Рішення № 77990159, 13.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м.Житомир справа № 240/4758/18

категорія 3.6

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мальця А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Головного управління Держпродспожив служби в Житомирській області про накладення стягнень від 17.09.2018 №37 та постанову Головного управління Держпродспожив служби в Житомирській області по справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2018 №54.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 17.09.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області відносно неї винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою застосовано штраф у розмірі 2882,10 грн. та постанову про адміністративне правопорушення за не зазначення на ярликах маси каменю та ненадання документів про якість товару в зв'язку з порушенням п.8 та 17 Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, відповідно до ч.1 ст.155 КУпАП застосовано штраф у розмірі 17 грн. Позивач вважає, що висновки відповідача безпідставними, внаслідок неповного встановлення всіх обставин господарської діяльності позивача та дослідження фактичних доказів та застосування до позивача нормативних актів, які не можуть бути до нього застосовані. Зазначає, що всі ювелірні вироби, продаж яких здійснює позивача мають відповідне державне клеймо, що підтверджує їхню якість та безпеку для споживачів даного товару, тому вимога відповідача надати сертифікат якості та вироби з дорогоцінних металів та застосування до позивача штрафу постановою №54, за їх ненадання, прямо суперечить ч.5 ст.14 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", а тому є незаконними. Вказує на те, що цирконій та фіаніт згідно положень Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" не відносять ні до дорогоцінного каміння, ні до напівдорогоцінного каміння, ні до дорогоцінного каміння органогенного утворення, тому вимоги передбачені в Правилах торгівлі дорогоцінними металами про зазначення на товарних ярликах ваги каменію не застосовуються до цього каміння.

Ухвалою від 09.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.11.2018.

31.10.2018 від Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки при перевірці виявлено, що на ярликах ювелірних виробів з каменем значилася лише загальна маса виробу, інформація щодо маси каменю відсутня, що в свою чергу спотворює інформацію щодо маси дорогоцінного металу, вага якого значно впливає на ціну виробу, а отже споживач вводиться в оману щодо придбаної ним продукції чим і порушується його права на отримання повної інформації про продукцію. Оскаржуваною постановою від 17.09.2018 №37 позивача притягнуто до фінансової відповідальності за те, що як суб'єкт підприємницької діяльності, вона порушує законодавства захист прав споживачів, а саме не має для пред'явлення необхідної, доступної, достовірної інформації про продукції (ювелірні вироби). Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченимист.239 Господарського кодексу України, таким чином відповідно до цього кодексу предмет розгляду цієї справи в частині оскарження постанови про накладення санкцій, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 17.09.2018 №37 не відноситься до юрисдикції адміністративного суду (а.с.28-34).

За правилами предметної підсудності встановленими ст.19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках (ст.20 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що викликають у зв'язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльність встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, суд вважає, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене щодо розгляду справ у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства, оскільки даний спір не випливає з господарських правовідносин, тому вимога відповідача про передачу справи в частині оскарження постанови про накладення санкцій, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 17.09.2018 за підсудністю до Господарського суду Житомирської області є безпідставною, тому протокольною ухвалою, яка проголошена в судовому засіданні 13.11.2018, в задоволенні клопотання відповідача відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні просить позовну заяву задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2018 на підставі направлення від 03.09.2018 №360 та повідомлення начальника ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області від 07.08.2018 №215 (а.с.35,36), спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області було проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ФОП ОСОБА_3

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 05.09.2018 №0000000078, у якому встановлено наступні порушення: в реалізації з наявністю цінників знаходились товари (ювелірні вироби) без доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечують можливість її свідомого і компетентного вибору, а саме на товарах (ювелірних виробах) не зазначено маси каменю товарів зазначених в розділі 6 опис виявлених порушень до акту перевірки №0000000078, чим порушено ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів", вимоги п.8 Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №41, п.17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 (а.с.38-52).

Цього ж дня, відповідачем було складено протокол №00050 про виявлені порушення вимог п.8 Правил торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №41, п.17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, а саме: в реалізації з наявністю цінників знаходились товари без доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечують можливість її свідомого і компетентного вибору, на ювелірних виробах не зазначено масу каменю, що відображено в розділі VІ додатку до акту перевірки (опис виявлених порушень) (а.с.37).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 17.09.2018 №37, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 2882,10 грн (а.с.54).

Разом з цим, відповідно до норм ч.1 ст.155 Кодексу України про адміністративне правопорушення відповідачем винесено постанову №54 по справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2018 штраф у розмірі 17 грн. (а.с.53).

Не погоджуючись із застосуванням таких штрафів, позивач звернувся до суду, для захисту порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 2 та 13 ч. 1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як суб'єкт господарювання, в даному випадку також являється і продавцем, тому беззаперечно, повинен надати споживачеві повну інформацію про продукцію.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування (абзац другий частини 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів").

Спосіб доведення інформації до споживача щодо ювелірних виробів встановлено Правилами торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 802 в зі змінами, внесеними постановою КМУ від 25.01.2017 №41 (далі - Правила).

Відповідно до п. 5 Правил, суб'єкти господарювання в місцях торгівлі зобов'язані забезпечити виконання вимог Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" щодо здійснення торгівлі ювелірними виробами та реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів", дотримуватись Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 25, ст. 1818; 2011 р., № 51, ст. 2038), та вимог інших нормативно-правових актів.

Пунктом 8 Правил передбачено, що ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики. Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації: найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю та його маса, а також позначки "виріб був у вжитку" або "б/в" для ювелірних виробів, які були у вжитку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що ювелірні вироби під час продажу повинні мати товарні ярлики, прикріплені металевою пломбою. Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації, зокрема: найменування підприємства-виробника, найменування виробу і сплаву метала та його проба, маса виробу, найменування каменю та його маса. При цьому, в даній нормі не обумовлено, що на товарному ярлику зазначається маса виключного дорогоцінного чи напівдорогоцінного каменю, а отже є підстави вважати, що товарний ярлик повинен містити інформацію про масу будь-якого каменю, незалежно від його походження.

Пунктом 16 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою від 15.06.2006 №833 (далі - Порядок) передбачено, що працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів", виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність.

Відповідно до п.17 Порядку забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

У акті перевірки від 05.09.2018 №0000000078 зафіксовано той факт, що в реалізації позивача наявні ювелірні вироби без доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечують можливість її свідомого і компетентного вибору, а саме на товарах (ювелірних виробах) не зазначено маси каменю на цінниках ювелірних виробів (а.с.38-52).

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі ювелірними виробами, ці правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби).

Тобто, під ювелірними вироби слід розуміти чотири наступні категорії:

1.Вироби із дорогоцінних металів;

2.Вироби із дорогоцінного каміння;

3.Вироби із дорогоцінного каміння органогенного утворення;

4.Вироби із напівдорогоцінного каміння.

Пунктом 10 Правил передбачено, що торгівля ювелірними виробами без відбитків державного пробірного клейма України забороняється. Суб'єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.

Зважаючи на викладене вимоги Правил роздрібної торгівлі ювелірними виробами в частині наявності державного пробірного клейма стосуються такої категорії ювелірних виробів як вироби з дорогоцінних металів, оскільки відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" державне пробірне клеймо - це знак встановленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Саме тому частина 5 ст. 14 цього закону містить вимогу про торгівлю ювелірними виробами саме з дорогоцінних металів лише при наявності на них державних пробірних клейм.

У відповідності до п.21 Порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний:

надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;

усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;

забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;

перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;

забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства;

забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;

створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що на суб'єкта господарювання, який здійснює реалізацію продукції покладено обов'язок надання споживачу, у доступній формі, необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, розміщеної безпосередньо на етикетці чи іншому вкладенні, прикріпленому до ювелірного виробу.

При цьому ч. 2 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Аналіз наведеної норми Закону України "Про захист прав споживачів" свідчить, що перелік способів, за допомогою яких виробником (виконавцем, продавцем) може бути доведено до відома споживача інформацію про продукцію, в тому числі, про масу такої продукції, не є вичерпним і не обмежено відповідним договором, натомість допускається використання способів, прийнятих для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до п.2 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177 на суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.1 п.7 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з виявленими порушеннями зафіксованими актом перевірки від 05.09.2018 №0000000078 до суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 було застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу, шляхом винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 17.09.2018 №37 у розмірі 2882,10 грн.

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що ним правомірно застосовано до позивача штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено п.8 Правил та п.17 Порядку, а саме: в реалізації виявлено ювелірні вироби без доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечують можливість її свідомого і компетентного вибору, а саме на ярликах ювелірних виробів зазначених в розділі 6 опис виявлених порушень до акту перевірки №0000000078 від 05.09.2018 відсутня інформація щодо маси каменю. На маркуванні вказана маса ювелірного виробу це і є маса догороцінного металу.

Враховуючи те, що вартість одержаної для реалізації партії товару складає 9607 грн, тому відповідач правомірно нарахував штраф у розмірі 2882,10 грн., що складає тридцять відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару.

Разом з тим, позивачем не заперечується факт реалізації товару, зазначених в розділі 6 опису виявлених порушень до акту перевірки №0000000078 від 05.09.2018 без зазначення на цінниках ювелірних виробів маси каменю.

Отже, суд вважає, що висновки відповідача в частині застосування до позивача штрафу відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" в розмірі 2882,10 грн є обґрунтованими, а оскаржувана постанова від 17.09.2018 №37 - правомірною, оскільки відповідачем встановлено відсутність у позивача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: на ювелірних виробах відсутнє належне маркування про масу каменю.

Крім того, до відповідальної особи за допущення вищевказаного порушення - ОСОБА_3, яка є також продавцем, було застосовано адміністративний штраф в розмірі 17 грн. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2018 №0050, шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2018 №54 (а.с.37,53).

Так, відповідно ч. 1 ст. 155 КУпАП порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що оскаржуваною постановою від 17.09.2018 №37 позивача притягнуто до фінансової відповідальності за те, що вона як суб'єкт підприємницької діяльності порушує законодавства захист прав споживачів, а саме не пред'явила необхідну, доступну, достовірну інформацію про продукції (ювелірні вироби), тому застосований адміністративний штраф до позивача, як до продавця, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2018 №54 є іншим видом відповідальності.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що постанова від 17.09.2018 №54 про накладення на позивача стягнення на підстав ч.1 ст. 155 КУпАП є правомірною.

Посилання позивача на те, що цирконій та фіаніт згідно положень Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" не відносять ні до дорогоцінного каміння, ні до напівдорогоцінного каміння, ні до дорогоцінного каміння органогенного утворення, тому вимоги передбачені в Правилах торгівлі дорогоцінними металами про зазначення на товарних ярликах ваги каменію не застосовуються до цього каміння є безпідставними, оскільки у розумінні норм п.8 Правил та п.17 Порядку, ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації, зокрема, найменування каменю та його маса, незалежно від цінності цього каменю.

Частиною 1,2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, виходячи зі змісту положень Закону України "Про захист прав споживачів", Порядку та Правил, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень в ході розгляду справи доведено правомірність спірних постанов, тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул. Гагаріна, 55,Житомир,10002, код ЄДРПОУ 40346926) про скасування постанови №37 від 17.09.2018 та постанови № 54 від 17.09.2018, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 20 листопада 2018 року