
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 813/155/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Витвицька В.П.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КРТ” про застосування арешту коштів на рахунках, -
встановив:
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КРТ” (далі – відповідач, ТОВ “Корпорація КРТ”) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.10.2017 видано наказ № 1003 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Корпорація КРТ” з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ПП “Грандбудсервіс” за липень 2016 року, ТОВ “Юніком Групп” (ЄДРПОУ 40806279) за грудень 2016, ТОВ “Старк-Груп” за листопад 2016 року, ТОВ “Фрайм Консалт” за грудень 2016 року, ТОВ “Топ Актив” за грудень 2016 року, ТОВ “Техторг Груп” за травень і червень 2016 року, ТОВ “Грінбокс Студіо” за листопад 2016 року, ТОВ “Смартхолд” за жовтень 2016 року, ТОВ “Кейнфор” за грудень 2016 року, ТОВ “ОСОБА_3 Інжиніринг” за листопад 2016 року, ТОВ “Фіолент Групп” за січень 2017 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначеного контрагента та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, згідно із вимогами п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України. 03.01.2018 прийнято наказ «Про внесення змін до наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.10.2017 № 1003»Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Однак, відповідачем не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення виїзної планової комплексної документальної перевірки ТОВ “Корпорація КРТ” (ЄДРПОУ 37786903) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено відповідний акт. Посилаючись на норми п. 94.6 ст. 94 ПК України, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення перевірки.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 12.10.2018 (вх. № 32320), у якому зазначає, що обставина, яка послугувала підставою для звернення до суду із вказаним позовом, відсутня. Позивач, керуючись пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, звернувся з даним позовом у зв'язку із тим, що ТОВ “Корпорація КРТ” відмовлено посадовим особам Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у допуску до проведення виїзної планової комплексної перевірки ТОВ “Корпорація КРТ”. Однак, як вбачається із аналізу пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, Офіс велих платників податків ДФС України при зверненні із даним позовом повинен був довести наявність підстав та умов для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ “Корпорація КРТ”, а саме наявність податкового боргу у ТОВ “Корпорація КРТ”, а також або відсутніс майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, або недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Однак, згідно матеріалів даної справи, позивач при зверненні із даним позовом не надав жодних належних та допустимих доказів наявності підстав та умов для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ “Корпорація КРТ”. Крім того, наголошує, що наказ від 03.01.2018 № 7 «Про внесення змін до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2017 1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» за своєю суттю та змістом не є самостійним наказом, яким передбачено проведення документальн позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з інших, відмінних питань контрагент, періодів тощо. Також, звертає увагу, що відповідач вже звертався до суду з позовом до ТОВ «Корпорація КРТ» про застосування арешту коштів на рахунках у зв’язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Корпорація КРТ» у допуску до проведення перевірки на підставі наказу від 11.05.2017 1003. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 813/1910/17, залишене без змін рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 відмовлено у задоволенні позову. Таким чином, вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
11.05.2017 Офісом великих платників податків ДФС видано наказ № 1003 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Корпорація КРТ” з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат по взаєморозрахунках з ПП “Грандбудсервіс” за липень 2016 року, ТОВ “Юніком Групп” (ЄДРПОУ 40806279) за грудень 2016, ТОВ “Старк-Груп” за листопад 2016 року, ТОВ “Фрайм Консалт” за грудень 2016 року, ТОВ “Топ Актив” за грудень 2016 року, ТОВ “Техторг Груп” за травень і червень 2016 року, ТОВ “Грінбокс Студіо” за листопад 2016 року, ТОВ “Смартхолд” за жовтень 2016 року, ТОВ “Кейнфор” за грудень 2016 року, ТОВ “ОСОБА_3 Інжиніринг” за листопад 2016 року, ТОВ “Фіолент Групп” за січень 2017 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначеного контрагента та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, згідно із вимогами п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
ТОВ “Корпорація КРТ” звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС видано наказ від 11.05.2017 № 1003.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 876/9986/17 апеляційну скаргу офісу великих платників податків ДФС – задоволено та скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 та прийнято нову, якою в задоволенні позову ТОВ “Корпорація КРТ” до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відмовлено.
Офісом великих платників податків ДФС 03.01.2018 у зв’язку із відмовою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Корпорація КРТ» щодо скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2017 № 1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (по справі № 876/9986/17), враховуючи доповідну записку заступника начальника відділу аудиту Львівського управління Офісу ВПП ДФС ОСОБА_4 від 02.01.2018 № 10/28-10-14, та з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «КРТ» (ЄДРПОУ 37786903), що призначена наказом № 1003, винесено наказ № 7 «Про внесення змін до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2017№ 1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».
05.01.2018 Офісом великих платників податків ДФС виписано направлення на перевірку від № 1.
05.01.2018 головними держаними ревізорами-інспекторами відділу аудиту львівського управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ «Корпорація КРТ» м. Львів, вул. Лазаренка, 1, з метою розпочати позапланову виїзну перевірку. При прибутті 05.01.2018 пред’явлено направлення на перевірку від 16.05.2017 № 126 та від 05.01.2018 № 1 посадовим особам ТОВ «Корпорація «КРТ» головному бухгалтеру ОСОБА_7 Однак, головним бухгалтером ОСОБА_7 відмовлено у допуску, оскільки наказ на проведення перевірки вважає протиправним та такий буде оскаржено в судовому порядку. За результатами виходу складено акт від 05.01.2018 № 3/28-10-48-14/37786903 про відмову у допуску до проведення перевірки посадовими особами ТОВ «Корпорація КРТ».
05.01.2018 головними держаними ревізорами-інспекторами відділу аудиту львівського управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ «Корпорація КРТ» м. Львів, вул. Лазаренка, 1, з метою розпочати позапланову виїзну перевірку на підставі наказу від 03.01.2018. При прибутті встановлено відсутність ТОВ «Корпорація «КРТ» станом на 10:30 год. 05.01.2018, про що складено акт від 05.01.2018 № 4/28-10-48-14/37786903 про відсутність посадової особи ТОВ «Корпорація «КРТ».
Начальником Львівіського управління Офісу великих платників податків ДФС прийнято рішення від 09.01.2018 № 588/10/28-10-48-14 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “Корпорація КРТ”.
Офіс великих платників податків ДФС звернувсь до суду з позовом до ТОВ “Корпорація КРТ” щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків. Ухвалою Львівського окужного адміністративного суду від 12.01.2018 закрито провадження в адміністративній справі № 813/154/18 за заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КРТ” щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків.
Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із відмовою платника податків від провердення позапланової перевірки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
За змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:
- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;
- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).
Право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно матеріалів справи, ГУ ДФС у Львівській області просить застосувати арешт коштів ТОВ “Корпорація КРТ” (код ЄДРПОУ 37786903), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах
Позивачем до суду не надано доказів наявності у ТОВ “Корпорація КРТ” податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.
Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п.94.2 ст.94 ПК України.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 у справі № 813/662/17 (№ К/9901/38288/18).
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, судом встановлено, що відповідач взвертався до суду з позовом до ТОВ «Корпорація КРТ» про застосування арешту коштів на рахункаху зв’язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Корпорація КРТ» у допуску до проведення перевірки на підставі наказу від 11.05.2017 1003.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 813/1910/17, залишене без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 відмовлено у задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація КРТ” про застосування арешту коштів на рахунках - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.11.2018.
Суддя Костецький Н.В.
Судове рішення № 78017558, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 15.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/155/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: