Постанова № 7800820, 17.12.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2а-14/2008р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2008р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

під головуванням - судді Бабич Н.Д.

при секретарі Косенко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві Луцишина Я.М. про визнання протиправними дій державного виконавця та стягнення матеріальної і моральної шкоди, суд, -

встановив:

26 липня 2007 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва, посадова особа - Державний виконавець Луцишин Ярослав Миколайович про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та відшкодування шкоди та просила суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва Луцишина Ярослава Миколайовича в частині проведення демонтажу гаражного боксу АДРЕСА_2 та стягнути з Відділу державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва на її користь матеріальну шкоду в сумі - 177 827 грн. та моральну шкоду в сумі - 20000 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником гаража № НОМЕР_2, в ряді № 2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс» по АДРЕСА_2. Проте 03.05.2007 року державним виконавцем Луцишиним Я.М. здійснювались виконавчі дії по примусовому виконанню наказу № 3\500 Господарського суду м. Києва, за яким було зобовязано Споживче товариство «Мир-Сервіс» за свій рахунок привести земельну ділянку, яка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Жовтень», що розташована по проспекту Академіка Палладіна, 31 в місті Києві, у придатний для використання стан та знести всі будівлі і споруди Споживчого товариства «Мир-Сервіс», які на ній знаходяться та повернути дану земельну ділянку ТОВ «Жовтень».

Позивач стверджує, що наказом Господарського суду м. Києва передбачено знесення будівель та споруд на земельній ділянці по пр-ту Палладіна, 31, які належать СТ «Мир-Сервіс», однак, під час здійснення виконавчий дій було проведено демонтаж гаражного боксу № НОМЕР_2, який знаходився по пр-ту Палладіна, 15 і який належав їй на праві приватної власності, чим завдано їй шкоду, яка полягає у знищенні майна, а також моральної шкоди, яка проявилася в тому, що незаконне знищення її власності стало причиною її душевних страждань, вона втратила душевний спокій, змушена була багато часу витрачати на поновлення мого порушеного права, тривалий час знаходилась у стані психологічного дискомфорту та морального пригнічення, у зв'язку із чим погіршився стан здоров"я, крім того безпосередньо сам гараж використовувався як приміщення для зберігання транспортного засобу, а його знищення потягло за собою додаткові витрати на збереження транспортного засобу, а також душевні хвилювання в той час, коли транспортний засіб не знаходився на охоронюваній стоянці.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини викладені в заяві.

Представник Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві проти позову заперечував, і свої заперечення обґрунтовував тим, що державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва Луцишиним Я.М. здійснювалось примусове виконання Наказу № 3/500 від 06.04.05 p., виданого Господарським судом м. Києва на виконання рішення цього ж суду від 28.12.2004р. № 3/500. Рішенням суду та виконавчим документом передбачалось в точу числі знесення будівель і споруд Споживчого товариства «Мир-Сервіс» по проспекту Академіка Палладіна. 31 в м. Києві, а тому дії державного виконавця є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є власником гаража № НОМЕР_2, в ряді № 2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі „Мир-Сервіс" по АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.06.1996 року та свідоцтвом про право власності від 26.06.1996 p., які зареєстровані в Бюро технічної інвентаризації згідно з реєстраційними посвідченнями від 29.01.1999 року (а.с.5-13 т.1).

Наказом Господарського суду м.Києва № 3/500 від 06 квітня 2005 року на виконання рішення Господарського суду м.Києва від 28.12.2004р., що набрало законної сили 17.02.2005р. (а.с.106-119 т.1) було зобовязано Споживче товариство «Мир-Сервіс» за свій рахунок привести земельну ділянку, яка надана в оренду ТОВ «Жовтень», що розташована по проспекту Академіка Палладіна, 31 в місті Києві, у придатний для використання стан та знести всі будівлі і споруди Споживчого товариства «Мир-Сервіс» які на ній знаходяться та повернути дану земельну ділянку ТОВ «Жовтень» (а.с. 14 т.1).

З акту опису й арешту майна від 03 травня 2007 року та Додатку до акта опису й арешту майна вбачається, що на виконання Наказу № 3/500 від 06 квітня 2005 року Господарського суду м. Києва було проведено демонтаж гаражного боксу № 166-А, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс» по АДРЕСА_2, (а.с. 15-19 т.1), хоча Наказ № 3/500 від 06 квітня 2005 року Господарського суду м. Києва стосувався саме земельної ділянки по проспекту Палладіна, 31 в місті Києві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні Наказу № 3/500 від 06.04.05 р. Господарського суду м. Києва було незаконно, протиправно та безпідставно зруйновано гараж № НОМЕР_2, в ряді № 2, який знаходиться в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-Сервіс» по АДРЕСА_2, та належав на праві приватної власності ОСОБА_1, а не Споживчому товариству «Мир-Сервіс».

Відповідно до висновку №7-01 будівельно-технічного дослідження про визначення ринкової вартості гаража станом на дату дослідження від 16 липня 2007 року виконаним ТОВ «Еспертно-технічний центр «Статус» встановлено, що ринкова вартість об'єкта дослідження -гаража, аналогічно знесеному, що був розташований в гаражно-будівельному кооперативі «Мир-сервіс» по АДРЕСА_2 в м. Києві, інвентарний номер НОМЕР_2 в ряді 2, визначена з використанням порівняльного підходу, на момент проведення дослідження 25 червня 2007 р. може складати - 177 827 (сто сімдесят тисяч вісімсот двадцять сім) грн. (а.с.211-240 т.1).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян.

У відповідності до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцям громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Частина 1 ст. 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоди завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою яка її завдала.

Стаття 1174 ЦК України встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, матеріальні збитки в розмірі 177 827 гривень, які підтверджуються висновком №7-01 будівельно-технічного дослідження про визначення ринкової вартості гаража станом на дату дослідження від 16.07.2007р., підлягають стягненню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, яка виразилася в тому, що незаконне знищення власності позивачки стало причиною її душевних страждань, вона втратила душевний спокій, змушена була багато часу витрачати на поновлення мого порушеного права, тривалий час знаходилась у стані психологічного дискомфорту та морального пригнічення, у зв'язку із чим погіршився стан здоров"я, крім того безпосередньо сам гараж використовувався як приміщення для зберігання транспортного засобу, а його знищення потягло за собою додаткові витрати на збереження транспортного засобу, а також душевні хвилювання в той час, коли транспортний засіб не знаходився на охоронюваній стоянці, то з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму на користь ОСОБА_1 в розмірі 3000 грн., що буде співмірно з понесеними моральними збитками, завданими неправомірними діями посадовою особою - державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м.Києві Луцишиним ЯМ.

Крім того, з відповідача на користь ОСОБА_1 відповідно до ст. 94 КАС України необхідно стягнути судові витрати пов"язані з сплатою судового збору в сумі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 56 Конституції України, п. 1 ч. 2 ст. 22, ч.ч. 1, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 23, ч.3 ст. 386, ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст.. 1174, ст.. 7, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві Луцишина Ярослава Миколайовича в частині проведення демонтажу гаражного боксу №НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 протиправними.

Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві (03148 м.Київ вул Г.Юри 9 ідентифікаційний код 34999049) на

користь ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 177 827 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди, та судові витрати за сплату судового збору (держмита) 1700 грн., а всього на загальну суму 182 527 (сто вісімдесят дві тисячі п"ятсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через районний суд шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження.