Вирок № 7795901, 05.02.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №1-21/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

прокурора - помічника прокурора району юриста третього класу ОСОБА_1, помічника прокурора району юриста другого класу ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України,ІНФОРМАЦІЯ_3,не одружений, утриманців не має, не працюючий, військовозобов’язаний, не судимий, обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 16 жовтня 2009 року, приблизно, в 12 год. 30 хв. на 137 км. + 300 м. автодороги Київ-Знам’янка, перед м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, керував автомобілем НОМЕР_1, в якому перебував пасажир ОСОБА_3 та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» розділу „Обов’язки і права водіїв механічних транспортних засобів” Правил дорожнього руху України, згідно якого «водій зобов’язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки». Рухаючись із м. Київ в напрямку м. Городище Черкаської області, під час виконання лівого повороту, на якому діяли попереджувальні дорожні знаки „Слизька дорога”, передбачені п.1.13 розділу „Дорожні знаки” ПДР України, що означають: ”Ділянка дороги з підвищеною слизькістю проїзної частини”, підсудний не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля та не врахував дорожні попереджувальні знаки і погодні умови, оскільки ішов дощ, а також не врахував дорожню обстановку, а саме стан дорожнього покриття проїжджої частина, яка була мокра, та по правому краю проїжджої частини частково вкрита наслоєнням грязі, чим порушив п.12.1 розділу „Швидкість руху” ПДР України, згідно якого «водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», в результаті чого його автомобіль знесло на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення із автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, що рухався у зустрічному напрямку. В результаті цього потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому правої стегнової кістки, рани правого стегна, травматичного вивиху лівого стегна, закритого перелому правого надколінника, закритого перелому правої великогомілкової кістки без зміщення, закритого перелому лівої ключиці без зміщення, закритого перелому 1 п’ястної кістки лівої кисті без зміщення, ран обличчя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.

Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_4 вину свою в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 16 жовтня 2009 року, близько, 11 год. він на автомобілі НОМЕР_1 виїхав із м. Київ в м. Городище. Із ним в якості пасажира знаходився його товариш ОСОБА_3. О 12 год. 30 хв. він рухався на 138 км. автодороги Київ-Знам’янка перед м. Корсунь-Шевченківський. При цьому, рухався на 5 передачі із швидкість 80-90 км/годину і були включені габаритні огні в автомобілі, автомобіль був не завантажений. Проїжджа частина була мокра тому що ішов дощ, на автодорозі було наслоєння грязі. На заокругленні дороги вліво, задню частину його автомобіля стало нести в праву сторону та вперед. Далі автомобіль сунувся по центру дороги правою стороною вперед. Він став гальмувати і викручувати кермо в ліву сторону, щоб уникнути зіткнення з зустрічним вантажним автомобілем. Але автомобіль опинився на смузі зустрічного руху, і відбулося зіткнення. Його автомобіль та зустрічний автомобіль знесло на ліву обочину. Від даної пригоди він і його пасажир ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження. Автомобіль був в технічно-справному стані. Пасажир ОСОБА_3 ременем безпеки пристебнутий не був.

Вину свою підсудний ОСОБА_4 визнає повністю, щиро кається у вчиненому і просить слухати справу у спрощеному порядку, суть якого як і порядок оскарження при такому розгляді справи, йому роз’яснені і зрозумілі, а саме, що при не дослідженні доказів стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову,які ніким не оспорюються, підсудний і інші учасники розгляду справи позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку. Він правильно розуміє зміст цих обставин, його позиція добровільна та істинна. Прокурор і потерпілий не заперечують проти такого розгляду справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, які досліджені в суді в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України, суд вважає, що пред’явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення повністю доказане.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий злочин; вчинення злочину вперше; позитивну характеристику з місця проживання та думку потерпілого про міру покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття, молодий вік, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4 суд не вбачає.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе без відбування основного покарання, звільнивши його від відбування з випробуванням, призначивши іспитовий строк, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов’язки, передбачені ч.1 п.2,3,4 ст.76 КК України. При цьому, суд також застосовує до нього додаткове покарання позбавлення права керувати транспортними засобами на мінімальний строк один рік.

Речові докази:

1. автомобіль марки «RENAULT – 340R» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом FRUEHAUF д.н.з. НОМЕР_4, які на підставі свідоцтв про реєстрацію АЕС 169604,АЕС 170131 належать ОСОБА_6 і знаходяться в користуванні та зберіганні ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишаються в його розпорядженні;

2. автомобіль НОМЕР_5, який на підставі свідоцтва про реєстрацію АЕС 007963 належать ОСОБА_8, жителю ІНФОРМАЦІЯ_5 і знаходиться на зберіганні в Корсунь-Шевченківському РВ ГУМВС України в Черкаській області - повертається власнику.

Крім цього, суд стягує з підсудного на користь Корсунь-Шевченківської ЦРЛ понесені нею затрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 2981 грн. 18 коп..

Цивільний позов не пред’явлений.

Арешт на майно не накладався.

Підсудний під час досудового слідства під вартою не утримувався.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України з урахуванням ст.63 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, який рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь Корсунь-Шевченківської центральної районної лікарні м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області вул. Леніна,120 р/р 31419544700239 одержувач УДК у Корсунь-Шевченківському районі код 22809021 в ГУДКУ м. Черкаси, МФО 854018 витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 2981 грн. 18 коп..

Речові докази:

1. автомобіль марки «RENAULT – 340R» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом FRUEHAUF д.н.з. НОМЕР_4, які на підставі свідоцтв про реєстрацію АЕС 169604,АЕС 170131 належать ОСОБА_6 і знаходяться в користуванні та зберіганні ОСОБА_7, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишити в його розпорядженні;

2. автомобіль НОМЕР_5, який на підставі свідоцтва про реєстрацію АЕС 007963 належать ОСОБА_8, житель ІНФОРМАЦІЯ_5 і знаходиться на зберіганні в Корсунь-Шевченківському РВ ГУМВС України в Черкаській області - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий –підпис