Рішення № 78015310, 12.11.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1662/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго",08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-енерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова, будинок 51

про стягнення 1 272 890,39 грн. за договором постачання електричної енергії №0655 від 04.10.2005

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання Матраєва Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Фоменко Я. В. (дов. №330 від 26.10.2018);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-енерго" про стягнення 957 745,36 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 114 653,04грн заборгованості за перетікання та генерацію реактивної електроенергії, 122 818,93 грн. пені за сукупний період з 30.06.2017 по 30.06.2018, 17 252,40 грн. 3% річних за період з 31.03.2018 по 30.06.2018 та 60 420,66 грн. інфляційних втрат за період з 31.03.2018 по 31.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №0655 від 04.10.2005 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 21.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.09.2018 позивач подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

Ухвалою суду від 27.09.2018 у справі 911/1662/18 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

09.10.2018 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.

Ухвалою суду від 11.10.2018 розгляд справи відкладено та повідомлено учасників про дату, час та місце судового засідання.

08.11.2018 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом залишено без задоволення з підстав необґрунтованості.

Ухвалою суду від 08.11.2018 сторін повідомлено про те, що в судовому засіданні 08.11.2018 оголошено перерву.

12.11.2018 позивач подав додаткові письмові пояснення, які прийняті судом до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 12.11.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

04.10.2005 між Закритим акціонерним товариством "АЕС Київобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-енерго" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 0655 разом з додатками (т.1, а.с. 15-23, далі Договір), відповідно до пункту 1 якого, Постачальник зобов'язався постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.2.3., 2.2.4. Договору Споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 2 «Порядок розрахунків» та Додатку 4 «Зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача, згідно з умовами Додатку 5 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Згідно пунктів 3.1., 3.1.1. договору Постачальник має право одержувати від Споживача плату за електричну енергію, що поставлена чи поставляється за роздрібними тарифами, розрахованим згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.2. додатку 2 до договору поточна плата за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді 30 % від заявленої величини до 08 числа поточного періоду, 30 % від заявленої величини до 18 числа поточного періоду та 40 % від заявленої величини до 28 числа поточного періоду.

Згідно пункту 9.5. Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Докази припинення дії Договору відсутні, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що дія Договору продовжена в порядку, передбаченому пунктом 9.5.

Позивач стверджує, що електрична енергія, яка споживається Відповідачем, обліковується лічильниками № 8423584 та № 8044839, встановленими в РУ 0,4 Кв., однак, дані про фактичні покази лічильника у відповідності до Додатку № 4 Договору «Зняття показів засобів обліку електричної енергії» Відповідач систематично до розрахункового відділу Іртиського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» не надавав, у зв'язку з чим представниками Позивача кожного місяця фіксувались показники даних лічильників і проводились розрахунки за спожиту активну, перетікання та генерацію реактивної електричної енергії.

Зняття фактичних показників лічильників № 8423584 та № 8044839 зафіксовано у відомостях Ірпінського РП ПрАТ «Київобленерго».

Окрім цього, представниками Позивача проводились технічні перевірки, в результаті яких складено акт технічної перевірки засобу обліку електричної енергії № 355160 від 11.04.201, згідно якого показники електролічильника № 8044839 становили: актив - 005488,28; реактивне споживання - 003561,54; реактивна генерація - 000001,78 та акт технічної перевірки засобу обліку електричної енергії № 355088 від 11.04.2018, згідно якого показники електролічильника № 8423584 становили: актив - 002667,27; реактивне споживання - 001374,94; реактивна генерація - 001189,15 (т.1, а.с. 24-25).

Зафіксовані показники лічильників були підтверджені підписом уповноваженої особи Відповідача у вищевказаних актах технічної перевірки.

Згідно вказаних показників Відповідача було розраховано на звітну дату та виставлено рахунок № 8977455180 від 30.06.2018 за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії та генерацію реактивної електричної енергії, кінцевою датою сплати якого є 06.07.2018 (т.1, а.с. 91).

Позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав свого обов'язку з оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість 957 745,36 грн. за спожиту активну електроенергію, 114 653,04грн за перетікання та генерацію реактивної електроенергії.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідач не спростував доводів Позивача, викладених у позовній заяві.

Враховуючи, що заборгованість за договором про постачання електричної енергії №0655 від 04.10.2005 на час прийняття рішення Відповідачем не погашена, докази оплати використаної Відповідачем електроенергії відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимоги про стягнення з відповідача 957 745,36 грн. за спожиту активну електроенергію, 114 653,04 за перетікання та генерацію реактивної електроенергії підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині своєчасного здійснення розрахунків Позивач просить стягнути із Відповідача 122 818,93 грн. пені за сукупний період з 30.06.2017 по 30.06.2018.

Пунктом 4.2.1. Договору в редакції додаткової угоди №641 від 13.05.2014 передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням установлених Договором термінів, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми. Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Суми вказаних нарахувань зазначаються в розрахунковому документі окремими рядками.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення з Відповідача 122 818,93 грн. пені за сукупний період з 30.06.2017 по 30.06.2018, підлягає задоволенню.

Також Позивач заявив вимоги щодо стягнення з Відповідача 17 252,40 грн. 3% річних за період з 31.03.2018 по 30.06.2018 та 60 420,66 грн. інфляційних втрат за період з 31.03.2018 по 31.05.2018.

Згідно з приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з Відповідача 17 252,40 грн. 3% річних за період з 31.03.2018 по 30.06.2018 та 60 420,66 грн. інфляційних втрат за період з 31.03.2018 по 31.05.2018, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 957 745,36 грн. за спожиту активну електроенергію, 114 653,04 за перетікання та генерацію реактивної електроенергії, 122 818,93 грн. пені за сукупний період з 30.06.2017 по 30.06.2018, 17 252,40 грн. 3% річних за період з 31.03.2018 по 30.06.2018 та 60 420,66 грн. інфляційних втрат за період з 31.03.2018 по 31.05.2018.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-енерго" (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова, будинок 51, код 33482826) на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, код 23243188) 957 745 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 36 коп. за спожиту активну електроенергію, 114 653 (сто чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 04 коп. за перетікання та генерацію реактивної електроенергії, 122 818 (сто двадцять дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 93 коп. пені, 17 252 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 40 коп. 3% річних, 60 420 (шістдесят тисяч чотириста двадцять) грн. 66 коп. інфляційних втрат та 19 093 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто три) грн. 36 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 22.11.2018.