Рішення № 77969017, 13.11.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6312/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачки - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк " до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2015 року до Рівненського міського суду звернувся з позовом Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, в якому просили стягнути з Відповідача - ОСОБА_3 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” суму заборгованості за договором кредиту №390Д від 20.06.2006 року та договором кредиту №276Д від 15.07.2008 року в розмірі 562587,35 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3654,00 грн. Згідно поданої позивачем 10.03.2017 року заяви про збільшення позовних вимог, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ “Укрсоцбанк" суму заборгованості за договором кредиту №390Д від 20.06.2006 року в сумі 470683,45 грн. та за договором кредиту №276Д від 15.07.2008 року в сумі 399285,21 грн. всього у розмірі 869968,66грн. та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 13049,53 грн. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги уточнені заявою про збільшення позовних вимог від 10.03.2017 року , просила задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ “Укрсоцбанк" суму заборгованості за договором кредиту №390Д від 20.06.2006 року в сумі 470683,45 грн. та за договором кредиту №276Д від 15.07.2008 року в сумі 399285,21 грн. всього у розмірі 869 968,66грн. та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 13049,53 грн. Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що зазначені позовна заява № 02-06/612 від 28.04.2015 року та заява про збільшення позовних вимог вих. №08.206-297/85869 від 10 березня 2017 року, є неспроможними які підлягають відхиленню, а позовні вимоги є безпідставними, які не підлягають до задоволення судом у повному обсязі з наступних підстав. За змістом частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавців в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. А отже, в разі реалізації кредитодавцем права вимоги на дострокове повернення позичальником кредиту та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором, то у такому разі кредитний договір припиняє свою дію, а Кредитор після пред’явлення такої вимоги втрачає можливість нарахування та стягнення з Позичальника відсотків за кредитними договорами, неустойки та інших платежів, які встановлені у змісті кредитному договорі, що припинив свою дію автоматично. Відповідно до умови п.1.1. укладеного 20.06.2006 року Договору кредиту №390Д, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 38900,00 дол. США зі сплатою 12,85%річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 19.06.2021 року. 20.10.2008 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору №390Д, за умовами п.1.1. якої з 20.10.2008 року встановлено збільшену процентну ставку на рівні 14,5% річних для Позичальника за користування кредитом. 02.07.2010 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №390Д/1 до вказаного кредитного договору №390Д, в якому викладено новий графік погашення кредиту до 20 числа (включно) кожного місяця; домовились не припиняти дію та забезпечувати дійсність і належне виконання договорів страхування; доповнили п.4.3.1 новими умовами щодо сплати Позичальником штрафу у розмірі 1% від суми залишку заборгованості за кредитом або 1% від заставної вартості предмету іпотеки за порушення строків страхування та замінили ст.6 щодо врегулювання спору, яку викладено в новій редакції. 14.09.2012 року, у зв’язку з переходом Кредитора на нове програмне обслуговування в ІБС «FІехСиbе» , між сторонами було укладено Договір про внесення змін №3 до вказаного кредитного договору №390Д, та викладеного його в новій редакції, зокрема п.3 «Зобов’язання Позичальника», в частині: п.3.3.7. забезпечувати сплату процентів за використання кредиту в порядку та в розмірі визначеному п.п. 1.1., 2.4., 2.9., цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором, шляхом: забезпечення наявності на своєму поточному рахунку №26202010200349, відкритому в кредитора, коштів в сумі, достатній для здійснення кредитором договірного списання згідно з п. 1.1.1.; внесення готівкових коштів у сумі процентів, нарахованих згідно з п.2.4. цього Договору в касу установи кредитора для подальшого їх зарахування на рахунок за яким обліковуються нараховані проценти; п.3.3.8. забезпечувати своєчасне та в повному обсязі погашення кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному п.1.1., 2.4., цього договору шляхом: забезпечення наявності на своєму поточному рахунку №26202010200349, відкритому у кредитора, коштів в сумі, достатній для здійснення кредитором договірного списання згідно з п.1.1.1.; внесення готівкових коштів у сумі процентів, нарахованих згідно з п.2.4. цього Договору в касу установи кредитора для подальшого їх зарахування на рахунок за яким обліковується заборгованість за кредитом; п.4.4. У разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених у п.п. 3.3.8., 3.3.9 цього Договору протягом більше ніж 90 (дев’яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню)». Таким чином, вбачається, що сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання та визначили умови такого повернення коштів, який згідно з п.4.5. кредитного договору №390Д настає для Позичальника автоматично 61 день з дати невиконаня (.неналежного виконання) ним протягом 60 днів обов’язків, визначених у п.п. 3.3.8.. 3.3.9 цього Договору. А починаючи з 14.09.2012 року, автоматичний строк для Позичальника настає автоматично 91 день з дати невиконання (неналежного виконання) ним протягом 90 днів обов’язків. визначених у п.п. 3.3.8.. 3.3.9 нього Договору. В подальшому, 14.09.2012 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін № 4 до вказаного кредитного договору №390Д, зі змісту та правової природи якого вбачається, що нарахований кредитором станом на 14.09.2012 року борг по кредитному договору №390Д у розмірі - 39 313,16 дол. США (основна сума кредиту), а також зі сплати процентів за користування кредитом у сумі - 3 541,08 дол. США, були замінені позиковим зобов’язанням, кінцевий термін виконання якого визначено - 13.09.2014 року, зі сплатою Позичальником процентної ставки в розмірі 1% річних протягом 24 місячного строку з дати підписання цього договору про внесення змін. Відтак, у зв’язку з неодноразовим припиненням кредитного договору (згідно з п.4.4.), його дія неодноразово відновлювалась шляхом укладення між Кредитором та Позичальником Додаткових угод у 2008 та 2010 роках, а також у 2012 році Договорів про внесення змін та про новацію боргу у позикове зобов’язання. Як слідує з розрахунку банку заборгованості Позичальника, що в період між припиненням кредитного договору №390Д та датами його поновлення, Позичальником вносились грошові кошти в доларах США. А отже, беручи до уваги те, що після припинення дії кредитного договору усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягають виконанню та відповідно, банк втратив право здійснювати нарахування платежів у вигляді процентів за користування кредитом та неустойки то за таких умов, здійснені Позичальником платежі на користь банку після припинення дії кредитного договору мають зараховуватись Кредитором виключно на погашення тієї суми заборгованості, яка існувала на дату припинення дії кредитного договору, яку Позичальник зобов'язаний погасити автоматично на 61 (91) день. Проте, з коментованого розрахунку заборгованості Позичальника вбачається, що Банк в порушення вищенаведеного неправомірно зараховував усі здійснені Позичальником платежів чомусь виключно, в рахунок погашення Позичальником процентів за користування кредитом а не в рахунок погашення заборгованості Позичальника у тому числі основної (по тілу кредиту) яка існувала на дату автоматичного повернення кредиту на 61 (91) день. Таким чином, оскільки в силу закону дія кредитного договору №390Д припинилась автоматично з 21.01.2014 року остаточно то за таких обставин, Позивач не праві здійснювати нарахування та стягнення з Позичальника процентів за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку (у вигляді пені та штрафу) ще й з огляду на те, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних та неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено, окрім права кредитора нарахування відсотків передбачених ч.2 ст.625 ЦК України (про що не було предметом позовних вимог), однак в межах загального строку позовної давності. А відтак, розраховані Позивачем проценти за користування кредитом в розмірі - 4 617.02 дол.США та пеня в розмірі 46477.85 грн. є безпідставними які не підлягають до стягнення з Відповідача. У той же час, неправомірно зараховані Кредитором платежі Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитом в сумі - 10 210.95 дол. США. підлягають зарахуванню банком в рахунок погашення Позичальником основної заборгованості (по тілу) кредиту.

А тому, за вишенаведених обставин в цій частині в їх сукупності вбачається, шо на дату звернення АТ «Укрсоцбанк» до суду з позовом до Відповідача про стягнення на свою користь заборгованості за кредитним, договором -№390Ц станом на 15.04.2015 року, в сумі: 6 786.25 дол.США - як основна заборгованість (за тілом кредиту) то такої заборгованості у ОСОБА_3 за кредитним договором №390Д не існувало взагалі, а навпаки існує переплата Позичальника в розмірі-..3 424.70 дол. США (10 210.95 дол. США - 6 786.25 дол. США). Разом з тим, зазначив, що у разі виникнення інших можливих (неврахованих та невиконаних Відповідачем) грошових зобов’язань за даним кредитним договором №390Д то у такому разі, суд має застосувати наслідки позовної давності передбачені ч.4 ст.267 ЦК України.

Щодо договору № 276 Д вказав, що відповідно до умови п. 1.1. Договору кредиту №276Д від 15.07.2008 року , Банк надав Позичальнику кредит в сумі 35000,00 дол. США зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 14.07.2018 року. 20.10.2008 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору №276Д, за умовами п.1.1. якої з 20.10.2008 року встановлено збільшену процентну ставку на рівні 14,5% річних для Позичальника за користування кредитом. 02.07.2010року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №390Д/1 до вказаного кредитного договору №390Д, в якому викладено новий графік погашення кредиту до 15 числа (включно) кожного місяця ; домовились не припиняти дію та забезпечувати дійсність і належне виконання договорів страхування; доповнили новими умовами щодо сплати Позичальником штрафу у розмірі 1% від суми залишку заборгованості за кредитом або 1% від заставної вартості предмету іпотеки за порушення строків страхування та замінили ст.6 щодо врегулювання спору, яку викладено в новій редакції. 14.09.2012 року, у зв’язку з переходом Кредитора на нове програмне обслуговування в ІБС «FІехСиbе», між сторонами було укладено Договір про внесення змін №3 до вказаного кредитного договору №390Д, та викладеного його в новій редакції, зокрема п.3 «зобов’язання Позичальника», в частині: п.3.3.7. забезпечувати сплату процентів за використання кредиту в порядку та в розмірі визначеному п.п. 1.1., 2.4., 2.7., 2.9., цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором, шляхом: забезпечення наявності на своєму поточному рахунку №262028000419542, відкритому в кредитора, коштів в сумі, достатній для здійснення кредитором договірного списання згідно з п.2.4.2. цього договору, внесення готівкових коштів у сумі процентів, нарахованих згідно з п.2.4. цього Договору в касу установи кредитора для подальшого їх зарахування на рахунок за яким обліковуються нараховані проценти; п.3.3.8. забезпечувати своєчасне та в повному обсязі погашення кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному п.1.1., 2.4., цього договору шляхом: забезпечення наявності на своєму поточному рахунку №262028009419542, відкритому у кредитора, коштів в сумі, достатній для здійснення кредитором договірного списання згідно з п. 1.1.1. цього договору; внесення готівкових коштів у сумі процентів, нарахованих згідно з п.2.4. цього Договору в касу установи кредитора для подальшого їх зарахування на рахунок за яким обліковується заборгованість за кредитом; п.4.4. У разі невиконання (неналежного виконання ) Позичальником обов’язків, визначених у п.п. 3.3.7., 3.3.8 цього Договору протягом більше ніж 90 (дев’яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню)». Відтак, вбачається, що сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів. тобто зміни строку виконання основного зобов'язання та визначили умови такого повернення коштів, який згідно з п.4.5. кредитного договору №390Д. настає для Позичальника автоматично 61 день з дати невиконання (неналежного виконання) ним протягом 60 днів обов'язків, визначених у п.п. 3.3.8.. 3.3.9 цього Договору. А починаючи з 14.09.2012 року, автоматичний строк для Позичальника настає автоматично 91 день з дати невиконання (неналежного виконання) ним протягом 90 днів обов’язків. визначених у п.п. 3.3.8.. 3.3.9 цього Договору. В подальшому, 14.09.2012 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін № 4 до вказаного кредитного договору №276Д, зі змісту та правової природи якого вбачається, що борг, який виник станом на 14.09.2012 року з кредитного договору №276Д та нарахований кредитором у розмірі - 28 449,02 дол. США (основна сума кредиту), а також заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі - 870,86 дол.США, були замінені позиковим зобов’язанням, кінцевий термін виконання якого визначено - 13.09.2014 року, зі сплатою Позичальником процентної ставки в розмірі 1%річних протягом 24 місячного строку з дати підписання цього договору про внесення змін. Зі змісту розрахунку Позивача за кредитним договором №276ДК як доказ заборгованості Позичальника за кредитним договором №276Д. який долучено ним в якості додатку до позовної заяви, слідує наступне. Позичальник, внаслідок порушення взятих на себе зобов’язань які встановлені умовами п.п. 3.3.7., 3.3.8 кредитного договору №276Д, допустила невиконання (неналежне виконання) умов договору щодо погашення основної заборгованості (по тілу кредиту) до 15 числа кожного місяця слідуючого за місяцем користування. Відтак, з вищенаведеного вбачається, що у зв’язку з неодноразовим припиненням дії кредитного договору (згідно з п.4.4.), його дія неодноразово відновлювалась шляхом укладення між Кредитором та Позичальником Додаткової угоди у 2010 році та у 2012 році Договорів про внесення змін та про новацію боргу у позикове зобов’язання. Як слідує з розрахунку банку заборгованості Позичальника, що в період між припиненням кредитного договору №276Д та датами його поновлення, Позичальником вносились грошові кошти в доларах США. А отже, беручи до уваги те, що після припинення дії кредитного договору усі наступні щомісячні платежі за графіком після вказаної дати не підлягають виконанню та відповідно, банк втратив право здійснювати нарахування платежів у вигляді процентів за користування кредитом та неустойки то за таких умов, здійснені Позичальником платежі після припинення дії кредитного договору мають зараховуватись Кредитором виключно на погашення тієї суми заборгованості, яка існувала на дату припинення дії кредитного договору та яку Позичальник зобов'язаний автоматично погасити на 91 день. Проте, з коментованого розрахунку заборгованості Позичальника вбачається, що Банк в порушення вищенаведеного неправомірно зараховував усі здійснені Позичальником платежів чомусь виключно, в рахунок погашення Позичальником процентів за користування кредитом а не в рахунок погашення заборгованості Позичальника у тому числі основної (по тілу кредиту) яка існувала на дату автоматичного повернення кредиту на 91 день. Таким чином, оскільки в силу закону, дія кредитного договору №276Д припинилась автоматично з 17.09.2013 року остаточно то за таких обставин, Позивач не праві здійснювати нарахування та стягнення з Позичальника процентів за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку (у вигляді пені та штрафу) ще й з огляду на те, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних та неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено, окрім, права кредитора нарахування відсотків передбачених ч.2 ст.625 ЦК України (про що не було предметом позовних вимог), однак в межах загального строку позовної давності. А відтак, розраховані Позивачем проценти за користування кредитом в розмірі - 1 676,13 дол.США та пеня в розмірі 46 361,88 грн., є безпідставними які не підлягають до стягнення з Відповідача. У той же час, неправомірно зараховані Кредитором платежі Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитом в сумі - 7 449,27 дол. США, підлягають зарахуванню банком в рахунок погашення Позичальником основної заборгованості (по тілу) кредиту. А тому, за вищенаведених обставин в цій частині в їх сукупності вбачається, що на дату звернення АТ «Укрсоцбанк» до суду з позовом до Відповідача про стягнення на свою користь заборгованості за кредитним договором №276Д станом на 14.04.2015 року, в сумі: 7 427,51 дол. США - як основна заборгованість (за тілом, кредиту) то такої заборгованості у ОСОБА_3 за кредитним договором №276 Д не існувало взагалі, а навпаки існує переплата Позичальника в розмірі 21,76 дол, США (7 449,27 дол. США - 7 427,51 дол. США). Вважає, що у разі виникнення інших можливих (неврахованих та невиконаних Відповідачем) грошових зобов’язань за даним кредитним договором №276Д то у такому разі, суд має застосувати наслідки позовної давності передбачені ч.4 ст.267 ЦК України. Окрім того, вказав, що підлягає відхиленню подана суду представником Позивача заява про збільшення позовних вимог вих. №08.206-297/85869 від 10 березня 2017 року, в якій Банк покликаючись на час перебування даної справи у судовому провадженні зазначає, що за цей період збільшилась заборгованість позичальника за вказаними кредитними договорами та просить суд з урахуванням такої обставини, стягнути з Позичальника на свою користь збільшені розміри заборгованості, а саме: заборгованість за Договором кредиту №390Д від 20.06.2006 року, в загальній сумі -13 281,02 дол.США і - 109 696,71 грн.; суму пені, а також заборгованість за Договором кредиту №276Д від 15.07.2008 року, в загальній сумі -11 161,88 дол. США, і - 95 898,19 грн., суму пені; а разом, в загальній сумі заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ, що станом на 02.03.2017 року, становить 869 968,66 грн., з підстав відсутності у Позивача правових підставі для нарахування до стягнення процентів за користування кредитом та неустойки поза межами дії кредитних договорів, які припинились автоматично. Просив відмовити повністю АТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовної заяви . Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступного висновку. Судом встановлено, що “20“ червня 2006р. між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір кредиту №390Д (далі "Договір кредиту -1", додаток 1, а.с.5). Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту-1, Позивач в порядку та на умовах, визначених Договором кредиту, надає Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 38900,00 (Тридцять вісім тисяч дев’ятсот) дол. США, 00 цнт., зі сплатою 12,85 (Дванадцять цілих вісімдесят п’ять сотих) процентів річних з погашенням основної заборгованості за Кредитом згідно з графіком, що є додатком №1 до даного Договору та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 19.06.2021 року. До договору кредиту-1 внесено зміни додатково угодою №1 від 20.10.2008 року (додаток 2, а.с. 9), відповідно до умов якої, процентну ставку за користування кредитом-1 встановлено на рівні 14,5 процентів річних. Додатковою угодою №390Д/1 від 02.07.2010 року, графік погашення заборгованості за кредитом викладено у новій редакції. До договору кредиту-1 внесено зміни договором про внесення змін №3 від 14.09.2012 року, відповідно до умов якого, у зв’язку із переходом Позивача на нове програмне обслуговування в ІБС «FІехСиbе», сторони дійшли згоди Договір кредиту-1 викласти у новій редакції.

Договором про внесення змін №4 від 14.09.2012 року , до Договору кредиту-1 внесено зміни в частині викладення графіку погашення основної заборгованості за тілом кредиту згідно з графіком, який є Додатком №1 до вказаного договору про внесення змін, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом не пізніше 13.08.2014 року (п.2.4.), встановлено відсоткову ставку на протязі 24-х місяців на рівні 1 (Один) відсоток річних (п.2.2.), а в разі не виконання та/або неналежного виконання Відповідачем умов договору про внесення змін - процентна ставка з першого числа місяця наступного за місяцем, на який припадає факт такого невиконання, встановлюється на рівні , який визначений у Договорі кредиту, тобто 14.5% річних.

Згідно розрахунку заборгованості станом на “15” квітня 2015 р. сума боргу за Договором кредиту-1 становить всього - 11403,27 (Одинадцять тисяч чотириста три) дол. США, 27 центів та 46 477,85 грн., що в загальній сумі, в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.04.2015р., становить 307915,57 (Триста сім тисяч дев’ятсот п'ятнадцять) гривень) 57 копійок. , в тому числі:

Заборгованість за Кредитом в розмірі 6786.25 дол. США, що по курсу НБУ станом на 15.04.2015 року становить 155585,31 грн.

Заборгованість за процентами в розмірі 4617,02 дол. США, що по курсу НБУ станом на 15.04.2015 року становить 105852,41 грн.

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі - 41374.64 грн.

Пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі - 5103.21 грн.

Встановлено, що “15“ липня 2008р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір кредиту №276Д (надалі за текстом „Договір кредиту-2”, додаток 7, а.с.27).

Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту-2, Позивач в порядку та на умовах, визначених Договором кредиту, надає Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 35000,00 (Тридцять п’ять тисяч) дол. США, 00 цнт. (надалі за текстом „Кредит-2”), зі сплатою 13,5 (Тринадцять цілих п’ять десятих) процентів річних з погашенням основної заборгованості за Кредитом згідно з графіком, викладеним у п. 1.1.1. Договору кредиту-2 та з кінцевим терміном погашення заборгованості до 14.07.2018 року.

До договору кредиту-2 внесено зміни додатково угодою №1 від 20.10.2008 року (додаток 8, а.с. 32), відповідно до умов якої, процентну ставку за користування кредитом-2 встановлено на рівні 14,5 процентів річних. Додатковою угодою №276Д/1 від 02.07.2010 року (додаток 9, а.с 33), графік погашення заборгованості за кредитом викладено у новій редакції.

До договору кредиту-2 внесено зміни договором про внесення змін №3 від 14.09.2012 року (додаток 10, а.с.34), відповідно до умов якого, у зв’язку із переходом Позивача на нове програмне обслуговування в ІБС «FlexCube», сторони дійшли згоди Договір кредиту-2 викласти у новій редакції.

Договором про внесення змін №4 від 14.09.2012 року (додаток 11, а.с.42), до Договору кредиту-2 внесено зміни в частині викладення графіку погашення основної заборгованості за тілом кредиту згідно з графіком, який є Додатком №1 до вказаного договору про внесення змін, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом не пізніше 13.09.2014 року (п.2.4.), встановлено відсоткову ставку на протязі 24-х місяців на рівні 1 (Один) відсоток річних (п.2.2.), а в разі не виконання та/або неналежного виконання Відповідачем умов договору про внесення змін - процентна ставка з першого числа місяця наступного за місяцем, на який припадає факт такого невиконання, встановлюється на рівні, який визначений у Договорі кредиту, тобто 14.5% річних.

Всупереч зазначеним нормам Цивільного кодексу України та умовам Договору кредиту-2 (п.п. 2.4.1., 3.3.8., 3.3.7.) Відповідач неналежним чином виконує умови Договору кредиту-2 в частині своєчасності та повноти сплати кредиту та процентів. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом-1 (додаток 12, а.с.45), Відповідач востаннє здійснив сплату заборгованості по Кредиту-2 - 10.06.2014 р. в сумі 870.05 дол. США, по процентам - 10.06.2014 р. в сумі 129.95 дол. США.

Відповідно до п. 3.2.3.1. Договору кредиту-2, в разі затримання Відповідачем сплати Кредиту (частини кредиту) та/або процентів щонайменше на три календарні місяці, Позивач має право вимагати від Відповідача дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій. Крім того, відповідно до п. 3.3.14. Договору кредиту, Відповідач зобов’язаний протягом 60-ти календарних днів з дати одержання письмового повідомлення Позивача, достроково повернути в повному обсязі Кредит із нарахованими процентами, комісії а також можливі штрафні санкції.

Згідно п. 4.1. Договору кредиту-2, у разі прострочення Відповідачем строків погашення Кредиту та сплати процентів, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у цей період. Відповідно до розрахунку заборгованості (додаток 12, а.с.45), Відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту-2 в сумі - 43549,68 грн., за несвоєчасне погашення відсотків - 2812,20 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на “14” квітня 2015 р. загальна сума боргу за Договором кредиту-2 становить 9103,64(Дев’ять тисяч сто три) дол. США, 64 центів та 46361,88грн.,що в загальній сумі, в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.04.2015 р., становить 254671.78 (Двісті п ’ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят один) гривень 78 копійок., в тому числі: Заборгованість за Кредитом в розмірі 7427,51 дол. США, що по курсу НБУ станом на 14.04.2015 року становить 169956,53 грн.

Заборгованість за процентами в розмірі 1676,13 дол. США, що по курсу НБУ станом на 14.04.2015 року становить 38353,38 грн.

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі - 43549,68 грн.

Пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі - 2812,20 грн.

Разом заборгованість за Договором кредиту-1 та Договором кредиту-2 становить: 562587,35 (П’ятсот шістдесят дві тисячі п’ятсот вісімдесят сім) гривень, 35 коп. 17.02.2015р. було надіслано Відповідачеві лист №02-06/518 з вимогою повернути в повному обсязі Кредити, проценти за фактичний час використання Кредитів та нараховані штрафні санкції , про отримання якого свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №33013 0637024 4 від 25.02.2015 року . У відповідності до вимог чинного законодавства України, найменування АКБ «Укрсоцбанк» 14.06.2010 року змінено на ПАТ «Укрсоцбанк», як правонаступника, про що проведена належна державна реєстрація змін.

Після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року ( провадження № 61-2404 св 18).

Виходячи з наведеного та роз"яснень даних в п. 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року, кредитні договіри припинили свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено. Згідно заяви позивача від 10.03.2017 року про збільшення позовних вимог, сума заборгованості по кредитним договорам №390Д від 20.06.2006 р. та №276Д від 15.07..2008 р. станом на 02.03.2017 р., становить разом 869 968,66 грн.

Проте, така вимога була подана до суду після пред"явлення позову про дострокове стягнення кредитів, а відтак позивач ПАТ "Укрсоцбанк" хоч і має право на стягнення з відповідача відсотків у зв'язку із порушенням виконання грошового зобов'язання, проте в порядкуст.625 ЦК України, але з такими позовними вимогами ПАТ "Укрсоцбанк" до суду не звертався . Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що кредити були взяті у іноземній валюті, значне зростання курсу долара, суд прийшов до висновку про відмову у стягненні з ОСОБА_3 суми пені за кредитним договором № 390 Д від 20.06.2006р. в розмірі 46477,85 грн. та за кредитним договором № 276Д від 15.07.2008 р. в розмірі 46361,88 грн .

Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що підлягає до задоволення частково позовна заява від 29.04.2015 року шляхом стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 390 Д від 20.06.2006р. в сумі 261 437,72 грн. станом на 15.04.2015р. та за кредитним договором № 276Д від 15.07.2008 р. в сумі 208 309, 91 грн.за заборгованістю станом на 14.04.2015р. В задоволенні решти позовних вимог за кредитним договором № 390 Д від 20.06.2006р. та за договорм № 276 Д.від 15.07.2008 р. , виходячи з вимог, відмовити. В задоволенні уточнених позовних вимог від 10.03.2017 р. щодо заборгованості станом на 02.03.2017р. відмовити за безпідставністю - з підстав відсутності у позивача правових підстав для нарахування та стягнення процентів за користування кредитом та неустойки поза межами кредитних договорів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір в сумі 3654,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» , код ЄДРПОУ 00039019, заборгованість за кредитним договором № 390 Д від 20.06.2006р. в сумі 261 437 (двісті шістдесят одна тисяча чотириста тридцять сім) грн. 72 коп.

В задоволенні решти позовних вимог за кредитним договором № 390 Д від 20.06.2006р. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» , код ЄДРПОУ 00039019, заборгованість за кредитним договором № 276Д від 15.07.2008 р. в сумі 208 309 (двісті вісім тисяч триста дев’ять) грн. 91 коп.

В задоволенні решти позовних вимог за кредитним договором № 276 Д від 15.07.2008 р. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» , код ЄДРПОУ 00039019 понесені судові витрати у розмірі 3654 (три тисячі шітсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» , місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул..Ковпака, 29, КОД ЄДРПОУ 00039019.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: 33000, м.Рівне, Шевченка, 32 кв. 22 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Повне рішення виготовлене 16.11.2018 року.

Суддя: О.В.Панас