Рішення № 77994960, 21.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2018 року № 826/11835/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

Кісельової Віталіни Володимирівни

треті особи 1) ОСОБА_3

2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Гуревічов О.М.

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб ОСОБА_3, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови, винесені приватним виконавцем Кісельовою Віталіною Володимирівною в межах виконавчого провадження №56603881 про відкриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року, про арешт майна боржника від 13 червня 2018 року, про розшук майна боржника від 13 червня 2018 року, про арешт майна боржника від 14 червня 2018 року, про арешт коштів боржника від 26 червня 2018 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, внесену до Автоматизованої системи виконавчих проваджень 10 липня 2018 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, внесену до автоматизованої системи виконавчих проваджень 18 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження, а також всі інші оскаржувані постанови винесені відповідачем з порушенням вимог законодавства України. Зокрема, оскільки місце проживання позивача знаходиться за межами м. Києва, позивач не має майна, розташованого у м. Києві, відкриття виконавчого провадження відповідачем, виконавчий округ якого розташований у м. Києві, не відповідає вимогам законодавства. Крім того, позивачем не отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, хоча згідно вимог законодавства відповідач зобов'язаний надіслати вказану постанову з повідомленням про вручення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті на 23 серпня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

23 серпня 2018 року від третьої особи ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли пояснення, з яких вбачається, що третя особа не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки спірна постанова про відкриття виконавчого провадження навпралена позивачу згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відтак позивач вважається належним чином повідомленим про початок примусового виконання рішення. Крім того, майно боржника (транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1) знаходиться за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, що дає змогу відповідачу відкрити виконавче провадження згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

23 серпня 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки спірна постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, щодо порушення територіальності, відповідачем прийнято до примусового виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника.

У судовому засіданні 23 серпня 2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги, проси суд задовольнити позов. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. Третя особа ОСОБА_3 також проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у поясненнях. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

23 квітня 2018 року між третьою особою ОСОБА_3 (позикодавець) та позивачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передав, а позичальник прийняв гроші у сумі 1256160,00 грн., що є еквівалентом 48000,00 доларів США, які позичальник зобов'язується повернути на вимогу позикодавця. У договорі зазначено, у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне позичені кошти, позикодавець має право подати цей договір до стягнення у строки, передбачені чинним законодавством України. Звернення стягнення здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вказаний договір завірено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. та зареєстровано в реєстрі за №1253.

11 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем на підставі ст.38 Закону України «Про нотаріат» та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 несплаченої на вимогу позикодавця заборгованості за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. 23 квітня 2018 року за реєстровим №1253, що складається з основної суми боргу у розмірі 1256160,00 грн., що за офіційним курсом Національного банку України на день укладення та норатіального посвідчення договору позики еквівалентно 48000,00 доларів США. Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення і має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом одного року з дня його вчинення. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №1237.

13 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Кісельової В.В. з заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій, зокрема, зазначено, що у володінні боржника (позивача) перебуває транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на території автостоянки Гаражно-будівельного кооперативу «Бакинський» за адресою м. Київ, АДРЕСА_1.

Постановою від 13 червня 2018 року ВП №56603881 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 несплаченої заборгованості за договором позики у сумі 1256160,00 грн.

Крім того, 13 червня 2018 року відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1.

Згідно сформованої відповідачем 13 червня 2018 року Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у приватній власності позивача перебуває житловий будинок загальною площею 123,6 кв. м., житлова площа 54,1 кв. м., що знаходиться за адресою Київська обл.., м. Буча, АДРЕСА_2.

Постановою від 13 червня 2018 року оголошено розшук майна боржника: транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1. На підставі вказаної постанови відповідачем 13 червня 2018 року внесено публічне обтяження на транспортний засіб.

Постановою від 14 червня 2018 року накладено арешт на житловий будинок загальною площею 123,6 кв. м., житлова площа 54,1 кв. м., що знаходиться за адресою Київська обл., м. Буча, АДРЕСА_2.

Крім того у відповідь на запит відповідача від 05 липня 2018 року надано відповідь про номери рахунків, відкритих позивачем.

Постановою від 26 червня 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивача.

09 липня 2018 року відповідачем у присутності позивача та третьої особи ОСОБА_3 складено акт приватного виконавця, який встановлено, що транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1 знаходиться на території автостоянки Гаражно-будівельного кооперативу «Бакинський» за адресою м. Київ, АДРЕСА_1.

Постановою від 09 липня 2018 року описано та накладено арешт на транспортний засіб марки MITSUBISHI LANCER, 2009 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1. Згідно вимоги від 10 липня 2018 року від позивача вимагається надати до 23 серпня 2018 року описаний постановою про опис та арешт майна боржника від 09 липня 2018 року транспортний засіб для подальшої реалізації. Про отримання вказаної постанови та вимоги, а також відмову від підпису відповідачем складено акт від 10 липня 2018 року.

Постановою від 17 липня 2018 року описано та накладено арешт на житловий будинок загальною площею 123,6 кв. м., житлова площа 54,1 кв. м., що знаходиться за адресою Київська обл., м. Буча, АДРЕСА_2. вказана постанова направлена позивачу 18 липня 2018 року згідно наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку КМЛ ПАТ «Укрпошта».

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 24 липня 2018 року позивач звернувся із заявою про отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження з відміткою про її отримання.

Постановою від 30 липня 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_6 у ВП №56603881, яким підготовлено звіт про вартість об'єкта оцінки - житлового будинку позивача, про що відповідачем направлено лист від 06 серпня 2018 року позивачу та третій особі ОСОБА_3

Постановою від 06 серпня 2018 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить позивачу.

Вважаючи спірні постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до частини 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно положень статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідачем на підставі ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що у заяві про відкриття виконавчого провадження вказано про наявність у м. Києві майна боржника, що у подальшому підтверджується актом відповідача від 09 липня 2018 року, відкрито виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, оскільки право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною першою статті 26 Закону України 2 Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження, направлена позивачу 15 червня 2018 року, повернута адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 20 липня 2018 року.

З огляду на наведене та враховуючи зазначені вище ст. ст. 24, 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Жодних інших підстав для визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року, про арешт майна боржника від 13 червня 2018 року, про розшук майна боржника від 13 червня 2018 року, про арешт майна боржника від 14 червня 2018 року, про арешт коштів боржника від 26 червня 2018 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, внесену до Автоматизованої системи виконавчих проваджень 10 липня 2018 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника, внесену до автоматизованої системи виконавчих проваджень 18 липня 2018 року позивачем не наведено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 287, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова