Ухвала суду № 78017236, 22.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№ЗВ/1340/336/18

У Х В А Л А

22 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження подання начальника Шевченківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса по стягненню з боржника ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Начальник Шевченківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області звернувся з поданням про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53766332 з примусового виконання виконавчого напису №512, вчиненому 27.02.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. з ТзОВ «Факторингова компанія «Рантьє» (код ЄДРПОУ 39288002) на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (код ЄДРПОУ 39691431).

В обґрунтування подання зазначив, що до відділу надійшла заява ТзОВ «ФК «Рантьє» від 10.10.2018 про заміну стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53766332, відкритого за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р23.144.73677 від 26.03.2015 року з ОСОБА_2 у сумі 31955,82 грн. на користь ТзОВ «Факторингова компанія «Рантьє». 28.02.2017 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТзОВ «Нью Файненс Сервіс», та ТзОВ «Факторингова компанія «Рантьє» укладено договір факторингу. Згідно вказаного договору, ТзОВ «ФК «Рантьє» відступило ТзОВ «Нью Файненс Сервіс» з 28.02.2017 року право грошової вимоги за кредитним договором №Р23.144.73677 від 26.03.2015 року.

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Згідно з ч.1 ст.379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливим у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.

Із долучених до подання документів встановлено, що заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не рішення Львівського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.

Суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Отже, у порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п.24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною шостою статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, оскільки як встановлено, Львівським окружним адміністративним судом не приймалось рішення, на підставі якого державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, а отже, розгляд зазначеного подання не підсудний Львівському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Керуючись статтями 243, 248, 379 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Провадження за поданням начальника Шевченківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса по стягненню з боржника ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості - закрити.

Роз'яснити заявнику, що розгляд вказаного подання віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Н.І.