Рішення № 77991025, 12.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3873/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.

за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

представника позивача - Ларіонова Р.О.,

представника відповідача - Боднар Л.Б.,

представника відповідача Горпинюка Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (далі - ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач), в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.10.2018 за №06-24/2924, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018:

- за № 0009231601, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2626584,60 грн. та штрафними санкціями в розмірі 3926574 грн.,

-податкове повідомлення-рішення № 0009211601, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2626584,60 грн. і нараховано штрафні санкції в розмірі 3926574 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 0009221601 від 01.06.2018, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018 р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, в розмірі 14203,00 грн.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в якості єдиного доказу нереальності господарських операцій, використано акти перевірок контрагентів, що прямо суперечить вимогам ст. 86.7 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вказує, що з акту перевірки вбачається, що відповідач не виносив жодних податкових повідомлень-рішень щодо контрагентів позивача. ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» не може нести відповідальності за будь-які дії, вчинені іншими особами, оскільки відповідальність має індивідуальний характер. При цьому, свої зобов'язання з поставки товару його контрагенти виконали, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. У свою чергу, підприємством було повністю оплачено вартість поставленого товару, заборгованість за поставлений товар перед контрагентами відсутня. Крім того, накладні на поставку товару містять усі реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: назву документа, дату та місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяги господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ухвалою суду від 14.09.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

22.10.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає. У судовому засіданні проти задоволення позовних вимог представники відповідача заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначили, що наявність в підприємства первинних документів не є безумовним підтвердженням того, що дані операції мали місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проведеннями. Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також зазначив, що на скеровані відповідачем запити отримано податкові інформації відповідно до яких позивачем неправомірно сформовано суму податкового кредиту від ризикових постачальників по яких надійшли податкові інформації, зазначені в актах перевірок. Вважає, що встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті перевірки є правомірними, а позовні вимоги позивача по даних порушеннях є необґрунтованими. Представники відповідача у задоволенні позову просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також з'ясувавши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за період травень 2017 р., а також а також з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Сервіс Авіа», ТзОВ «Спец Авіа Сервіс», ТзОВ «Роялспейсбізнес», ТзОВ «Грандавіатайм», ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Тех Партнер», ТзОВ «Тангаж», ТзОВ «Фалкон-Авіа», ТзОВ «Авіа Макс», ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп») за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2017 р., Головним Управління ДФС у Львівській області складено акт за № 1066/13-01-14-14/07684556 від 03.05.2018 (а. с. 13-116 том І) на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018 року:

-за № 0009211601 (а.с.244 том XVIII), яким платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2626584,60 грн. і нараховано штрафні санкції в розмірі 3926574 грн.

-за № 0009221601 (а.с.245 том XVIII), яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018 р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, у розмірі 14203,00 грн.

-за № 0009231601 (а.с. 10а том І), яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2626584,60 грн. та штрафними санкціями в розмірі 3926574 грн.

Перевіркою встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 ПК України - завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 11379383 грн., завищення суми від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.1.3 ст. 200 Кодексу, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 7853148 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на суму 14203,00 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З правового аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що віднесення до витрат господарської та формування податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження податку на додану вартість, то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагентів - ТзОВ «Сервіс Авіа», ТзОВ «Спец Авіа Сервіс», ТзОВ «Роялспейсбізнес», ТзОВ «Грандавіатайм», ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Тех Партнер», ТзОВ «Тангаж», ТзОВ «Фалкон-Авіа», ТзОВ «Авіа Макс», ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп») за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2017 р., та із ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТзОВ «Промелектроніка», за період з 01.02.2017 р. по 31.05.2017 р..

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем суми податкового кредиту по господарських операціях з його контрагентами.

Матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів на постачання запасних частин до військових літаків із контрагентами ТзОВ «Сервіс Авіа», ТзОВ «Спец Авіа Сервіс», ТзОВ «Роялспейсбізнес», ТзОВ «Грандавіатайм», ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Тех Партнер», ТзОВ «Тангаж», ТзОВ «Фалкон-Авіа», ТзОВ «Авіа Макс», ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп») за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2017 р. та із ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТзОВ «Промелектроніка», за період з 01.02.2017 р. по 31.05.2017 р., згідно з умовами яких, постачальники зобов'язуються передати у власність покупцеві радіодеталі, радіоелектронні вироби, кабелі, дроти, роз'єми, перемикачі, лампи, тощо, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах даних договорів.

Так, в матеріалах справи містяться наступні докази на підтвердження взаємовідносин позивача з вказаними контрагентами, а саме:

-з ТзОВ «Сервіс Авіа»: договір постачання №ЛЮ-2017/13 від 13.02.2017 зі специфікацією, договір постачання № С-2017/27 від 27.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № О-2016/05 від 05.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ж-2016/28-1 від 28.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ж-2016-28 від 28.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ж-2016/27 від 27.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Л 2016/15 від 15.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Л-2016/10 від 10.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Л-2016/08 від 08.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ж-2016/13 від 13.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № В-2016/26 від 26.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № С-2016/18 від 18.08.2016 зі специфікацією; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату (а.с. 27-182 том ІІІ);

-з ТзОВ «Спец Авіа Сервіс»: договір поставки № 24.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 13-1/03/17 від 13.03.2017 зі специфікацією, договір поставки №13/03/17 від 13.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 03/02/17 від 03.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 27/01/17 від 27.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 30/01/17 30.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 14/11/16 від 14.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 3/10/16 від 31.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 28/10/16 від 28.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 24/10/16 від 24.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 05/0/16 від 05.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 19/10/16 від 19.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 13/10/16 від 13.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 26/09/16 від 26.09.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу №09/09/16 від 09.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 08/09/16 від 08.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 0901/08/16 від 09.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 0401/08/16 від 04.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 04/08/16 від 04.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 0501/08/16 від 05.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 05/08/16 від 05.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 09/08/16 від 09.08.2016 зі специфікацією, договір № 0801/08/16 від 08.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 08/08/16 від 08.08.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 30/11 від 30.11.2015, додаткова угода та специфікації; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату (а.с.1-328 том ІV, а.с. 1-332 том V);

-з ТзОВ «Роялспейсбізнес»: договір поставки №50/644928/24 від 16.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 49/657654/22 від 07.02.2017, договір поставки № 44/549125/5 від 18.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 43/541455/3 від 17.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 41/536113/1 від 17.01.2017 зі специфікацією, договір поставки №46/541455/3 від 19.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 35/357129 від 14.11.2016 зі специфікацією, договір поставки № 38/375319/87 від 22.11.2016 зі специфікацією, договір поставки № 34/401265/79 від 07.11.2016 зі специфікацією, договір поставки № 33/361077/78 від 04.11.2016 зі специфікацією, договір поставки № 32/351212/75 від 28.10.2016 зі специфікацією, договір поставки № 31/351180/74 від 28.10.2016 зі специфікацією, договір поставки №30/377488/73 від 27.10.2016 зі специфікацією, договір поставки №28/358350/71 від 21.10.2016 зі специфікацією, договір поставки №26/35-0982/16 від 17.10.2016 зі специфікацією, договір поставки № 25/322163/65 від 17.10.2016 зі специфікацією, договір поставки № 22/312867/57 від 27.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 21/309032/56 від 26.09.2016 зі специфікацією, договір поставки №19/298802/54 від 23.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 9/253545/44 від 23.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 18/308888/52 від 22.09.2016 зі специфікацією, договір поставки №8/237823/41 від 10.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 6/223851/31-37 від 04.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № 7/230507/38 від 04.08.2016 зі специфікацією, договір поставки №5/223851/26-30 від 04.08.2016 зі специфікаціями, договір поставки №4 від 06.04.2016 зі специфікацією; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 1-330 том VI);

- з ТзОВ «Тех Партнер»: договір поставки № 1005/17 від 10.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № 3003/17 від 30.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1703/17 від 17.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1002/17 від 10.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 01/02/2016 від 01.02.2016 зі специфікаціями; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 1-225 том VII);

-з ТзОВ «Авіа-Комплект»: договір поставки № 2504/894318 від 25.04.2017 зі специфікацією, договір поставки № 2203-17/773308 від 22.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 2002/686376 від 20.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 0702/587603 від 07.02.2017, договір поставки № 2301/17-12 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 0302/17 від 03.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 30/01-17 від 30.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 2301/17-1 від 23.01.2017 зі специфікаціями, договір поставки № 2401/17 від 24.01.2017 зі специфікацією, договір поставки №2301/17 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 0103/16-1 від 01.03.2016 зі специфікаціями, договір поставки № 2301/17 від 23.01.2017 зі специфікацією; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, акти приймання-передачі ТМЦ, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 1-268 том VІІІ);

-з ТзОВ «Фалкон-Авіа»: договір поставки № Ф0703-17 від 07.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф1605-17 від 16.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф1505-17 від 15.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф0903-17 від 09.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф2301-17 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф1702-17 від 17.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № Ф0802-17 від 08.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ф1411-16 від 14.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ф0111-16 від 01.11.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ф1810-16 від 18.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ф2709-16 від 27.09.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № Ф1909-16 від 19.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № Ф0909-16 від 09.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № Ф1608-16 від 16.08.2016 зі специфікацією, договір поставки № Ф0408-16 від 04.08.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 01/2016 від 20.01.2016 зі специфікаціями, договір поставки № 05/1 від 12.05.2015 зі специфікаціями; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 1-243 том ІX, а.с. 1-255 том X);

-з ТзОВ «Тангаж»: договір поставки № 05/15-1 від 15.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № 02/13-1 від 13.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 10/04-1 від 04.10.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 09/27-1 від 27.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 09/09-1 від 09.09.2016 зі специфікацією, договір поставки № 08/16-1 від 16.08.2016 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № 28/01/2016 від 28.01.2016 зі специфікаціями та додаткова угода, договір поставки № 3012/14-1 від 30.12.2014 зі специфікаціями; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні (а.с. 1-234 том XI, а.с. 1-325 том XIІ);

-з ТзОВ «Авіа Макс»: договір поставки № 3012/14 від 30.12.2014 зі специфікаціями, договір купівлі-продажу №13/01/2016 від 13.01.2016 зі специфікаціями; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні (а.с. 1-250 том XIII, а.с. 1- 166 том XIV);

-з ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації»: договір поставки № UA 25-05/17 від 13.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № UA 23-4/17 від 13.04.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 08-01/17 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 22-03/17 від 17.03.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 21-03/17 від 13.03.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 19-02/17 від 28.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 17-02/17 від 24.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 15-02/17 від 17.02.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 11-01/17 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 02-01/17 від 04.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 01-01/17 від 03.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 03-01/17 від 25.01.2017 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 06-01/17 зі специфікацією, договір купівлі-продажу № UA 10-01/17 від 31.01.2017 зі специфікацією; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні (а.с. 168-300 том XIV, а.с. 1-60 том XV);

- з ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп»): договір поставки № 4-2015 від 20.01.2015 зі специфікаціями (а.с. 62-142 том XV); податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату (а.с. 143-268 том XV);

-з ТзОВ «Грандавіатайм»: договір поставки № 27/954544/33 від 15.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № 25/899379/13 від 15.05.2017 зі специфікацією, договір поставки №28/958669/34 від 15.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № 23/859861/28 від 13.04.2017 зі специфікацією, договір поставки № 12/743110/14 від 10.03.2017 2017 зі специфікацією та додаткова угода, договір поставки № 16/826592/20 від 29.03.2017 зі специфікацією, договір поставки №17/827159/21 від 29.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 11/778250/12 від 17.03.2017 зі специфікацією; податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 1-92 том XVІ);

- з ТзОВ «Промелектроніка»: договір поставки № 146 від 14.07.2015 зі специфікаціями та додаткова угода, договір поставки № 1702/694014 від 17.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1505/987771 від 15.05.2017 зі специфікацією, договір поставки № 616181/0302 зі специфікацією, договір поставки № 1402-17/675079 від 14.02.2017 зі специфікаціями, договір поставки № 0404/17 від 04.04.2017, договір поставки № 1303/17/748284 від 13.03.2017 зі специфікаціями, договір поставки № 1503-17/715582 від 15.03.2017 зі специфікацією, договір поставки №1703-17/758840 від 17.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1703-17/763227 від 17.03.2017 зі специфікацією, договір поставки № 2402/715948 від 24.02.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1820609/18/П від 02.03.2018 зі специфікацією, договір поставки №4/615787 від25.01.2017зі специфікацією, договір поставки №3/599970 від 23.01.2017 зі специфікацією, договір поставки № 1/581510 від 19.01.2017 зі специфікацією, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, акти прийому-передачі матеріальних цінностей, акти забраковки, експрес-накладні «Нової пошти» (а.с. 94-251 том XVІ, а.с. 1-299 том XVІІ, а.с. 1-223 том XVІІІ).

Таки чином, на підтвердження обставин виконання умов договорів позивачем надано додаткові угоди, специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні Нової пошти, платіжні доручення за відповідні податкові періоди, що зазначені в акті перевірки.

Також, в підтвердження реальності здійснення поставок вищезгаданого товару та його використання у власній господарській діяльності позивачем надано моніторингові протоколи та моніторингові таблиці на закупівлю, журнал пред'явлення ПКВ для вхідного контролю ГПЗ (генерального представника замовника), договори про закупівлю послуг за державні кошти, Положення про проведення моніторингу на закупівлю товарів, робіт, послуг, експрес-накладні Нової пошти, частково надані сертифікати якості та паспорти (інші сертифікати якості та паспорти відправлялись замовнику у складі проектно-технічної документації на літак).

Окрім того, реальність здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей підтверджується також відмітками уповноваженої особи Міністерства оборони України про фактичне отримання товару.

У відповідача відсутні заперечення щодо наявності у позивача усіх первинних бухгалтерських документів, передбачених чинним законодавством. Спору між сторонами з цього приводу не має.

У свою чергу, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що наявність в підприємства первинних документів не є безумовним підтвердженням того, що дані операції мали місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проведеннями.

При цьому, як на підставу для таких висновків посилається на дані, зазначені у податкових деклараціях, дані Єдиного реєстру податкових накладних по яких встановлено обрив ланцюга постачання товарів (не виявлено виробника та імпортера) по контрагентах постачальників - ТзОВ «Сервіс Авіа», ТзОВ «Спец Авіа Сервіс», ТзОВ «Роялспейсбізнес», ТзОВ «Грандавіатайм», ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Тех Партнер», ТзОВ «Тангаж», ТзОВ «Фалкон-Авіа», ТзОВ «Авіа Макс», ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп»), ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТзОВ «Промелектроніка».

Однак, суд не вбачає підстав брати до уваги вищезазначену інформацію в підтвердження нереальності господарських операцій, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Крім того, у відповідності до положень абзацу 5 п.86.7 ст.86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акти перевірок як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Більше того, зазначені акти вказують на недобросовісність контрагентів контрагента позивача, вплив та контроль за якими у останнього відсутній, що не дозволяє суду ставити йому це у провину.

Таким чином, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності господарських операцій, в силу наведених мотивів.

Підсумовуючи слід зазначити про те, що враховуючи особливості функціонування підприємства (прийняття товарно-матеріальних цінностей уповноваженою особою Міністерства оборони України, дотримання порядку закупівель згідно Положення про проведення моніторингу на закупівлю товарів, робіт, послуг, та їх проведення через електронний майданчик «Прозоро»), специфіки виконаних робіт у військово-промисловому комплексі, наявність первинних бухгалтерських документів та внутрішніх документів з обліку товарно-матеріальних цінностей, відсутність обґрунтованих спростувань наведених доказів відповідачем, суд вважає неправомірними висновки контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки, відтак матеріалами справи підтверджується факт здійснення господарських операцій із контрагентами ТзОВ «Сервіс Авіа», ТзОВ «Спец Авіа Сервіс», ТзОВ «Роялспейсбізнес», ТзОВ «Грандавіатайм», ТзОВ «Авіа-Комплект», ТзОВ «Тех Партнер», ТзОВ «Тангаж», ТзОВ «Фалкон-Авіа», ТзОВ «Авіа Макс», ТзОВ «Спецрадіопроект» (нова назва «Укравіагруп»), ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТзОВ «Промелектроніка».

Відтак, фактично позивач надав суду документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем відповідних товарів, їх переміщення (доставку) тощо. З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Суд також дійшов до висновку, що доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки законодавець не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, наявності вищезазначених обставин, на підтвердження факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулися, судами не встановлено.

У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

А відтак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому оскаржувані рішення не відповідають наведеному критерію.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючим органом не доведено протиправності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами господарських операцій з його контрагентами, а тому висновки про їх завищення є необґрунтованими, як наслідок є також протиправним висновок про заниження чистого прибутку підприємства.

Таким чином, протиправними є податкові повідомлення рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з вищенаведених податків.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018 за № 0009211601, № 0009221601 та № 0009231601.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; код ЄДРПОУ 39462700) на користь Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, буд. 3; код ЄДРПОУ 07684556) 432946,12 (чотириста тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість грн.) грн. 12 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 листопада 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош