача, винесена з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставною та незаконною, з висновками викладеними державним виконавцем в оскаржуваній постанові відповідач не погоджується та покликається на наступні обставини. 30.07.2018 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла постанова від 24.07.2017 про відкриття виконавчого провадження № 56779197, якою боржнику було надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Державний виконавець також постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн. 06.07.2018 за вих. № 15508/03.29-15 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального у управління юстиції у Львівській області щодо виконання судового рішення. Щодо стягнення виконавчого збору, позивачем повідомлено державного виконавця, що перерахунок і виплату пенсії є періодичним платежем, а відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УІІ1 «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. У зв’язку з наведеним, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просило державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Однак, вказане державним виконавцем залишене без реагування. На адресу боржника 16.08.2018 надійшла вимога державного виконавця від 13.08.2018 № В-7/02.1-26/11867 щодо повідомлення про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 813/823/18, якою боржнику надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. На виконання даної вимоги, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, повторно повідомило державного виконавця листом від 28.08.2018 16784/08-14 про здійснення перерахунку пенсії і просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням судового рішення. Однак, державним виконавцем не враховано вищенаведене і винесено постанову про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 14.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

21.11.2018 за вх.№ 37519 на адресу суду надійшов відзив Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому відповідач покликається на те, що до боржника було доведено про наявність рішення суду, боржник попереджався про необхідність виконати судове рішення, однак вимоги виконавчого документу не виконані, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання. Стверджує, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження», а скасування постанови про накладення штрафу від 26.09.2018 суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Під час судового розгляду справи судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 813/823/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року №393” затвердженого Постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 з урахуванням набуття чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 20.03.2018 № 91-02004.

23.06.2018 на виконання вказаного рішення суду Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/823/18 (а.с.24-25).

На підставі виконавчого листа № 813/823/18 державним виконавцем 24.07.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56779197 (а.с.101), якою боржнику було надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Державний виконавець також постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу Відділу скеровано відповідь від 06.08.2018 №15508/03.29-15 (а.с. 26-28) про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії стягувану з 01.01.2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 20.03.2018 №91-02004, яке становить 6582,59 грн. Зазначено, що доплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 10732,96 грн. виплачено додатковими відомостями квітня 2018 року. Розмір пенсійної виплати з 01.05.2018 становить 4607,81 грн. Також повідомлено, що доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 66535,35 грн. буде виплачуватись ОСОБА_3 з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова – 103), яка не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Щодо стягнення виконавчого збору, позивачем повідомлено державного виконавця, що перерахунок і виплату пенсії є періодичним платежем, а відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УІІ1 "Про виконавче провадження", виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. У зв’язку з наведеним, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просило державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Разом з тим зазначив, що в головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні рахунки, на яких обліковуються кошти на сплату виконавчого збору.

13.08.2018 на адресу боржника скеровано вимогу державного виконавця та зобов’язано виконати рішення суду (а.с. 88).

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу Відділу скерована відповідь від 28.08.2018 за № 16784 (а.с. 95-96) на вимогу державного виконавця про те, що доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 66535,352 грн. буде виплачуватись ОСОБА_3 з врахуванням вимог Постанови-103.

26.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про виправлення описки у зв’язку з тим, що в постанові про відкриття виконавчого провадження у резолютивній частині допущено описку (а.с.98), а саме невірно зазначено номер довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області про грошове забезпечення для перерахунку пенсій.

26.09.2018 державним виконавцем за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а.с.86-87).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд керується наступним.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Будь-які бюджетні зобов’язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України» (частина 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України).

Згідно із статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно з частиною 2 статті 73 зазначеного Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Нормами статті 8 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Приписами п.5,7 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно положень ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 25 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно положень ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, з вищевказаних норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що позивачем не виконано в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18).

Так, ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, як вбачається з обставин справи, при прийняті постанови від 26.09.2018 ВП № 56779197 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., яка оскаржується, державний виконавець не врахував доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, зокрема поважності причин невиконання судового рішення у повному обсязі, що свідчить про передчасність оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 26.09.2018 ВП № 56779197 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. протиправними.

Скасувати постанову від 26.09.2018 ВП № 56779197 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.272 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст. 287 КАС України, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.

Суддя В.М.Сакалош