Ухвала суду № 77985039, 20.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/982/2018

Справа № 266/225/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Чапни А.К., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна при розірванні шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю,-

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2018 року до Жовтневого районого суду м.Маріуполя Донецької області з Приморського районного суду м.Маріуполя надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна при розірванні шлюбу.

02 лютого 2018 року справу передано судді відповідно до її автоматизованого розподілу.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поділ майна при розірванні шлюбу.

28.09.2018 року до суду надійшов зустрічний позов відповідача ОСОБА_4 в якому він просить суд: визнати за ним право особистої приватної власності на наступне майно:

- вбудоване нежитлове приміщення, літ. А-9 (ц), прим.415, кімн.1-9, І, загальною площею – 86,0 кв.м, яке складає 10/1000 часток будинку №28 по вул.9-ої Авіадивізії, м.Маріуполь;

-1/10 нежитлової будівлі кафе ( яке складається з: основної будівлі, мансарди, прибудови А-1, А/м, А1-1, А2-1, загальною площею 597,9 кв.м.; терраси,а, терасси,а1, крильця, а2, замощення,1), яке розташоване за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, бульвар Приморський ( проспект Сталіна, проспект Санаторний), будинок 10.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року об’єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : ОСОБА_5 про поділ майна при розірванні шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю, присвоївши їм єдиний номер №266/225/18 ( провадження №2/263/982/2018). Судові витрати за вказаним позовом стягнути з відповідача.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про зустрічне забезпечення позову. Вказане клопотання мотивував тим, що ухвалою суду від 05.02.2018 року за клопотанням ОСОБА_3 було накладено арешт на нежитлове приміщення, літ. А-9 (ц) прим. 145, кімн.1-9, І, загальною площею – 86 кв.м, яке складає 10/1000 часток будинку №28 по вул.9-ї Авіадивизії м.Маріуполь Донецької області та на 1/10 частину нежитлової будівлі по бульвару Приморському, 10 м.Маріуполь Донецької області. 11.01.2018 року у відповідності до вимог ст.362 ЦК України через приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 ОСОБА_4 було подано заяву, якою він доводив до відома третьої особи по вказаній справі ОСОБА_5, яка є співвласником нежитлового приміщення по бул.Приморському, 10 про продаж належної йому 1/10 частки нежитлової будівлі за 40000 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 11.01.2018 року складало 1133200 грн. На теперішній час, а саме на 14.11.2018 року 40000 доларів США по тим же самим показникам НБУ становить 1116400 грн. Таким чином, накладення арешту на приміщення кафе, розташованого по бул.Приморському, 10 призвело до прямих збитків ОСОБА_4 в розмірі 1133200 грн. -1116400 грн. = 16800 грн. Накладення арешту на вказане майно зробило неможливим реалізацію особистого конституційного права ОСОБА_4 на розпорядженння належним йому майном, що приводить до настання для нього реальних збитків, оскільки потенційні покупці не чикатимуть такий тривалий час. Крім того, на даний час ринок реалізації нерухомості погіршився приблизно на 5 %, що при продажі майна приводить ще до додаткових збитків в розмірі 55940 грн. Також якщо у задоволенні позову позивачки буде відмовлено, то у зв’язку з не реалізацією майна ОСОБА_4 буде мати певні збитки, оскільки при неотриманні грошей ОСОБА_4 не може розвивати комерційну діяльність протягом 11 місяців. Тому, якщо ОСОБА_3 не доведе суду обгрунтованість своїх вимог та в позові їй буде відмовлено, збитки ОСОБА_4 при неможливості реалізації свого права власності, зокрема при продажі вказаного майна вже на теперішній час складають 34756,90 грн. Таким чином, співмірним зустрічним забезпеченням позову із можливими збитками заподіяними внаслідок застосування заходів забезпечення позову вважає зобов’язання позивачки ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок Жовтневого районного суда м.Маріуполя грошові кошти у розмірі 107497 грн.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову, посилаючись на наступне. Дане клопотання є необгрунтованим та таким, що не грунтується на нормах процесуального закону. Дійсно ухвалою суду від 05.02.2018 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_3 про забезпечення пощзову та накладено арешт на вбудоване нежитлове приміщення літ. А-9 (ц) прим. 145, кімн.1-9, І, загальною площею – 86 кв.м, яке складає 10/1000 часток будинку №28 по вул.9-ї Авіадивизії м.Маріуполь Донецької області та на 1/10 частину нежитлової будівлі по бульвару Приморському, 10 м.Маріуполь Донецької області. Позивач ОСОБА_3 має на території України зареєстроване у встановленому порядку місце проживання. Позивач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Також у власності позивача ОСОБА_3 на території України є майно, зокрема нерухоме майно до якого відноситься нерухоме майно та земельна ділянка: м.Маріуполь, вул.Північна, 1-в. Окрім цього, позивач ОСОБА_3 має право на частку у спільному майні, що набуто за час шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 Саме за захистом свого майнового права вона і звернулась з даним позовом до суду. При цьому до клопотання про зустрічне забезпечення позову надано тільки копію заяви ОСОБА_4 посвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, при цьому суду не надані докази того, що майновий стан позивача ОСОБА_3 або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Представник відповідача зазначаючи про те, що відповідач зазнає реальних збитків, посилається на неустальність ринку нерухомості та коливання курсу гривні стосовно долара США. На думку заявника « на теперішній час ринок реалізації нерухомості погіршився приблизно на 5 %, що при продажі майна приводить ще до додаткових збитків в розмірі 55940 грн.» Проте на підтвердження даного твердження представником відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу. Крім того, коливання курсу гривні до іноземної валюти та зміни цін на ринку нерухомості, про які зазначає представник відповідача по суті не є збитками в цивільному законодавстві.

Вислухавши учасників справи, доводи клопотання, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 3 статті 154 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Представник відповідача зазначає, що майно на яке накладено ухвалою суду від 05.02.2018 року арешт, зробило неможливим реалізацію особистого конституційного права ОСОБА_4 та розпорядження ним цим майном, що приводить до настання для ОСОБА_4 реальних збитків, однак доказів на підтвердження цих тверджень, окрім заяви ОСОБА_4 посвідченої приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Разом з тим, представником відповідача не надано суду доказів обгрунтування та розміру збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Представник відповідача просить зобов'язати позивача для зустрічного забезпечення позову внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 107497 грн., що відповідає реалізації особистого конституційного права ОСОБА_4 та розпорядження ним цим майном, що приводить до настання для ОСОБА_4 реальних збитків шляхом неможливого реалізування 1/10 частини нежитлової будівлі по бульвару Приморському, 10 м.Маріуполь Донецької області.

При цьому такий розмір є не співмірним із заявленими позовними вимогами, а по-друге не доводить розмір збитків які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову (арешт), застосований ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05.02.2018 року, можливе відчуження спірного майна, відсутність розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, а також ненадання будь-яких належних доказів на підтвердження їх можливого існування, недоведеність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, суд вважає, що клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення є безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 154 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п?ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя: П.І.Папаценко