Ухвала суду № 77987538, 21.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.11.2018

Справа № 320/3681/18

Провадження № 1-кп/320/711/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

з секретарем с/з - ОСОБА_1,

за участю: прокурора – Лебеженка М.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мелітополі за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12018100000000376, відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, просп. 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, раніше не судимого, відносно якого

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України захисником обвинуваченого заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України внаслідок того, що він пройшов курс лікування від наркотичної залежності.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Прокурор просив вирішити дане питання на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обставин скоєного та проходження курсу лікування від наркозалежності, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

Згідно ч.4 ст. 309 КК України - особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26.04.2002 р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» - вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

З встановлених судом обставин вбачається, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога не перебував, за його ж поясненнями розпочав вживання наркотичного засобу – марихуани, лише у серпні 2017 року і вживав до моменту його затримання 19 листопада 2017 року.

За даними висновку судово-психіатричної експертизи №219 від 22.03.2018 року ОСОБА_3 на час проведення експертизи не виявляє ознак наркотичної залежності, а виявлено ознаки епізодичного вживання канабіноїдів. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, а також не потребує проведення протинаркоманічного лікування.

Як слідує з представлених захисником обвинуваченого довідок, обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до лікаря нарколога для проходження лікування від наркозалежності у квітні 2018 року та закінчив курс лікування у червні 2018 року.

Таким чином, аналіз досліджених доказів вказує на те, що на час звернення обвинуваченого ОСОБА_3 для проходження добровільного лікування від наркоманії, він такого лікування не потребував, на що вказують висновки судово-психіатричної експертизи.

Також з реєстру матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженню вбачається, що постановою прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 20 квітня 2018 року було закрито кримінальне провадження в частині оголошеної ОСОБА_3 підозри та того ж дня ОСОБА_3 змінено раніше повідомлену підозру на ч.1 ст. 309 КК України.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до лікувального закладу з метою проходження курсу лікування від наркоманії саме в період, коли його дії у кримінальному провадженні були перекваліфіковані на ч.1 ст. 309 КК України, суд має достатньо підстав вважати, що таке лікування ним розпочате не з метою вилікуватися від наркотичної залежності, оскільки він не був на той час залежний, а з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

На підставі викладеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника, оскільки на час звернення до лікувального закладу ОСОБА_3 не страждав на наркоманію та не потребував лікування від наркотичної залежності.

Керуючись ч.4 ст. 309 КК України, ст. 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення через Мелітопольський міськрайонний суд.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова