Рішення № 78016361, 20.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2018 р. Справа № 0240/3465/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

01.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходився виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави – транспортний засіб Volkswagen Passat В6, 2007 року випуску, колір зелений, державний номер НОМЕР_1.

Вказаний автомобіль відповідачем був виставлений на продаж на електронні торги, які були проведені 26.07.2017року, що підтверджується відповідним протоколом.

28.07.2017 року позивачем, як переможцем на електронних торгах, за вказаний транспортний засіб перераховані грошові кошти в розмірі 202020,00 грн. З цієї суми грошових коштів на депозитний рахунок відповідача було перераховано суму в розмірі 191919,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Інша частина суми була перерахована на рахунок ДП «Сетам».

Вказаний транспортний засіб, після оплати його ціни, позивач не отримав у володіння, оскільки завершення укладення правочину купівлі-продажу, а саме видача відповідачем ОСОБА_2 про продаж було заборонено за ухвалою суду про забезпечення позову.

В подальшому, виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та на підставі якого було виставлено на продаж автомобіль, судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2018 року визнано таким, що не підлягає виконанню, рішення набрало законної сили.

Після отримання зазначеного рішення суду, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів, які були перераховані відповідачу за транспортний засіб, але позивачем отримана відмова у поверненні коштів з огляду на те, що відповідачу для повернення коштів потрібна підстава, якою є рішення суду, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом, у якому ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати повернути (сплатити) позивачу грошові кошти сплачені 28.07.2017р. в розмірі 191 919.00 грн. на його банківські реквізити.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 31.10.2018 року.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року відкладено судове засідання на 08.11.2018 року.

07.11.2018 року до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов (вх. № 50413), в якому вказали, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебував виконавчий напис № 1322, виданий 25.01.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3, автоматизована система виконавчого провадження №51691571.

В межах Автоматизованої системи виконавчого провадження №51691571 ДП «СЕТАМ» організовано та проведено електронні торги на колісний транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT В6, зеленого кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер лота 212453, місцезнаходження майна: м. Корець, вул. Київська 10 А, що належить боржнику. 31.07.2017 року на депозитний рахунок відділу, здійснено перерахунок коштів у сумі 191919 грн. за придбане майно, згідно протоколу №274556 від 26.07.2017 року, платник ОСОБА_1.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11799/17 від 04.08.2017 року зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області забезпечити позов по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 25.01.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №1322 та заборонено оформляти протокол щодо проведення прилюдних торгів та видавати акт про реалізацію майна, а саме транспортного засобу Volkswagen Passat В6, 2007 року випуску, колір - зелений державний номер НОМЕР_1 до набрання законної сили рішення суду в цивільній справі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11799/17 від 14.06.2018 року позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Згідно п. 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Таким чином, складання за результатами проведення торгів Акту проведення торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Проте, у зв’язку з тим, що вищезазначений виконавчий документ визнано судом таким, що не підлягає виконанню правові наслідки визначені нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, на думку відповідача, в даному випадку не наступають. Оскільки законодавцем не визначено механізм повернення грошових коштів, які надійшли у межах виконавчого провадження за придбане майно на прилюдних торгах до визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, це позбавляє державного виконавця можливості здійснити розпорядження цими коштами.

На думку відповідача, обставини на які спирається позивач є необґрунтованими та безпідставними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, розгляд справи відкладено на 15.11.2018 року.

15.11.2018 року адміністративна справа знята з розгляду, наступне судове засідання призначено на 20.11.2018 року.

У судове засідання 20.11.2018 року позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином.

Представники відповідачів у судове засідання також не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. У письмовому відзиві на адміністративний позов, який міститься в матеріалах справи, представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області розгляд справи просив проводити у його відсутність.

В силу положень частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

У пункті 10 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про розгляд та вирішення справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебував виконавчий напис № 1322, виданий 25.01.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3, автоматизована система виконавчого провадження №51691571.

В межах Автоматизованої системи виконавчого провадження №51691571 ДП «СЕТАМ» організовано та проведено електронні торги на колісний транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT В6, зеленого кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер лота 212453, місцезнаходження майна: м. Корець, вул. Київська 10 А.

Згідно Протоколу проведення електронних торгів №274556 від 26.07.2017 року проведено торги з реалізації майна транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT В6, зеленого кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, реєстраційний номер лота 212453. Переможцем торгів став ОСОБА_1 Сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області склала 191919,00 грн., ціна продажу 202020,00 грн.

31.07.2017 року на депозитний рахунок відповідача, позивачем здійснено перерахунок коштів у сумі 191919 грн. за придбане майно, згідно протоколу №274556 від 26.07.2017 року, платник ОСОБА_1, що підтверджується квитанціями №53 на суму 149919,00 грн. та № 2 на суму 42000,00 грн. від 28.07.2017 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Факт сплати позивачем вказаних коштів на рахунок відповідача, останнім не заперечується.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.08.2017 року у справі №569/11799/17 забезпечено позов по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 25 січня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №1322; заборони відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області оформляти протокол щодо проведення прилюдних торгів та видавати акт про реалізацію майна, а саме транспортного засобу Volkswagen Passat В6. 2007 року випуску, колір зелений державний номер НОМЕР_1 до набрання законної сили рішення суду в цивільній справі №569/11799/17.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2018 року у справі №569/11799/17 позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

14.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Рівненській області із заявою, у якій вказав, що на електронних торгах ним сплачено грошові кошти в розмірі 202020,00 грн. за транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT В6, зеленого кольору, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується протоколом реалізації від 26.07.2017 року. Зазначений виконавчий документ – виконавчий напис нотаріуса, судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.065.2018 року був визнаний таким, не підлягає виконанню, рішення набрало законної сили. На підставі наведеного позивач вважає, що оскільки він не отримав автомобіля, за який сплатив грошові кошти, існують підстави для повернення грошових коштів, у зв’язку з чим просив повернути грошові кошти сплачені ним 26.07.2017 року в розмірі 202020,00 грн. на його банківські реквізити.

