Рішення № 77973700, 13.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3571/18

Справа №754/1684/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 16 березня 2001 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 За час шлюбу ними набуто рухоме та нерухоме майно, що є їх спільною сумісною власністю. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_4. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 на разі перебуває під слідством і знаходиться в Київському слідчому ізоляторі, ОСОБА_2 просив визначити місце проживання сина разом з ним АДРЕСА_1.

Крім того, ОСОБА_2 також просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3, зареєстрований у Деснянському відділі РАЦС у м. Києві та визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_3

13 вересня 2017 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3, зареєстрований у Деснянському відділі РАЦС у м. Києві;

- визначити місце проживання сина разом з ним АДРЕСА_1;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, а саме: автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, житловий будинок по АДРЕСА_8, квартиру АДРЕСА_3, квартиру по АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку по АДРЕСА_7, житловий будинок по АДРЕСА_7, квартиру АДРЕСА_5;

- поділити вище зазначене майно, виділивши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

3 квітня 2018 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- визначити місце проживання сина разом з ним АДРЕСА_1;

- визнати спільною сумісною власністю подружжя майно наступне майно: автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, житловий будинок по АДРЕСА_7 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою, квартиру АДРЕСА_6, квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_1;

- поділити спільне сумісне майно подружжя в рівних долях, визнавши за ним право власності на 1/2 частину всього майна.

21 травня 2018 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, а саме: автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, житловий будинок по АДРЕСА_7 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою, квартиру АДРЕСА_6, квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_1;

- поділити спільне майно, визнавши за кожним з подружжя право власності по 1/2 його частці.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя в одне провадження у вищезазначеній цивільній справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог за зустрічним позовом Службу у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про роз'єднання позовів відмовлено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року накладено арешт на автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 9 лютого 2018 року роз'єднані позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя та визначення місця проживання дитини в окремі провадження.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 3 квітня 2018 року накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме: автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2, житловий будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_7, квартиру АДРЕСА_6, квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення місце проживання дитини разом з батьком залишені без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а саме здійснити поділ спільного майна подружжя, а також просив виключити із загального переліку майна квартиру АДРЕСА_1.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у свої листах просить розглянути справу за відсутності представника третьої особи. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що з 16 березня 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_4, що також підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6.

За час шлюбу подружжям набуто майно, що є їх спільною сумісною власністю, а саме:

- автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер НОМЕР_1,

- автомобіль "Opel Astra", реєстраційний номер НОМЕР_2,

- житловий будинок по АДРЕСА_7,

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_7,

- квартира АДРЕСА_6,

- квартира АДРЕСА_5,

- квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Згідно з частиною першою статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 1, 2 статті 71 СК України).

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (частина перша стаття 76 ЦК України).

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України. )

Дослідивши надані докази, на які позивач посилався, як на підставу свої вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та з урахуванням приписів статей 60, 69, 70 СК України, та принципу рівності часток кожного з подружжя у такому майні, суд вважає за можливе здійснити поділ вказаного майна і визнати за кожним право власності по ? частці квартир, автомобілів, житлового будинку та земельної ділянки.

Однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 144,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 60, 61, 69-71, 74 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме:

- автомобіль Mitsubishi Outlander, 2004 року випуску, д\н НОМЕР_1;

- автомобіль Opel Astra, 2007 року випуску, д\н НОМЕР_2;

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_7;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, кадастровий номер НОМЕР_7;

- 1\2 частину квартири АДРЕСА_6;

- квартиру АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:

- ? частину автомобіля Mitsubishi Outlander, 2004 року випуску, д\н НОМЕР_1;

- ? частину автомобіля Opel Astra, 2007 року випуску, д\н НОМЕР_2;

- ? частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7;

- ? частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, кадастровий номер НОМЕР_7;

- ? частину квартири АДРЕСА_6;

- ? частину квартиру АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2144, 81 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3.

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_4.

Третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, місце знаходження: м. Київ, пр. Маяковського, 21-Г.

Повний текст рішення виготовлений 20 листопада 2018 року.

Головуючий: