Рішення № 77995218, 12.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2018 року 13:37 № 826/13363/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полянцевої О.О., Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участі третьої особи Кочура Володимира Миколайовича, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , за участю представників сторін: від позивача - Станімак Д.Д., від відповідачів - Бондар О.Г., третьої особи, представника третьої особи - Троцюк О.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полянцевої О.О., департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29 січня 2018 року за № 39406350, яке було прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) Полянцевою Ольгою Миколаївною;

- зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) провести державу реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 47,00 кв.м., житловою площею 29,70 кв.м. за AT «Дельта Банк», внести відповідний запис до Державного реєстру прав та надати Витяг із Державного реєстру.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови у державній реєстрацій прав та їх обтяжень, оскільки позивачем подано державному реєстратору всі встановлені законодавством документи, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав правомірності спірного рішення, прийнятого у межах наданих повноважень, з огляду на відсутність застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Третя особа проти задоволення позову заперечувала з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2018 року представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подано заяву №26402567 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, разом з якою подано: копію паспорта; довіреність; платіжне доручення; договір іпотеки, серія та номер: з-1274, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.; договір про надання споживчого кредиту, серія та номер: 11232925000; рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №619; договір купівлі-продажу прав вимоги; лист-вимога, серія та номер: 02.4.1/1074/7, видавник AT «Дельта свідоцтво про державну реєстрацію, серія та номер: А01№646833; рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичний осіб № 181; наказ AT «Дельта Банк» № 1-JI; додаткова угода №1.

Рішенням від 29.01.2018 №39406350 позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вказана відмова обґрунтована тим, що заявником подано договір іпотеки №66806 від 11.10.2007 , п.5.2.1 якого передбачає передачу іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" . Окрім того, відповідно до п. 6.5 вищевказаного договору - всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, листування між Сторонам за цим Договором здійснюється шляхом направлення або надання однією Стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі "Адреса, банківські реквізити та підписи Сторін" цього Договору. Підтвердженням факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення. Подане рекомендоване повідомлення про вручення поштової о відправлення від 13.09.2017 вручено дружині, яка не являється стороною по договору.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушені позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (далі - Закон № 898-IV) іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 35 Закону № 898-IV встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності (ч.3 ст.37 Закону № 898-IV).

Таким чином, правовою підставою передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким, відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі щодо задоволення вимог іпотекодержателя вказаним способом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Приписами ч. 4 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 9, 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 9 цього Порядку, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор, уповноважена особа обов'язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, що долучаються до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Пунктом 15 вказаного Порядку визначено, що у разі подання заявником додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав, до раніше поданої заяви, зокрема розгляд якої було зупинено, державний реєстратор, уповноважена особа відповідно до пункту 8 цього Порядку встановлює особу заявника, перевіряє обсяг його повноважень та вносить до бази даних заяв відомості про додаткові документи, подані заявником.

Після внесення відомостей про додаткові документи до бази даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав редагує відповідну раніше подану заяву та роздруковує її. Після проставляння на заяві заявником (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) власного підпису, така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

Згідно п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Пунктом 12 Порядку № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та Кочурою Володимиром Миколайовичем (іпотекодавець) укладений договір іпотеки нерухомого майна №66806 серія та номер: з-1274, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко О.І., відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, розміром житлової площі - 29,70 кв.м., загальною площею -47,00 кв.м., що розташована на четвертому поверсі дев'ятиповерхового будинку, яка належить іпотекодавцю на підставі власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1. Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань позивальника за кредитним договором №11232925000 від 11.10.2007 та за кредитним договором №11232937000 від 11.10.2007.

Поряд з цим, відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», в порядку і на умовах, визначених даним Договором, АКІБ «УкрСиббанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк», права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема, за договорами з Кочурою Володимиром Миколайовичем.

Вказане зумовило звернення позивача із заявою про реєстрацію права власності та їх обтяжень.

Аналізуючи норми законодавства в частині, що стосується реєстрації права власності на предмет іпотеки, вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю прав власності на предмет іпотеки відбувається лише за умови надання до державного реєстратора відповідних документів, які, в свою чергу, підлягають перевірці не тільки на наявність, а й на зміст та повноту поданих документів, зокрема, наявність застереження, про яке домовились сторони договору.

Так, відповідно до умов вищевказаного Договору іпотеки, іпотеко держатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання відповідно до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку», з інших, передбачених законодавством підстав..

Згідно пункту 4.5 Договору звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього Договору та відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно пункту 5.2 Договору, позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягненя на предмет іпотеки:

5.2.1. передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»;

5.2.2. отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Отже за договором іпотеки позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Таким чином, сторони за договором іпотеки дійшли згоди, що право власності на об'єкт заставленого майна виникає лише у певному випадку, а саме: на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази укладання договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

З огляду на вищевикладене, відповідно викладеним вище положенням договору іпотеки, зважаючи на відсутність укладеного між сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя та в силу відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є обов'язковими умовами для звернення стягнення на предмети договору іпотеки, державним реєстратором правомірно відмовлено позивачу в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Стосовно інших посилань позивача, суд критично оцінює такі з огляду на їх безпідставність, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

На підставі наведеного, керуючись положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 суд вважає, що відповідач діяв в межах наданих чинним законодавством повноважень при прийнятті спірного рішення від 29.01.2018 №39406350.

Позовна вимога щодо зобов'язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) провести державу реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру задоволенню також не підлягає, оскільки є похідною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищезазначене, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 21.11.2018.

Суддя С.К. Каракашьян