Рішення № 78016724, 20.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року (о 15 год. 35 хв.)Справа № 0840/3613/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

треті особи Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області

про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – Центральне об’єднане УПФУ м. Запоріжжя, відповідач), треті особи Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області, в якому просить зобов’язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4 206,75 грн., сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 01.08.2018 квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3072, відповідно до квитанції №0006273 від 01.08.2018.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що в серпні 2018 року нею згідно з договором купівлі-продажу квартири було придбано у приватну власність квартиру, при укладанні якого позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомості. Вказує, що зверталась до Центрального об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя з проханням надати подання про повернення помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у сумі 4 206,75 грн., проте листом від 13.08.2018 №1435/ відповідачем відмовило позивачу у поверненні вказаних вище коштів. Позивач посилається на приписи п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та вважає таку відмову у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу неправомірною та такою, що порушує її права, у зв’язку із чим просить зобов’язати відповідача сформувати та подати до УДКСУ у м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення позивачу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у вищевказаній сумі.

Ухвалою суду від 05.09.2018 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та призначене перше судове засідання на 27 вересня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 20 вересня 2018 року надіслав суду відзив на адміністративний позов (вх. № 29661), у якому, зокрема, пояснює, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Крім того, вважає, що надані в якості придбання житла вперше витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2018, договорі купівлі-продажу від 01.08.2018 та лист ТОВ «ЗМБТІ» від 29.08.2018 №7229 не можна вважати належними та допустимими доказами придбання житла вперше з боку позивача. Зауважує, що Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно і тому не може сформувати подання без надання зацікавленими особами доказів придбання ними нерухомості вперше. Посилається на приписи ст. 19 Конституції України та наголошує, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, Управління позбавлене законної можливості формувати подання про повернення коштів з бюджету. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

14 вересня 2018 року від представника УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області надійшли пояснення по справі (вх. №28762), у яких вказує, що кошти у сумі 4 206,75 грн. сплачені ОСОБА_1 квитанцією від 01.08.2018 №0006273, зараховані до Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» на рахунок 31117156008007, відкритий в Казначействі України, одержувач коштів: УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./, код ЄДРПОУ 38025409. Пояснює, що відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «ОСОБА_3 питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів за ККДБ 24140500 покладено на Пенсійний фонд України. Також із посиланням на приписи Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, наголошує, що відповідно до наданих повноважень органи Казначейства не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, а здійснюють повернення тільки на підставі подання контролюючого органу.

Представником ГУ ДКСУ у Запорізькій області також надано суду письмові пояснення по справі (вх. №30379 від 27.09.2018), відповідно до яких зауважує, що Головне управління є неналежним учасником адміністративного процесу, оскільки відповідно до квитанції від 01.08.2018 №0006273 грошові кошти у розмірі 4 206,75 грн. позивачем сплачено на рахунок державного бюджету м. Запоріжжя, обслуговування якого здійснюється УДКСУ у м. Запоріжжі, окремою юридичною особою публічного права, то саме до зазначеного територіального управління має бути подано відповідне подання контролюючого органу.

У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 серпня 2018 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони був укладений договір купівлі-продажу квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №3072. За умовами вказаного договору, позивачем була придбана квартира, загальною площею 47,29 кв.м, жилою площею 29,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Право власності позивачі на вищевказану квартиру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1461507823101) зареєстроване 01.08.2018 в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2018, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 132811500.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу квартири від 01.08.2018, її вартість встановлена в сумі 420 675,00 грн.

При укладенні договору позивачем сплачений також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 4 206,75 грн., що підтверджується квитанцією від 01.08.2018 № 0006273.

06 серпня 2018 року позивач звернулась до Центрального об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 4 206,75 грн.

Відповідач листом від 13.08.2018 № 14350/08.01 відмовив у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування відмови вказав, що Пенсійний фонд України має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте зазначений реєстр не містить вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно органи Пенсійного фонду в повній мірі не володіють інформацією щодо осіб, які придбають житло вперше.

Не погоджуючись із відмовою у поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок).

Згідно з п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 134218944, сформованої 14.08.2018 відносно ОСОБА_1 встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є лише відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2018.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що інших житлових приміщень за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на вищевказане нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (квартири або житлового будинку) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач дійсно вперше придбав житло та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Згідно з ч. 2 ст.45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 4 206,75 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Центральне ОУПФУ м. Запоріжжя покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Так як саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №819/1249/17), від 19.06.2018 (справа №819/1554/16), від 21.08.2018 (справа №819/657/17).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 64, 50, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 41248629), треті особи Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997), Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 38025409) про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 4 206,75 грн., сплаченого під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу від 01.08.2018 квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3072, відповідно до квитанції №0006273 від 01.08.2018.

Присудити на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак