Рішення № 77997643, 16.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 520/7996/18

Провадження № 2/520/5198/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до ОСОБА_2,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2018року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового відшкодування у розмірі 795 738,00грн., а також судові витрати у розмірі 11 936,07грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 26.06.2017року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування на транспорті №030348/4610/0000576, предметом якого є страхування транспортного засобу BMW Х5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Представник позивача вказує, що 02.11.2017року в місті Києві по вул. Медова, 2, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер BGH 2817, під керуванням водія ОСОБА_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Представник позивача зазначає, що відповідно до довідки Управління патрульної поліції № 3017314437821722 та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.2018року по справі №760/25263/17, зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

Так, відповідно до звіту ФОП ОСОБА_5 № 03-21/12 від 21.12.2017року, відповідно до рахунку фактури ТзОВ «АВТ ОСОБА_6» №К-13700 від 19.11.2017року, відповідно до розрахунку аварійного комісара ПрАТ «СК «УНІКА» вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 895 238,00 грн.

Представник позивача вказує, що 03.01.2018року на виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_3 в розмірі 895 238,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 895 238,00 грн. (вартість відновлювального ремонту) - 0,00 грн. (франшиза) = 895 238,00 грн.

Отже, на думку представника позивача, ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право на отримання від винуватця ДТП - ОСОБА_2 компенсації шкоди завданої власнику застрахованого автомобіля.

Представник позивача стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», згідно з полісом АК/ 0929602 (ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн., франшиза 500,00 грн.), що підтверджується відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, а 26.02.2018року Страхова компанія винуватця ДТП - ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на виконання вимоги ПрА.Т «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 99 500,00грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не відшкодував страхове відшкодування в розмірі 795 738,00грн., ПАТ «СК «УНІКА» звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.07.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 16.11.2018року представник позивача не з’явився, 02.11.2018року надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач – ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмових пояснень не надав.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 26.06.2017року між ПАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування на транспорті за №030348/4610/0000576, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль марки BMW Х5, 2015року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва Захарової А.С. від 24.01.2018року по справі №760/25263/17, яка набрала законної сили, було встановлено, що 02.11.2017 року о 04 годині 10 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», д/з BGH 2817, рухаючись по вул. Медовій, 2, в м. Києві, порушив вимоги п.16.11 ПДР, оскільки при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав перевагу в русі автомобілю марки «BMW Х5» д/з АА 5081 ОР, який рухався по головній дорозі, в результаті чого допустив з ним зіткнення. При ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зазначеною постановою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, піддано ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі, що становить 352,40грн.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту про оцінку КТЗ №03-21/12 від 21 грудня 2017року, складеного ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту КТЗ «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент оцінки, складає 895 453,53грн.

15.12.2017року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ «СК «УНІКА» з заявою, в якій просила виплатити страхове відшкодування у розмірі 895 238,00грн., по страховому випадку, зареєстрованому за №00241388, котрий стався 02.11.2017року із застрахованим автомобілем НОМЕР_2.

03.01.2018року ПАТ «СК«УНІКА» перерахувала на рахунок ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 895 238,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №000032 від 03.01.2018р. (а.с. 79).

З матеріалів справи також вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», згідно з полісом АК/ 0929602 (ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн., франшиза 500,00 грн.), що підтверджується відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 20-22).

Як вказує представник позивача, 26.02.2018року Страхова компанія винуватця ДТП - ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на виконання вимоги ПАТ «СК «УНІКА» виплатила на рахунок останнього страхове відшкодування в сумі 99 500,00грн., що є страховою сумою та лімітом за страховим полісом.

Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Крім того, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому, за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв’язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2878цс15.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а ПАТ «СК «УНІКА» визнала подію, що мала місце 02 листопада 2017року у м. Одеса із застрахованим автомобілем марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1, страховим випадком, та виплатила суму страхового відшкодування за ремонт автомобіля, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати ПАТ «СК «УНІКА» суму страхового відшкодування у розмірі 795 738,00грн. (895 238,00грн. вартість відновлювального ремонту – 99 500,00грн. відшкодування страхової компанії винуватця ДТП = 795 738,00грн.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ПАТ «СК «УНІКА» витрати по сплаті судового збору в сумі 11 936,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (31.05.1993року народження, зареєстрований за адресою: 65114, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 795 738 (сімсот дев’яносто п’ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 00 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 936 (одинадцять тисяч дев’ятсот тридцять шість) грн. 07 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою складення судового рішення є 21 листопада 2018 року.

Суддя Петренко В. С.