Рішення № 78017816, 22.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3957/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій, висновків за результатами перевірки та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з 23.05.2018 по 25.05.2018; визнати протиправними висновки за актом перевірки від 06.06.2018 № 14 та скасувати його; скасувати припис від 08.06.2018 № 06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГТУЮ в Одеській області проведено позапланову перевірку його діяльності при виконання повноважень арбітражного керуючого санацією у справі № 916/1267/16 про банкрутство ДП «Санаторій «Сенетатя», за результатами якої складено акт від 06.06.2018 № 14. Перевіркою встановлено низку порушень, у зв’язку із чим складено припис від 08.06.2018 № 06 про недопущення повторних порушень, з яким позивач не погоджується. Так, на переконання позивача, висновки за результатами перевірки є результатом довільного тлумачення вимог нормативно-правових актів, що призвело до невірних висновків та прийняття протиправного припису. В акті відсутні висновки про те, чи існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 прав та інтересів боржника чи кредиторів, які можуть полягати у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв’язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Відповідачем не підтверджено факт вчинення позивачем грубого порушення законодавства про банкрутство, в акті відсутні висновки про те, що існує очевидна небезпека подальшого порушення позивачем прав та інтересів боржника чи кредитора (ів), передбачених законодавством, у зв’язку з виконанням ним повноважень керуючого санацією у справі № 916/1267/16 ДП «Санаторій «Сенетатя». Відповідачем не враховано, що позивачем передано майже всі матеріали справи (документи), печатка боржника, за актом приймання-передавання від 17.08.2017 новому керуючому санацією ОСОБА_2 Крім того, відповідачем не враховано, що в рамках затвердженого судом Плану санації боржника від 22.12.2016 при спільній співпраці з ДП «Medisan» останнім до прокуратури подано заяву в порядку ст.24 КПК України щодо повернення з чужого володіння майна, яке належить ДП «Санаторій «Сенетатя», та те, що скаржник не ставив під сумнів процедуру санації боржника та сам план санації.

Ухвалою судді від 27.08.2018 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.09.2018 о 10:00 год.

12.09.2018 від Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 проведена на підставі листів ДП «Medisan», лікувально-санаторно відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» від 12.12.2018 № 28, від 14.02.2018 № 33 та згоди Міністерства юстиції України від 16.03.2018 № 273/2732-32-18/9.3.1. У повідомленні від 03.05.2018 № 14 органом контролю зазначено про необхідність забезпечити умово ви проведення перевірки та у термін до 23.05.2018 надати комісії пояснення з предмету перевірки та копії документів за переліком. Однак позивачем не надано на першу вимогу необхідних відомостей і документів з предмета перевірки, так як запитуваний перелік документів для перевірки містить значно більший перелік, який наданий арбітражним керуючим ОСОБА_1 За результатами проведеної позапланової перевірки комісією виявлено порушення по питаннях, які були визначені в повідомленні, та встановлено низку порушень вимог законодавства Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 431/22963, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Для спростування висновків комісії, викладених у довідці, арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано комісії письмові пояснення від 03.06.2018 № 45 із додатками. Однак, за результатами розгляду вказаних пояснень комісія встановила, що арбітражним керуючим не усунуто порушення, які були виявлені під час складання довідки, в результаті чого складено акт від 06.06.2018 № 14 та припису про недопущення повторний порушень від 08.06.2018 № 6. Відповідач наполягає на тому, що вказані акт та припис прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню.

26.09.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

10.10.2018 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2018 о 12:00 год.

Судове засідання, призначене на 25.10.2018 р 12:00 год., відкладено на 14.11.2018 о 10:00 год. для надання представниками сторін додаткових доказів.

06.11.2018 від представника Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 14.11.2018 залучено додаткові пояснення представника позивача.

До суду з’явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що на адресу ГТУЮ в Одеській області надійшли листи ДП «Medisan» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» від 12.02.2018 № 28 та від 14.02.2018 № 33.

На підставі вказаних листів ГТУЮ в Одеській області звернулось до Міністерства юстиції України щодо розгляду питання про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1

Міністерство юстиції України листом від 16.03.2018 № 273/2732-32-18/9.3.1 надало згоду ГТУЮ в Одеській області на проведення зазначеної позапланової перевірки.

Відповідно до вимог пп.2.15, 4.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 ГТУЮ в Одеській області листом від 04.05.2015 № 10-12/3279 направило арбітражному керуючому ОСОБА_1: повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки; посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 03.05.2018 № 14; копії листів ДП «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова від 12.12.2018 № 28, від 14.02.2018 № 33; копію згоди Міністерства юстиції України від 16.03.2018 № 273/2732-32-18/9.3.1 (а.с.11).

Згідно з вимогами п. 2.7 розділу II Порядку № 1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки, яке повинно бути надіслано органом контролю не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п’ять днів до дня початку позапланової перевірки, з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Відповідно до п.2.8 розділу ІІ Порядку 1284/5 для проведення перевірки орган контролю надає доручення на проведення перевірки (додаток 1), в якому зазначаються: підстава для проведення перевірки; вид перевірки; склад комісії з перевірки (далі - комісія); арбітражний керуючий, щодо якого буде здійснюватися захід; місце проведення перевірки з урахуванням вимог пункту 3.1 розділу ІІІ цього Порядку; предмет перевірки; строки проведення перевірки.

Згідно з абз.2 п.2.11 розділу II Порядку №1284/5 предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.

Відповідно до п.2.15 розділу II Порядку № 1284/5 повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв’язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов’язкової звітності.

Згідно з вимогами пп. 2.15.1 п. 2.15 розділу II Порядку № 1284/5 у повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, місце проведення перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов’язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов’язаний надати комісії пояснення та копи визначених у повідомленні документів, місце та спосіб їх надання.

Відповідно до повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 03.05.2018 № 14 відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 № 1284/5, на підставі листів Державного підприємства «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова від 12.02.2018 № 28, від 14.02.2018 № 33, згоди Міністерства юстиції України від 16.03.2018 № 273/2732-32-18/9.3.1, у період з 23.05.2018 по 25.05.2018 за місцезнаходженням органу контролю: м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34 буде проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. Під час перевірки заплановано перевірити питання дотримання арбітражним керуючим вимог чинного законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі про банкрутство Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Санаторій» Сенетатя» Державного підприємства «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова, а саме: прийняття до господарського відання майна боржника та організування проведення його інвентаризації; аналіз фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника, його становища на ринках; здійснення заходів щодо захисту майна боржника; забезпечення визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; забезпечення ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності; здійснення заходів щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність; розробка та подача до суду плану санації; продаж майна у процедурі санації; погашення кредиторських вимог; інші питання, зазначені у листах Державного підприємства «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова від 12.02.2018 № 28, від 14.02.2018 № 33.

З цією метою арбітражному керуючому повідомлено про необхідність забезпечити умови для проведення перевірки у термін до 23.05.2018 та надати комісії пояснення з предмета перевірки і копії документів за переліком.

На виконання вимог комісії арбітражним керуючим ОСОБА_1 надані до перевірки письмові пояснення від 22.05.2018 № 916 (а.с. 40-51) із додатками.

Відповідно до вимог п. 6.11 розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, арбітражний керуючий зобов’язаний забезпечити подання необхідних відомостей і документів на першу вимогу Міністерства юстиції України, головного територіального управління юстиції, комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого. Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Комісією під час складання Довідки встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано на першу вимогу Головного територіального управління юстиції необхідних відомостей і документів з предмета перевірки, а саме: документи, що підтверджують прийняття в господарське відання майно боржника, забезпечення проведення його інвентаризації (акти, накази тощо); документи, що підтверджують вжиття заходів щодо захисту майна боржника (докази виходу за юридичною адресою/місцезнаходженням боржника, договори, угоди, посадові інструкції тощо); документи, що підтверджують забезпечення визначення початкової вартості майна; документи, що підтверджують забезпечення ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності; документи, що підтверджують виявлення та стягнення дебіторської заборгованості перед боржником (звернення, відповіді до державних органів, контрагентів, виписки по рахункам, тощо); план санації; договір з організатором торгів з усіма невід’ємними його частинами; повідомлень про проведення аукціону; документи, що підтверджують визначення організатора аукціону; відомості про реалізацію рухомого та нерухомого майна (договір купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна тощо); реєстр вимог кредиторів; документів, що підтверджують погашення кредиторських вимог.

Так, запитуваний органом контролю перелік документів для перевірки, який необхідно було надати комісії у визначені строк в повідомленні № 14 містить значно більший обсяг документації у порівнянні із наданою арбітражним керуючим ОСОБА_1 для перевірки.

Позивач в цьому аспекті наполягає, що ним на адресу відділу з питань банкрутства ГТУЮ в Одеській області було надано вичерпаний перелік документації та зазначає, що він не проводив процедуру ліквідації підприємства «Санаторій «Сенетатя», а тому передав за актом приймання - передачі оригінали всіх необхідних документів для проведення подальших процедурних питань новій керуючій санації ОСОБА_2, посилаючись на частину 1 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 4212- VI) в якій зазначено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, у тому числі фінансово - господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 09.12.2016 керуючим санацією Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «МЕБІЗАМ» лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії республіки Молдова «Санаторій Сенетатя» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Частиною 4 статтею 28 Закону № 4212- VI передбачено, що з моменту винесення ухвали про введення процедури санації: керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

Відповідно до статті 4 Закону № 4212- VI арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Відповідно до статті 116 Закону № 4212- VI арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) ведуть і подають статистичну звітність, оперативну звітність та інформацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

У разі припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) архів арбітражного керуючого передається до відповідного державного архіву у встановленому законодавством порядку.

Вимоги до документування діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), організації архіву та роботи з документами в приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого встановлюються Правилами № 447/5 (пункт 1.1 Правил № 447/5).

Пунктами 2.1, 2.2. глави 2 розділу IV Правил № 447/5 передбачено, що формування справ передбачає групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ арбітражного керуючого.

Формування номенклатурних справ арбітражного керуючого здійснює особисто арбітражний керуючий або особа, відповідальна за організацію діловодства та архіву арбітражного керуючого.

Під час формування справ слід дотримуватися таких загальних правил: вміщувати у справи тільки виконані документи відповідно до заголовків справ у номенклатурі; групувати у справи документи, виконані протягом одного календарного року, за винятком перехідних справ (ведуться протягом кількох років), особових справ; вміщувати у справи лише оригінали або у разі їх відсутності засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів; не допускати включення до справ чорнових, особистих документів, розмножених копій та документів, що підлягають поверненню; окремо групувати у справи документи тимчасового зберігання; за обсягом справа тривалого (понад 10 років) зберігання не повинна перевищувати 250 аркушів (ЗО - 40 мм завтовшки).

Згідно пункту 2.11 глави 2 розділу IV Правил № 447/5 арбітражний керуючий, який виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справі про банкрутство, зобов’язаний вести справу щодо кожного боржника (банкрута), до якої долучаються документи та витяги з них або їх копії, що пов’язані з виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов’язків, зокрема: ухвали, постанови господарського суду у справі про банкрутство, інші судові ухвали, рішення, які стосуються справи; протоколи зборів кредиторів; реєстр вимог кредиторів, письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника та результати їх розгляду (рішення про визнання чи відхилення вимог); протоколи комітету кредиторів; листування арбітражного керуючого щодо забезпечення ним виконання покладених обов’язків; звіти арбітражного керуючого та додатки до них, надані комітету кредиторів та господарському суду, у тому числі копії актів приймання-передавання документів (справ) підприємства-банкрута до відповідної архівної установи; документи, які підтверджують витрати арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним своїх повноважень; плани санації, зміни та додатки до них; мирові угоди та додатки до них; документи, що підтверджують виконання плану санації; копії заяв, позовних заяв та клопотань, що подаються арбітражним керуючим до суду, щодо забезпечення ним виконання покладених обов’язків; акти інвентаризації і аналіз фінансово-господарського стану боржника; звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) боржника (банкрута); копії договорів, що пов’язані з ліквідацією боржника (банкрута); протоколи проведення аукціонів; документи щодо формування ліквідаційної маси; перелік майна боржника (банкрута), що є предметом забезпечення; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; ліквідаційний баланс; інші документи, що пов’язані з виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов’язків.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4 глави 3 розділу IV Правил № 447/5 документи з часу створення (надходження) і до передачі до архіву арбітражного керуючого зберігаються за місцем їх формування.

Вилучення документів з поточного діловодства та архіву арбітражного керуючого допускається лише за рішенням суду в порядку, передбаченому законом, про що складається у двох примірниках акт про вилучення документів (справ) за формою згідно з додатком 18 до цих Правил: перший примірник зберігається у відповідній справі арбітражного керуючого, а другий примірник передається відповідному державному органу, що вилучив документи. Зі справ або документів, що вилучаються, знімаються копії, які засвідчуються в установленому цими Правилами порядку.

У разі вилучення документів відповідно до пункту 3.3 цієї глави та видавання справ і документів поточного діловодства арбітражного керуючого для ознайомлення та роботи обов’язково проставляються відмітки у журналі реєстрації видачі справ та документів поточного діловодства арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Слід зазначити, що незалежно від того, чи призначений арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) у конкретній справі про банкрутство, чи не призначений для виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора зобов’язаний забезпечити ведення власного діловодства та архіву. А під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справі про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен паралельно вести власне діловодство та архів, а також забезпечити організацію діловодства та архіву підприємства-боржника як прирівняною Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до службової особи такого підприємства-боржника (роз’яснення Міністерства юстиції України http://old.miniust.gov.ua/43606).

Отже, ОСОБА_1, крім діловодства та архіву Державного підприємства «Санаторій «Сенетатя», в якому він призначений господарським судом керуючим санацією, повинен був також вести власне діловодство як арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) відповідно до Правил № 447/5. Тобто, арбітражний керуючий у своєму офісі формує справи щодо кожного боржника (банкрута), де він призначений розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором.

Згідно із пунктами 1.2, 1.5 глави 1 розділу І Правил № 447/5 архів арбітражного керуючого - сукупність документів, створених під час діяльності арбітражного керуючого та пов’язаних з нею, які після завершення у діловодстві підлягають подальшому зберіганню в його офісі з огляду на їх значущість для особи, суспільства та держави.

Арбітражний керуючий при здійснені своєї діяльності забезпечує організацію діловодства та архіву, зокрема: складення, оформлення, реєстрацію і виконання документів щодо його діяльності; формування та збереження справи боржника (банкрута) справі про банкрутство, щодо якої він виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора (далі - справа боржника); розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань його діяльності у строки, визначені законодавством; складення номенклатури справ на підставі примірної номенклатури справ; формування справ відповідно до номенклатури справ; зберігання документів, пов’язаних з його діяльністю; підготовку для передавання документів у разі припинення його діяльності до відповідної архівної установи або архіву Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого (далі - головне територіальне управління юстиції) згідно із законодавством.

Крім того, відповідно до додатку 17 Правил № 447/5 Типової номенклатури справ за індексом 02 арбітражні керуючи формують справи боржників (банкрутів) у справах про банкрутство, щодо яких арбітражний керуючий виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

В цьому додатку зазначено, що після винесення ухвали господарського суду про припинення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справі про банкрутство строк зберігання справи становить три роки.

Відтак, посилання позивача не те, що він передав за актом приймання-передачі оригінали всіх документів новій керуючий санації не узгоджуються з приписами Закону № 4212 - VI та Правил № 447/5, вимогами яких не передбачено добровільної передачі документів, які знаходяться у арбітражного керуючого.

Відповідно до пункту 6.11 розділу VI Правил № 447/5 арбітражний керуючий зобов’язаний забезпечити подання необхідних відомостей і документів на першу вимогу Міністерства юстиції України, головного територіального управління юстиції, комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Частиною 3 статтею 98 Закону № 4212- VI передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Таким чином, арбітражний керуючий ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 6.11 розділу VI Правил № 447/5 в частині ненадання на першу вимогу Головного територіального управління юстиції в Одеській області необхідних відомостей і документів з предмета перевірки.

Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 комісією ГТУЮ в Одеській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки від 25.05.2018 № 13, яку відповідно до п.5.1 розділу V Порядку № 1284/5 надіслано засобами поштового зв’язку та електронною поштою арбітражному керуючому ОСОБА_1

Перевіркою встановлено, що керуючим ОСОБА_1 порушено вимоги:

п.6.11 розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, а саме не надано на першу вимогу ГТУЮ необхідних відомостей і документів з предмета перевірки: документи, що підтверджують прийняття в господарське відання майно боржника, забезпечення проведення його інвентаризації (акти, накази тощо); документи, що підтверджують вжиття заходів щодо захисту майна боржника (докази виходу за юридичною адресою/місцезнаходженням боржника, договори, угоди, посадові інструкції тощо); документи, що підтверджують забезпечення визначення початкової вартості майна; документи, що підтверджують забезпечення ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності; документи, що підтверджують виявлення та стягнення дебіторської заборгованості перед боржником (звернення, відповіді до державних органів, контрагентів, виписки по рахункам, тощо); план санації; договір з організатором торгів з усіма невід’ємними його частинами; повідомлень про проведення аукціону; документи, що підтверджують визначення організатора аукціону; відомості про реалізацію рухомого та нерухомого майна (договір купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна тощо); реєстр вимог кредиторів; документів, що підтверджують погашення кредиторських вимог;

абз.2 ч.6 ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не прийняв до господарського відання майно боржника та не організував проведення його інвентаризації;

п.2 ч. 2 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині не здійснення заходів щодо захисту майна боржника;

абз.10 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не забезпечив визначення початкової вартості майна боржника, що підлягало продажу згідно плану санації, шляхом проведення незалежної оцінки в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність;

абз.5 ч.6 ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не забезпечив ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності;

ч.2 ст.35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: продав частину майна боржника в процедурі санації на аукціоні з порушенням порядку, встановленого цим Законом;

ч.1 ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: не укладено договір купівлі-продажу майна боржника за результатами аукціону;

п.13 ст.36, ч.1 ст.45, п.1 ч.ч. 2, 3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: під час реалізації своїх прав та обов’язків діяв не добросовісно, не розсудливо, не для мети, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, з недотриманням вимог законодавства, з порушенням порядку спрямованих коштів на задоволення вимог кредиторів та черговості їх задоволення.

Для спростування висновків комісії, викладених у Довідці, арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано Комісії письмові пояснення від 03.06.2018 № 45 щодо Довідки від 25.05.2018 № 13 з додатками.

Відповідно до вимог п. 6.3 розділу VI Порядку № 1284/5, комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки.

За результатами розгляду наданих арбітражним керуючим ОСОБА_1 пояснень, Комісія встановила, що ним повторно не усунуто порушення, які були виявленні під час складання Довідки, у зв’язку з чим комісією було складено акт позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 06.06.2018 № 14 та винесено припис про недопущення повторних порушень від 08.06.2018 № 6.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги підстави для проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_3, вчинені комісією ГТУЮ в Одеській області перевірочні заходи та складені за їх результатом документи, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача допущення порушень вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства щодо проведення позапланової перевірки, оформленої актом від 06.06.2018 № 14. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що дії комісії ГТУЮ в Одеській області щодо проведення перевірки на кожному етапі (проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого; надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо довідки та (або) усунення зазначених у довідці порушень; складання акту перевірки з урахуванням довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень) вчинені у суворій відповідності до Порядку № 1285/5, при наявності законних підстав для цього. Отже позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки задоволенню не підлягають.

При цьому суд критично оцінює доводи сторони позивача про те, що перевірка проведена по значно більшому колу питань, ніж порушувалися заявником - адміністратором лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» від 12.02.2018 № 28 та від 14.02.2018 № 33.

Так, у листі від 12.02.2018 № 28 адміністратор Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова просив ГТУЮ в Одеській області провести позапланову перевірку діяльності арбітражних керуючих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо не проведення інвентаризації майна боржника та фінансового аналізу його платоспроможності (ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); не проведення попередньо незалежної експертної оцінки майна та погодження із заявником пункту плану санації щодо погашення боргів боржника (ст.35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); щодо розпорядження коштами, що надходять на рахунок підприємства-боржника, оскільки торгівельна організація не була погоджена із заявником як уповноваженим органом керувати майном підприємства-боржника (ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); план санації підприємства-боржника вбачається сумнівним, оскільки не погоджувався з органом управління – заявником (ст.ст. 1, 28, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); відсутність організації проведення інвентаризації, відсутність забезпечення ведення бухгалтерського та статистичного обліків і фінансової звітності, невиконання рішень господарського суду щодо стягнення дебіторської заборгованості на користь ДП «Санаторій «Сенетатя» (ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»); крадіжки майна санаторію (ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Додатково до звернення від 12.02.2018 № 28 адміністратор Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова в листі від 14.02.2018 № 33 просив ГТУЮ в Одеській області провести перевірку реєстру вимог кредиторів та виплати вимог кредиторів на відповідність Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зважаючи на невідповідність відображених в ньому відомостей щодо погашення вимог кредиторів 1-6 черг.

Таким чином, позапланова перевірка додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі про банкрутство дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Санаторій «Сенетатя» Державного підприємства «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова проведена саме з питань, викладених у листах Державного підприємства «Medisan» Лікувально-санаторної відновлюючої асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова від 12.02.2018 № 28 та від 14.02.2018 № 33 та обумовлена зазначеними зверненнями.

Оцінюючи позовні вимоги щодо визнання протиправними викладених в акті перевірки висновків та самого акту, суд виходить із того, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки дотримання підконтрольним суб’єктом вимог законодавства, стандартів і правил та є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Отже акт, в якому відображено опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні п.2 ч.1 ст.5 КАС України. Натомість відповідний акт (в даному випадку припис) складається за результатами такої перевірки та на підставі встановлених в ході її проведення порушень. В подальшому ж предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.

Таким чином, акт, складений посадовою особою контролюючого органу за результатами перевірки не є тим рішенням суб’єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для суб’єкта, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, не відповідає критерію юридичної значимості, оскільки не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав позивача

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Таким чином, підставами для визнання певний дій суб'єкта владних повноважень неправомірними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу. При цьому, обов'язковою умовою визнання такої дії неправомірною є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиції викладена в рішення Вищого адміністративного суду країни № К/800/68583/14 від 19.01.2016 р.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, не відповідає законодавству, позаяк сам лише факт складання акту перевірки не спроможний порушити права особи та складений виключно на реалізацію компетенції суб’єкта владних повноважень, в даному випадку – ГТУЮ в Одеській області.

З огляду на викладене, оскарження висновків перевірки не відповідає способу захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки такі матеріали лише породжують публічно-правові наслідки, якими можуть бути відповідні рішення (припис), у зв'язку із чим адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

За результатами розгляду наданих арбітражним керуючим ОСОБА_1 пояснень, на підставі акту позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2018 № 14 відповідачем винесено припис про недопущення повторних порушень від 08.06.2018 № 6.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає припис обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині також не підлягаючими задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно оскаржуваного припису № 06 від 08.06.2018, керуючись вимогами п.6.9 розділу VI Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5(надалі - Порядок № 1284/5), за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 161 від 07.02.2013, згідно з актом перевірки від 06.06.2018 № 14, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області під головуванням головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, виявлено порушення:

п. 6.11 розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за № 431/22963, не надання на першу вимогу головного територіального управління юстиції необхідних відомостей і документів з предмета перевірки, а саме: документи, що підтверджують прийняття в господарське відання майно боржника, забезпечення проведення його інвентаризації (акти, накази тощо); документи, що підтверджують вжиття заходів щодо захисту майна боржника (докази виходу за юридичною адресою/місцезнаходженням боржника, договори, угоди, посадові інструкції тощо); документи, що підтверджують забезпечення визначення початкової вартості майна; документи, що підтверджують забезпечення ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності; документи, що підтверджують виявлення та стягнення дебіторської заборгованості перед боржником (звернення, відповіді до державних органів, контрагентів, виписки по рахункам, тощо); план санації; договір з організатором торгів з усіма невід’ємними його частинами; повідомлень про проведення аукціону; документи, що підтверджують визначення організатора аукціону; відомості про реалізацію рухомого та нерухомого майна (договір купівлі-продажу рухомого/нерухомого майна тощо); реєстр вимог кредиторів; документів, що підтверджують погашення кредиторських вимог;

абз.2 ч.6 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 в частині, не організував належне проведення інвентаризації майна боржника;

ч.1 ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 4212-VI від 22.12.2011, а саме: не укладено договір купівлі-продажу майна боржника за результатами аукціону;

п.13 ст.36, ч. 1 ст.45, п.1 ч. 2, 3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 4212-VI від 22.12.2011, а саме: під час реалізації своїх прав та обов’язків діяв не добросовісно, не розсудливо, не для мети, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, з недотриманням вимог законодавства, з порушенням порядку спрямованих коштів на задоволення вимог кредиторів та черговості їх задоволення.

Вирішено винести арбітражному керуючому ОСОБА_1 припис про недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень.

На спростування висновків Комісії щодо порушення абз.2 ч.6 ст.28 Закону № 4212-VI арбітражним керуючим ОСОБА_1, було надано: наказ № 1 від 09.12.2016 «Про вступ до виконання повноважень керуючого санацією»; наказ № 3 від 13.12.2016 «Про проведення інвентаризації»; наказ № 4 від 09.12.2016 «про прийняття матеріальних цінностей, бухгалтерської документації, печаток та штампів ДП Санаторій «Сенетатя»; копію, акта б/д б/н (мовою оригіналу) «...В связи с объявлением ДП «Санатории» Сэнэтате» решением Хозяйственного суда Одесской области от 02.06.2016 г. осуществлена передача от и.о. директора ДП «Санатории» Сэнэтате» ОСОБА_6 к администратору ГП «Медисан» ОСОБА_7 следующих документов: ...». (за підписами адміністратора, в.о. директора, головного бухгалтера); копію інвентаризаційного опису матеріальних та нематеріальних активів підприємства-боржника станом на 01.12.2016.

Розглянувши надані копії документів комісія зазначила, що відповідно до п. 1 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, останнє визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів.

Відповідно до вимог п. 4 розділу І Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Згідно з п. 5 розділу І Положення № 879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання. Отже, мета інвентаризації — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Тому підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів, до яких належать і основні засоби. Під час такої операції перевіряється і документально підтверджується наявність, стан й оцінка основних засобів.

Відповідно до вимог абз.8 п.7 розділу І Положення № 879, проведення інвентаризації є обов’язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу.

Згідно з п. 14 розділу II Положення № 879 інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

Наданий арбітражним керуючим інвентаризаційний опис станом на 01.12.2016 не відповідає вимогам Положення № 88. Крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1, не надано комісії актів інвентаризації, в яких фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку, звіряльних відомостей та протоколів інвентаризації.

Таким чином, арбітражний керуючий ОСОБА_1, як керуючий санацією, зобов’язаний організувати проведення інвентаризації майна боржника як цього вимагає Закон № 4212-VІ, у строки визначені Положенням № 879, а результати інвентаризації оформити відповідно до вимог Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами) (надалі - Положення № 88).

Позивач у своїй відповіді стосовно порушення абзацу 2 частини 16 статті 28 Закону № 4212-VІ зазначає, що керуючий санацією не міг приймати одноособово рішення щодо проведення інвентаризації майна підприємства, без погодження цього з комітетом кредиторів, а також помилково посилається на частину 8 статті 26 Закону № 4212-VІ з наступних підстав.

Частина 8 статті 26 Закону № 4212-VІ передбачає повноваження комітету кредиторів щодо прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.28 Закону № 4212-VІ з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Частиною шостою статтею 28 Закону № 4212-VІ визначено, що керуючий санацією зобов’язаний, зокрема, прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації.

Отже, вказаною статтею чітко передбачений обов’язок арбітражного керуючого організувати проведення інвентаризації майна.

Відповідно до п. 1 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, це Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів.

Згідно з п. 4 розділу І Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Відповідно до приписів п.5 розділу І Положення № 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

За висновком комісії, викладеним в акті перевірки від 06.06.2018 № 14, - відповідно до вимог ч. 4 ст. 28 Закону № 4212-VІ з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством, а управління боржником переходить до керуючого санацією.

Відтак, арбітражний керуючий ОСОБА_1, як керуючий санацією, зобов’язаний був організувати проведення інвентаризації майна боржника відповідно до положень Закону № 4212-VІ, у строки визначені Положенням № 879, а результати інвентаризації оформити відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Під час проведення перевірки Комісією встановлено, що наданий арбітражним керуючим інвентаризаційний опис станом на 01.12.2016 не відповідає вимогам Положення № 88, і крім того, арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано Комісії актів інвентаризації, в яких фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку, звіряльних відомостей та протоколів інвентаризації.

Таким чином, арбітражним керуючим ОСОБА_1, як керуючим санацією, не проведено інвентаризацію майна боржника, у зв’язку з чим порушено вимоги п.6 ст.28 Закону № 4212-VI, про що було зазначено в акті від 06.06.2018 № 14.

Щодо порушення ч.1 ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 4212-УІ від 22.12.2011, а саме: не укладення договору купівлі-продажу майна боржника за результатами аукціону, - арбітражним керуючим ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначено: «... Про можливе порушення ч. 1 ст. 50 Закону в частині не укладення договору купівлі-продажу майна боржника за результатами торгів додатково надано наступні документи: договір купівлі-продажу частини майна ДП «Санаторій «Сенетатя» від 17.02.17 за результатами аукціонних торгів від 13.02.17 (протокол № 13-02/17); акт приймання-передавання від 21.02.17 права власності на майно Покупцю за результатами аукціону від 13.02.17 та укладеного договору купівлі-продажу від 17.02.17; відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно переможця торгів від 13.02.17 ТОВ «Аскор Плюс» щодо реєстрації придбаного майна на аукціоні.

Згідно з приписами ч.2 ст.35 Закону № 4212-VI продаж частини майна боржника в процедурі санації боржника проводиться на аукціоні відповідно до порядку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.50 Закону № 4212-VI укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

За обставин справи, наданий арбітражним керуючим для перевірки договір купівлі-продажу від 17.02.2017 майна боржника за результатами проведеного аукціону не посвідчений нотаріусом та не зареєстрований. Підтвердженням того є Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, яку надано арбітражним керуючим ОСОБА_1 для перевірки, у якій зазначено: «... підстави виникнення права власності: Свідоцтво, серія та номер: 443, виданий 28.02.2017, видавник: Білгород-Дністровська міська державна нотаріальна контора Одеської області...».

Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону № 4212-VI протягом п’яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Крім того, процесуальний порядок та процедура видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) регламентується Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5).

Відповідно до пункту 4.1 глави 12 розділу 2 Порядку № 296/5, придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва за умови надання договору купівлі-продажу, оформленого відповідно до статті 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В матеріалах перевірки відсутні будь-які докази надсилання Замовником аукціону (арбітражним керуючим) пропозиції переможцю щодо укладення договору купівлі-продажу майна.

Отже, арбітражним керуючим ОСОБА_3 порушено вимоги ч.1 ст.50 Закону 4212-VІ, оскільки за результатами аукціону договір купівлі-продажу майна боржника не був посвідчений нотаріусом та не зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо порушення арбітражним керуючим ОСОБА_3 п.13 ст.36, ч.1 ст.45, п.1 ч.ч. 2, 3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 4212-VI від 22.12.2011, а саме: під час реалізації своїх прав та обов’язків діяв не добросовісно, не розсудливо, не для мети, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, з недотриманням вимог законодавства, з порушенням порядку спрямованих коштів на задоволення вимог кредиторів та черговості їх задоволення арбітражним керуючим надано копії наступних документів: виписка по рахунку за період з 01.12.2016 по 31.12.2016; виписка по рахунку за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; виписка по рахунку за період з 01.04.2017 по 30.06.2017; план санації затверджений ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2016 по справі № 916/1267/16 (надалі - План санації).

Відповідно до вимог п.13 ст.36 Закону № 4212-VІ розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленому цим Законом.

Отже, законодавець чітко зазначив, що керуючий санацією проводить розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів та в порядку черговості, установленому Законом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2016 по справі № 916/1267/16 затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів боржника у кількості одна особа - ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» на загальну суму 2436652,21 грн., в подальшому кредитора було замінено на ТОВ «УМБ ФІНАНС».

Таким чином, розрахунки з кредиторами проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плані санації, в порядку черговості, установленому ч. 1 ст. 45 Закону № 4212-VІ.

Відповідно до вимог абз.4 ч.6 ст.28 Закону № 4212-VІ керуючий санацією зобов’язаний розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів.

Отже, у наданому арбітражним керуючим Плані санації відсутні вимоги передбачені п.13 ст.36, ч.5 ст.29 Закону № 4212-VІ, і таким чином встановити дату початку погашення вимог конкурсних кредиторів та графік їх погашення неможливо.

Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст.99 Закону № 4212-VІ під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є незалежним.

Також жодна з ухвал господарського суду, на яку посилається арбітражний керуючий та були ним надані для перевірки, не зобов’язує керуючого санацією внести визнані вимоги судом після строку встановленого Законом № 4212-VІ до реєстру вимог кредиторів боржника.

Відповідно до пп.6.6.3 п.6.6. розділу VI Порядку № 1284/5, зазначене порушення не усунуто, про що вказано в резолютивній частині акта.

Згідно з пунктом 6.12. Порядку № 1284/5 у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.

Отже, припис Головного територіального управління юстиції у Одеській області винесений щодо недопущення аналогічних порушень арбітражним керуючим у подальшій діяльності, тобто для запобігання вищевказаних порушень у майбутньому, а відтак і обставин у зв'язку з якими вони були допущенні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

За обставин справи, позивачем не наведено обґрунтованих доводів проти оскаржуваного припису, які б доводили неправомірність висновків позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 06.06.2018 № 14. Натомість, представниками відповідача, з посиланням на належні та допустимі докази, приписи чинного законодавства доведено допущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушень вимог законодавства та обґрунтованість складеного за результатами контрольного заходу припису.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного акту індивідуальної дії відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (65012, м. Одеса, поштове відділення № 12, а/с 101; ІПН НОМЕР_1) до Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65007, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 34; код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправними дій, висновків за результатами перевірки та скасування припису відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.11.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.