Ухвала суду № 78007332, 21.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21399/18

н/п 1-кс/640/12896/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Чернати В.А.,

захисника - адвоката Церковного В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Бєлової Світлани Володимирівни по кримінальному провадженню № 12018220000000708 від 06.07.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Енергодар, Запорізької області, громадянина України, який одружений, має трьої неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в період приблизно з 01 по 20 червня 2018 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, розробили зазначений злочинний план, забезпечивши можливість його реалізації та безперешкодного заволодіння коштами ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом обману, пов'язаного із здійсненням незаконних операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки та в період з 20.06.2018 по 18.11.2018 вчинили ряд тяжких злочинів на території Харківської та інших областей України при наступних обставинах.

Так, 20.06.2018, приблизно об 11.50 годин ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5, відповідно до попередньо розробленого та узгодженого між ними злочинного плану заволодіння чужим майном шляхом обману, із здійсненням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою його реалізації, прибули до приміщення ТРЦ «Французький бульвар», розташованого по вулиці Академіка Павлова, 44-Б в місті Харкові, де виявили термінал самообслуговування АТ КБ «Приватбанк» ТСО TS 203500 (ID 474252). Після чого помістили до пристрою зчитування інформації з банківських платіжних карток пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 оформлену на підставну особу ОСОБА_6, без згоди та відома останньої, таким чином ідентифікувалися за даними підставної особи в електронній інформаційній системі здійснення банківських операцій ПАТ КБ «Приватбанк» та обрали в меню терміналу послугу з поповнення зазначеного карткового рахунку здійснивши перехід до команди поповнення рахунку шляхом внесення купюр в валідатор - купюроприймач.

В подальшому в період часу з 11 год. 54 хв. по 11 год 55 хв. ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5 шляхом неодноразового внесення в валідатор спеціального імітаційного засобу виготовленого з грошової купюри номіналом в 200 гривень, надали ряд хибних команд з внесення готівкових коштів в купюроприймач зазначеного терміналу самообслуговування, без фактичного внесення готівки, таким чином створили платіжне доручення яке містить в собі завідомо неправдиві відомості щодо здійснення банківських операцій в інтересах клієнта, на підставі нібито внесеної в термінал готівки, внаслідок яких була проведена транзакція з поповнення карткового рахунку за НОМЕР_3, за результатами якої ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заволоділи коштами АТ КБ «Приватбанк» на суму 22800 гривень, звернувши їх на підконтрольний їм рахунок підставної особи, використовуючи помилкове сприйняття терміналом внесення готівкових коштів, що потягло за собою виникнення нестачі готівкових грошових коштів у зазначеному терміналі самообслуговування та спричинення матеріальної шкоди (збитків) АТ КБ «Приватбанк» на суму 22800 гривень.

Крім того, 13.10.2018 приблизно об 11.10 годин ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5, повторно, відповідно до попередньо розробленого та узгодженого між ними злочинного плану заволодіння чужим майном шляхом обману, із здійсненням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою його реалізації, прибули до приміщення магазину «Маркет24», розташованого по вулиці Першотравневій, 75-А в місті біла церква Київської області, де виявили термінал самообслуговування АТ КБ «Приватбанк» ТСО TS 209017 (ID499571). Після чого помістили до пристрою зчитування інформації з банківських платіжних карток пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4, а в подальшому й НОМЕР_5 оформлені на підставну особу ОСОБА_8, без згоди та відома останнього, таким чином ідентифікувалися за даними підставної особи в електронній інформаційній системі здійснення банківських операцій ПАТ КБ «Приватбанк» та послідовно обрали в меню терміналу послугу з поповнення зазначених карткових рахунків здійснивши перехід до команди поповнення рахунку шляхом внесення купюр в валідатор - купюроприймач.

В подальшому в період часу з 11 год.15 хв. по 16 год. 07 хв. ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5 шляхом неодноразового внесення в валідатор спеціального імітаційного засобу виготовленого з грошової купюри номіналом в 500 гривень, надали ряд хибних команд з внесення готівкових коштів в купюроприймач зазначеного терміналу самообслуговування, без фактичного внесення готівки, таким чином створили платіжні доручення які містять в собі завідомо неправдиві відомості щодо здійснення банківських операцій в інтересах клієнта, на підставі нібито внесеної в термінал готівки, внаслідок яких були проведені транзакції з поповнення карткових рахунків за НОМЕР_4 та НОМЕР_5, за результатами яких ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заволоділи коштами АТ КБ «Приватбанк» на суму 14000 гривень, звернувши їх на підконтрольним їм рахунок підставної особи, використовуючи помилкове сприйняття терміналом внесення готівкових коштів, що потягло за собою виникнення нестачі готівкових грошових коштів у зазначеному терміналі самообслуговування та спричинення матеріальної шкоди (збитків) АТ КБ «Приватбанк» на суму 14000 гривень.

Крім того 24.10.2018, приблизно о 19.30 год. ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5, повторно, відповідно до попередньо розробленого та узгодженого між ними злочинного плану заволодіння чужим майном шляхом обману, із здійсненням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою його реалізації, прибули до приміщення магазину «Торба», розташованого по вулиці Єршова, будинок 11, в місті Луцьк, Волинської області, де виявили термінал самообслуговування АТ КБ «Приватбанк» ТСО TS 213079. Після чого помістили до пристрою зчитування інформації з банківських платіжних карток пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_6, оформлену на підставну особу ОСОБА_9, без згоди та відома останнього та ідентифікувалися за даними підставної особи в електронній інформаційній системі здійснення банківських операцій ПАТ КБ «Приватбанк». Потім обрали в меню терміналу послугу з поповнення підконтрольного ОСОБА_2 та ОСОБА_10 карткового рахунку НОМЕР_7 відкритого в АТ «Райффайзен банк Аваль», здійснивши перехід до команди поповнення зазначеного рахунку шляхом внесення купюр в валідатор - купюроприймач.

В подальшому в період часу з 19 год. 33 хв. по 19 год. 38 хв. ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5 шляхом неодноразового внесення в валідатор спеціального імітаційного засобу виготовленого з грошової купюри номіналом в 500 гривень, надали ряд хибних команд з внесення готівкових коштів в купюроприймач зазначеного терміналу самообслуговування, без фактичного внесення готівки, таким чином створили платіжні доручення які містять в собі завідомо неправдиві відомості щодо здійснення банківських операцій в інтересах клієнта, на підставі нібито внесеної в термінал готівки, внаслідок яких були проведені транзакції з поповнення карткового рахунку НОМЕР_7 відкритого в АТ «Райффайзен банк Аваль», за результатами яких ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заволоділи коштами АТ КБ «Приватбанк» на суму 23000 гривень, звернувши їх на підконтрольний їм рахунок підставної особи, використовуючи помилкове сприйняття терміналом внесення готівкових коштів, що потягло за собою виникнення нестачі готівкових грошових коштів у зазначеному терміналі самообслуговування та спричинення матеріальної шкоди (збитків) АТ КБ «Приватбанк» на суму 23 000 гривень.

Крім того 18.11.2018, приблизно о 18 год. 15 хв. ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5, повторно, відповідно до попередньо розробленого та узгодженого між ними злочинного плану заволодіння чужим майном шляхом обману, із здійсненням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою його реалізації, прибули до приміщення ТРЦ «Плаза», розташованого по проспекту Гагаріна, будинок 4А, в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, де виявили термінал самообслуговування АТ КБ «Приватбанк» ТСО TS 210889.

Після чого помістили до пристрою зчитування інформації з банківських платіжних карток пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_13, оформлену на невстановлену особу, ідентифікувавшись в системі платежів АТ КБ «Приватбанк» за фінансовим номером телефону НОМЕР_1, після чого в подальшому банківські платіжні пластикові картки НОМЕР_8 та НОМЕР_9, оформленими на невстановлених осіб, за якими авторизовувалися, в електронній інформаційній системі здійснення банківських операцій ПАТ КБ «Приватбанк». Потім обираючи в меню терміналу послугу з поповнення підконтрольних ОСОБА_2 та ОСОБА_10 карткових рахунків НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, здійснюючи перехід до команд поповнення зазначених рахунків шляхом внесення купюр в валідатор - купюроприймач.

В подальшому в період часу часу з 18 год. 17 хв. по 18 год. 36 хв. ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою і в групі з ОСОБА_5 шляхом неодноразового внесення в валідатор спеціального імітаційного засобу виготовленого з грошової купюри номіналом в 500 гривень, надали ряд хибних команд з внесення готівкових коштів в купюроприймач зазначеного терміналу самообслуговування, без фактичного внесення готівки, таким чином створили платіжні доручення які містять в собі завідомо неправдиві відомості щодо здійснення банківських операцій в інтересах клієнта, на підставі нібито внесеної в термінал готівки, внаслідок яких були проведені транзакції з поповнення карткових рахунків НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, результатами яких ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заволоділи коштами АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 60000 гривень, звернувши їх на підконтрольні їм рахунки невстановлених осіб, використовуючи помилкове сприйняття терміналом внесення готівкових коштів, що потягло за собою виникнення нестачі готівкових грошових коштів у зазначеному терміналі самообслуговування та спричинення матеріальної шкоди (збитків) АТ КБ «Приватбанк» на суму 60000 гривень.

18.11.2018 о 19 годині 40 хвилин поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до ст.208 КПК України затриманий ОСОБА_2

Обґрунтованість повідомленої 19.11.2018 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказуючи, зокрема, що ОСОБА_2 опинившись на свободі, має можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню інших свідків кримінальних правопорушень, так як необхідно встановити інші факти вчинення шахрайств, осіб, чиї банківські картки використовувалися ОСОБА_2 під час вчинення злочинів з метою заволодіння коштами АТ КБ «Приватбанк», встановити інших співучасників вчинення злочинів; протягом тривалого часу основним джерелом доходів ОСОБА_2 є вчинення шахрайств. ОСОБА_2 не має постійного місця мешкання в місті Харкові, зареєстрований в місті Енергодар, Запорізької області, фактично мешкає в місті Києві, протягом тривалого часу подорожував містами та областями України з метою вчинення злочинів. Крім того, на теперішній час встановлюється місцезнаходження документів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні та ОСОБА_2 опинившись на свободі може знищити вказані документи. Підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, а також інших осіб які були очевидцями вчинення злочинів, дані яких на теперішній час встановлюються. Єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є систематичне вчинення шахрайств, у зв'язку із чим він може продовжувати вчиняти тяжкі злочини.

На підставі викладеного сторона обвинувачення вважає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що зайняття шахрайством протягом тривалого часу було основним доходом ОСОБА_2, та іншого джерела доходів він не має, у зв'язку із чим може продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим.

Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, являється особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, враховуючи суму завданих збитків ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме 3 692 303 гр. відповідно до поданого в рамках кримінального провадження цивільного позву представником потерпілого, при вирішенні питання розміру застави, вважає, що вона має складати не менше вісімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри його підзахисному, просив обрати більш м'який запобіжний захід відносно його підзахисного у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, за адресою: АДРЕСА_2, де він проживає зі своєю дружиною та трьома дітьми. Зазначав, що запропонований прокурором розміри застави є неспіврозмірним із змістом повідомленої підозри.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби за вказаною адресою, підтримав позицію захисника.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220000000708 від 06.07.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 18.11.2018, 18.11.2018 о 19.40 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

19.11.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні чотирьох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за попередньою змовою групою осіб, в тому числі повторно.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується: заявами посадових осіб АТ «КБ ПриватБанк» про вчинені кримінальні правопорушення; матеріалами перевірки служби безпеки АТ «КБ ПриватБанк»; матеріалами виконаних доручень оперативними підрозділами; показаннями свідків ОСОБА_14 від 09.07.2018, ОСОБА_15 від 27.09.2018, ОСОБА_16 від 18.10.2018, ОСОБА_12 від 25.10.2018, ОСОБА_11 від 27.10.2018, ОСОБА_8 від 30.10.2018, ОСОБА_13 від 19.11.2018, представника потерпілого ОСОБА_17 від 16.11.2018, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред'ялення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_18 від 27.10.2018; протоколом огляду місця події від 18.11.2018; протоколом обшуку автомобіля «BMW 5ER REIHE» реєстраційний номер НОМЕР_15 VIN-код НОМЕР_14 яким керує ОСОБА_2 від 18.11.2018; протоколом огляду від 19.11.2018; протоколом огляду від 19.11.2018.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &ap ; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, синів ОСОБА_19, 2010 року народження, ОСОБА_7, 2017 року народження, доньку Карину, 2014 року народження.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжких кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти власності, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.01.2019 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених п.п. 1, 2 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому призначає заставу у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 704 800 гр. (1762 гр. х 400 = 704 800 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного. При цьому слідчий суддя також враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, який також пояснив, що заробляє на утримання родини неофіційно, надає посередницькі послуги з встановлення сентахніки, прибуток складає орієнтовно 20 000 гр. на місяць, має трьох неповнолітніх дітей. Даних щодо можливості внести заставу у розмірі, запропонованому прокурором, стороною обвинувачення не надано.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 17 січня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 704 800 гр. (сімсот чотирі тисячі вісімсот гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/21399/18 н/п 1-кс/640/12896/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Пєскову Г.Г. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 21 листопада 2018 року до 17 січня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2018р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2