Листом від 10.09.2018 року №10233 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області повідомив позивача, що порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.

Згідно п. 4 розділу X вказаного Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Разом з тим, ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Порядок реалізації арештованого майна не регламентують дії державного виконавця по розпорядженню коштами, в тому числі й їх повернення для учасника торгів, що надійшли від реалізації арештованого майна, при умові визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, відсутність законодавчо визначеного механізму повернення грошових коштів, які надійшли у межах виконавчого провадження за придбане майно на прилюдних торгах до визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, або відповідного судового рішення, позбавляє державного виконавця можливості здійснити розпорядження такими коштами (повернення їх переможцю торгів).

Не погоджуючись з такими діями/бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з положеннями ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону №1404-VIII, одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 48, ч.ч. 1, 2, 3, 5 і 7 ст. 56 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Після підтвердження факту оплати вартості лота на Веб-сайті відображаються відомості про завершення торгів.

Як вже було встановлено судом, згідно Протоколу проведення електронних торгів №274556 переможцем прилюдних торгів визначено ОСОБА_1.

На виконання чого, 31.07.2017 року позивачем, на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, здійснено перерахунок коштів у сумі 191919 грн. за придбане майно.

Факт оплати ОСОБА_1 вказаних коштів сторонами визнається, що в силу положень ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню.

В подальшому, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11799/17 від 04.08.2017 року забезпечено цивільний позов ОСОБА_4, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 25.01.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №1322 та заборонено оформляти протокол щодо проведення прилюдних торгів та видавати акт про реалізацію майна, а саме транспортного засобу Volkswagen Passat В6, 2007 року випуску, колір - зелений державний номер НОМЕР_1 до набрання законної сили рішення суду в цивільній справі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11799/17 від 14.06.2018 року позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином виникли обставини, що слугували підставою для закінчення виконавчого провадження №51691571 на підставі виконавчого напису № 1322, виданого 25.01.2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3

За приписами пункту 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Відповідно до пункту 6 розділу X Порядку підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Пунктом 8 вказаного розділу X Порядку визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Згідно встановлених судом обставин, акт про реалізацію майна, транспортного засобу Volkswagen Passat В6, 2007 року випуску, колір - зелений державний номер НОМЕР_1, відповідачем не складався та не видавався, у зв’язку із набранням законної сили судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.06.2018 року у справі №569/11799/17, яким визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи із системного аналізу норм вказаного Порядку, у даному випадку акт про проведені електронні торги є документом на підставі якого особа може набути право власності на майно.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 316 Цивільного кодексу України закріплено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 317 та ч.ч.1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що акт про проведені електронні торги складено не було, права власності на придбане майно позивач не набув, кошти внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у сумі 191919 грн. підлягають поверненню позивачу.

Крім того слід зазначити, що посилання відповідача на відсутність в Порядку реалізації арештованого майна норми яка б визначала дії державного виконавця в разі визнання виконавчого документу, таким що не підлягає до виконання після завершення прилюдних торгів, не спростовує доводів позивача щодо порушення його права.

Так, у рішенні по справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів».

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом з’ясовано, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1919,19 грн., згідно квитанції №20027 від 12.10.2018 року, з огляду на що, необхідно стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1919,19 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Щодо стягнення на користь позивача витрат понесених ним на правову допомогу адвоката у сумі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

В силу частин 2 та 3 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої (правової) допомоги від 25 вересня 2018 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом та квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 25.09.2018 року.

Судом встановлено, що детальний опис робіт, виконаних адвокатом будь-якого розрахунку щодо затраченого адвокатом часу на виконані роботи не зазначено. Крім того, у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

Згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, зазначається, що з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне приведення укладених до 15 грудня 2017 року договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що судові витрати на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача суб'єкта владних повноважень.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція висловлена у поставі Верховного Суду від 18.10.2018 по справі №813/4989/17.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не повернення ОСОБА_1 грошових коштів сплачених 28.07.2017 року в розмірі 191 919.00 грн.

Зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області повернути (сплатити) ОСОБА_1 грошові кошти сплачені 28.07.2017 року в розмірі 191 919.00 грн. на банківські реквізити (отримувач: ОСОБА_1; РНОКПП отримувача: НОМЕР_4; рахунок отримувача: 29244825509100; ПАТ «КБ Приватбанк»; код банку отримувача (МФО): 305299).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (пров. Ясний, гурт. №10а, к. 23, м.Вінниця, Вінницька область, ідентифікаційний код НОМЕР_4) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1919,19 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень дев'ятнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (вул. Замкова, 29, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 34922678).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення у повному обсязі виготовлено 20.11.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович