Рішення № 77956284, 14.11.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1746/16-ц

Провадження №2/442/147/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Петрів В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобич цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк , ОСОБА_5 про припинення правовідносин поруки та договору поруки,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" і ОСОБА_5 про припинення правовідносин поруки та договору поруки №625/40/2-118 від 13.03.2008 (надалі – договір поруки), укладеного між сторонами на забезпечення виконання зобов"язань, взятих ОСОБА_5 згідно укладеного останнім і ПАТ "Укрсоцбанк" кредитного договору №625/40/2-116 від 13.03.2018.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 13.03.2008 між відповідачами був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №625/40/2-116 від 13.03.2008 (надалі – кредитний договір), згідно якого ПАТ "Укрсоцбанк" надав ОСОБА_5 грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 198000 доларів США зі сплатою 13,5 процентів річних та комісій. Відповідно до пункту 1.1.1 кредитного договору зобов"язання щодо повернення кредиту встановлюються у вигляді щомісячного платежу до 10 числа кожного місяця з поступовим зменшенням ліміту кредитної лінії, а у відповідності до вимог п.2.4.5. відсотки повинні бути сплачені в ті ж строки. На забезпечення виконання взятих зобов"язань згідно даного кредитного договору позивач, з однієї сторони, та відповідачі, з другої сторони, уклали договір поруки №625/40/2-118 від 13.03.2008, згідно якого позивач як поручитель зобов"язується перед ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитором згідно цього договору) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_5 (позичальником) зобов"язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у відповідності до умов кредитного договору від 13.03.2008.

У подальшому до кредитного договору від 13.03.2008, виконання якого було забезпечено ним згідно договору поруки, відповідачами вносились зміни від 17.06.2008, 28.05.2009, 06.07.2009, 20.08.2009, 10.03.2010, 13.09.2012 та 25.12.2013. Умови цих змін до кредитного договору та укладення додаткових угод до цього кредитного договору йому не були відомі, оскільки ним були укладені лише 20.08.2009 і 13.09.2012 договори про внесення змін до договору поруки від 13.03.2008. При ознайомленні із змістом цих додаткових угод від 20.08.2009 і від 13.09.2012, які були надані йому під час розгляду справи у Дрогобицькому міськрайонному суді за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до нього і ОСОБА_5, було встановлено невідповідність між умовами, які змінювались по кредитному договорі та тими, що відображені у додаткових угодах до договору поруки. Зокрема, у цих додаткових угодах від 20.08.2009 і від 13.09.2012 було узгоджено повну зміну графіку погашення та принципів погашення заборгованості, надано відстрочку платежу, збільшено суму кредиту, складено новий графік погашення заборгованості по кредиту та збільшено сукупну вартість по кредиту. Вказані зміни не відображені в додатковій угоді по кредиту. Про внесення змін до кредитного договору від 17.06.2008, 28.05.2009, 06.07.2009, 10.03.2010, 25.12.2013 та умови цих змін йому взагалі не було нічого відомо. Дані зміни суттєво збільшують розмір його відповідальності перед відповідачем ПАТ "Укрсоцбанк" та згоди на внесення таких змін він відповідачам не надавав. Внаслідок описаних дій по зміні основного зобов"язання сума відсотків по сплаті за отриманий кредит неодноразово збільшувалась, надавалась розстрочка платежів, термін та умови кредитування також корегувалися. Дані обставини свідчать про зміну забезпеченого зобов"язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності, що є підставою припинення поруки відповідно до частини 1 статті 559 ЦПК України.

Крім цього, свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що, оскільки останній платіж по кредитному договору позичальник, тобто відповідач ОСОБА_5 сплатив 12.05.2014, то, враховуючи передбачені ч.4 ст.559 ЦК України строки припинення поруки, така порука і відповідно договір поруки є припиненими, оскільки відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явив вимоги до позивача як поручителя. Відтак просить задовольнити позов і визнати правовідносини поруки та договір поруки припиненими.

Відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" проти позову заперечив та у запереченні на позовну заяву від 30.03.2017 повідомив, що не відповідають дійсності твердження позивача про збільшення обсягу відповідальності поручителя у результаті збільшення основного зобов"язання без згоди поручителя. Такі доводи позивача спростовуються підписаною позивачем 13.09.2012 додатковою угодою до договору поруки, відповідно до якої цей договір та кредитний договір із укладеними відповідачами змінами викладено в однаковій редакції. Після 13.09.2012 наступні зміни до кредитного договору не збільшували обсягу зобов"язання позичальника, тобто ОСОБА_5, оскільки згідно змін до договору від 25.12.2013 сторони визнали, що заборгованість по кредиту зменшилась, а сума сплати відсотків у договорі поруки взагалі не прописувалася, а зазначався лише розмір відсотків, а тому доводи позивача є безпідставні. Також у цьому договорі від 25.12.2013 було змінено графік погашення кредиту, відстрочено сплату процентів та зменшено відсоткову ставку у період з 25.12.2013 по 24.05.2014. Поряд з цим, у договорі поруки графік погашення кредиту є невстановлений, а встановлено лише кінцевий термін погашення кредиту. Відповідач стверджує, що поручитель, тобто позивач в частині графіку погашення кредиту погодився, що такий буде проводитися відповідно до кредитного договору, чим погодився не на конкретний термін погашення кредиту (як він стверджує у своїх позовних вимогах), а на такий, який буде встановлений основним договором, чим по суті дав згоду на будь-яку його зміну. Також відповідач вважає, що поручитель погодився сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та в строки і в порядку, які передбачені договором, яким визначено основне зобов"язання.

Щодо початку перебігу шестимісячного строку на пред"явлення позову до поручителя та пред"явлення позову в межах даного строку, то з цього приводу відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" зазначає, що керуючись п.4.5. кредитного договору і п.3.1.1. договору поруки банк пред"явив вимоги про погашення кредиту позичальнику та поручителю згідно листів від 27.10.2015 за вихідним номером №08.206/297/96-19516/1, 08.206/297/96-19516/2. Враховуючи вищенаведене, шестимісячний строк на пред"явлення вимоги до поручителя почав перебігати з 28.10.2015. Відповідно банком подано позов до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 02.11.2015 в межах шестимісячного строку пред"явлення вимоги до поручителя. А тому відповідач не згідний з доводами позивача про початок перебігу строку пред"явлення позову до поручителя з дня останнього платежу позичальника по кредитному договору.

За таких обставин відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_6 не надав суду своїх пояснень по суті справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наголосив, що з врахуванням вимог ст.559 ЦК України правовідносини поруки є припиненими та відповідно припиненим договір поруки, оскільки відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" без згоди позивача як поручителя неодноразово змінював зобов"язання, внаслідок чого збільшувався обсяг його відповідальності, а також з врахуванням пропуску цим відповідачем шестимісячного строку пред"явлення вимоги до позивача про сплату заборгованості за кредитним договором, оскільки такий строк повинен рахуватися з 13.05.2014. При цьому, відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" не довів отримання ОСОБА_4 вимоги-повідомлення банку від 27.10.2015, так як позивач заперечує отримання такої вимоги. Також представник позивача наголосив, що відповідачами було укладено 7 додаткових договорів про внесення змін до кредитного договору, проте ним було укладено лише 2 додаткові договори до договору поруки, що також свідчить про збільшення його обсягу відповідальності по кредитному договору без його згоди як поручителя.

Представник відповідача ПАТ "Укрсоцбанк" заперечив позовні вимоги з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву від 30.03.2017 та звернув увагу суду на те, що банком жодного разу не було збільшено обсяг відповідальності поручителя у результаті збільшення основного зобов"язання без згоди поручителя, а тому з цих підстав у випадку внесення змін до кредитного договору не завжди укладалися зміни до договору поруки. Також представник відповідача пояснив, що банк пред"явив вимоги про погашення кредиту позичальнику та поручителю згідно листів від 27.10.2015 за вихідним номером №08.206/297/96-19516/1, 08.206/297/96-19516/2, а тому шестимісячний строк на пред"явлення вимоги до поручителя почав перебігати з 28.10.2015. Оскільки банком подано позов до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 02.11.2015, тому такий позов поданий в межах шестимісячного строку пред"явлення вимоги до поручителя. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_5 повторно у суд не з”явився, хоча був належним чином повідомлений судом про день та час розгляду справи, причини неявки в суд не повідомив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача ПАТ "Укрсоцбанк", з"ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Так, відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пункт 3 частини 2 статті 16 ЦК України передбачає, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно з статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов’язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов’язки сторін кредитного договору.

Отже, за змістом ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Згідно постанови Верховного Суду України від 21.05.2012 в справі №6-69цс 11 вбачається, що аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Таким чином, за положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін можна зробити висновок про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Таким чином, у справі №6-69цс 11 Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2012 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього; збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

Крім цього, відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.06.2013 в справі №6-43цс13 згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою в порядку та у спосіб, передбачений договором поруки, а випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов’язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.

Згідно постанови Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-1161цс15 унесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від від 10 вересня 2014 року у справі №6-70цс14 установлення додатковою угодою до кредитного договору нових умов щодо збільшення розміру процентної ставки шляхом визначення збільшених процентних ставок, що застосовуються у зв’язку з порушенням позичальником кредитної дисципліни тощо, без згоди поручителя призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Крім цього, за змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

З приводу початку шестимісячного строку, з якого припиняється порука, то з цього приводу Верховний Суд України в постанові від 29.06.2016 в справі №6-272цс16 зазначив, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Також відповідно до постанов Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справах №6-53цс14, №6-125цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс16 вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за кредитним договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки. Також у цих постановах Верховний Суд України зазначив, що за своїм змістом поняття “вимога” і “позов” є різними поняттями і не можуть ототожнюватися, а також ЦК України не передбачає скороченого строку позовної давності для пред’явлення вимог до поручителя у випадку невиконання кредитного зобов’язання боржником, якщо в договорі поруки не встановлено строк його дії.

Судом встановлено, що 13.03.2008 ПАТ "Укрсоцбанк" уклав з ОСОБА_5 договір про надання відновлювальної кредитної лінії №625/40/2-116 від 13.03.2008, згідно якого ПАТ "Укрсоцбанк" надав ОСОБА_5 грошові кошти зі сплатою 13,5 процентів річних та комісій у розмірі та в порядку, визначеному в Додатку №1 до цього договору, що є його невід"ємною частиною, в межах в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 198000 доларів США з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості до 10.03.2023. Відповідно до пункту 1.1.1 кредитного договору зобов"язання щодо повернення кредиту встановлюються у вигляді щомісячного платежу до 10 числа кожного місяця з поступовим зменшенням ліміту кредитної лінії. Згідно пункту 1.1.3 кредитного договору одночасно з його укладенням з метою забезпечення сплати страхових платежів за договором страхування, передбачених пунктом 3.3.5 цього договору, з позичальником укладається договір про надання відновлювальної кредитної лінії №625/04/2-117 від 13.03.2008 (надалі – додатковий договір). Погашення заборгованості за цим кредитним договором приймається лише за умови попереднього погашення заборгованості за додатковим договором. Відповідно до пункту 2.4.5. кредитного договору сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого кредиту на пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитним договором у повній сумі. Слід відмітити, що згідно п.1.3. в якості забезпечення позичальником (ОСОБА_6А.) своїх зобов"язань за кредитним договором, в день укладення кредитного договору з ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, за ямовами якого він передає ПАТ "Укрсоцбанк" в іпотеку власну чотирьохкімнатну квартиру ьпо вулиці Бориславська, 49/3 у місті Трускавець, заставною вартістю 1500000 грн., що становить 297 030 доларів США.

17.06.2008 відповідачі уклали додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, згідно якої сторони домовилися збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом, встановивши її на рівні 14 процентів річних.

06.07.2009 відповідачі уклали договір про внесення змін до кредитного договору, згідно якого сторони дійшли згоди, що з дати укладення цього договору подальша видача ПАТ "Укрсоцбанк" коштів (траншів) позичальнику, тобто ОСОБА_5 не проводиться, не залежно від досягнення максимального ліміту заборгованості. Погашення заборгованості за кредитним договором і надалі здійснюється в розмірі, в строки і в порядку, що визначені кредитним договором.

12.08.2009 відповідачі уклали додаткову угоду №2 про внесення змін до кредитного договору, згідно якої п.п.п.1.1.1, 1.1.2, п.1.1.. викладено в новій редакції, які передбачають, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами зі сплатою 14 процентів річних в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 201070 доларів США, з наступним порядком надання траншів кредиту: до 20.03.2008 – 100000 доларів США, до 30.03.2008 – 90000 доларів США, до 14.08.2009 – 11070 доларів США. Погашення траншів кредиту буде здійснюватися до 10 числа кожного місяця з кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 12.03.2023.

10.03.2010 відповідачі уклали додаткову угоду №3 про внесення змін до кредитного договору, згідно якої п.п.п.1.1.2 та п.п.п.2.4.5. викладено в новій редакції, які передбачають, що погашення термінів кредиту буде здійснюватися до 28 числа кожного місяця з кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 12.03.2023.

13.09.2012 відповідачі уклали договір про внесення змін до кредитного договору, згідно пункту 1 якого сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, які викладені в кредитному договорі (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього). Зокрема, згідно п.п.1.1., п.1 передбачено змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту 150 250,65 доларів США разом із нарахованими процентами в сумі 38 189,59 доларів США в гривню за курсом 8,25 гривень за 1 долар США, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін загалом становить 1 554 631,98 грн. Згідно пункту 1.2 цього договору від 13.09.2012 встановлено максимальний ліміт кредитування на рефінансування наявної на дату укладення цього договору про внесення змін заборгованості за кредитним договором (окрім нарахованих пені та штрафів) в сумі 1 554 631,98 грн. Відповідно до п.п.1.3. п.1 передбачено, що, таким чином, у результаті здійснення рефінансування заборгованості за кредитним договором (окрім нарахованих пені та штрафів) з дати укладення цього договору про внесення змін заборгованість за кредитом становить 1 554 631,98грн., заборнованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення договору про внесення змін, вважається погашеною. Відповідно до пункту 1.4. погашення заборгованості за кредитом здійснюватиметься згідно графіку, який є додатком №1 до цього договору, в наступному порядку: до 10 числа кожного місяця, починаючи з 10.10.2012 та з кінцевим терміном погашення кредиту до 12.09.2023 на умовах, визначених кредитним договором з урахуванням умов, передбачених договором про внесення змін від 13.09.2012. Крім цього, пунктом 1.5. цього договору про внесення змін від 13.09.2012 змінилися процентні ставки за користування кредитом та встановлено, зокрема, плаваючу (змінну) процентну ставку, мінімальну плаваючу процентну ставку, а саме: з дати укладення договору про внесення змін до 31.08.2022 встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,99 процентрів річних (п.п.1.5.1., п.1.5.); з 01.09.2022 процентна ставка за користування кредитом є плаваючою і визначається як сума базової процентної ставки кредитування та маржі в розмірі 1 процентів річних та встановлено, що з цього періоду загальний розмір процентної ставки переглядатиметься та встановлюватиметься кредитором щорічно 01 вересня безх укладення відповідного договору про внесення змін до кредитного договору (п.п.1.5.2 п.1.5.). Також п.п.1.5.2.2., 1.5.2.3. п.1.5.2 встановлені мінімальний і максимальний можливий розмір плаваючої процентної ставки за користування кредитом у розмірі відповідно не менше 12 процентів річних і не більше 27 процентів річних.

25.12.2013 відповідачі уклали договір про внесення змін до кредитного договору, згідно п.2.1. якого станом на день укладення цього договору заборгованість по сплаті кредиту становить 1529757.87 грн. та заборгованість по сплаті за процентами за користування кредитом становить 96929,85 грн. Згідно пункту 3.1. цього договору погашення суми заборгованості, вказаної у пункті 2.1., здійснюється відповідно до нового графіку погашення кредиту, що передбачений додатком №1 до цього договору від 25.12.2013, починаючи з 10.06.2014 до 10 числа кожного місяця з кінцевим терміном поверенння заборгованості за кредитом до 12.09.2023, на умовах визначених кредитним договором, з урахуванням положень цього договору від 25.12.2013 про внесення змін. Пункт 3.2. кредитного договору викладений у новій редакції, згідно якого погашення суми заборгованості за процентами за користування кредитом, вказаної у пункті 2.2. цього договору, здійснюється відповідно до графіку платежів, відстрочених до сплати процентів, що передбачений додатком №1 до цього договору, починаючи з 10.06.2014 до 10 числа кожного місяця та з кінцевим терміном повернення заборгованості за відстроченими до сплати процентами за кредитом до 10.05.2015. Згідно пункту 3.3. встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,01 процентів річних з дати підписання цього договору про внесення змін по 24.05.2014. Після спливу строку, зазначеного у пункті 3.3. цього договору, а саме з 25.05.2014 процентна ставка за користування кредитом на кожний наступний річний період встановлюється в розмірі та за правилами, визначеними у кредитному договорі.

На забезпечення виконання взятих зобов"язань згідно даного кредитного договору позивач, з однієї сторони, та відповідачі, з другої сторони, уклали договір поруки №625/40/2-118 від 13.03.2008, згідно якого позивач як поручитель зобов"язується перед ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитором згідно цього договору) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_5 (позичальником) зобов"язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у відповідності до умов кредитного договору від 13.03.2008 та договору про надання відновлювальної кредитної лінії №625/40/2-117 від 13.03.2008 (надалі – договір кредиту 2). Відповідно до п.2.1. договору поруки зміст забезпечення порукою зобов"язання становить: п.2.1.1. - повернення згідно кредитного договору заборгованості в сумі 198 00 доларів США та згідно договору кредиту 2 заборгованості в сумі 4509,92 грн. згідно графіку погашення, визначеного цими договорами, та кінцевим терміном повернення заборгованості до 10.03.2023, а також дострокового погашення у випадках, передбачених цими договорами кредиту; п.2.1.2. - сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 процентів за користування коштами згідно кредитного договору та 20 процентів за користування коштами згідно договору кредиту 2 чи іншого розміру, визначеного договорами кредиту, та комісій у розмірі, в строки і в порядку, що визначені цими договорами; п.2.1.3. - сплата можливих штрафних санкцій, визначених кредитним договором; п.2.1.4. - інші витрати, пов"язані із здісненням забезпеченої заставою вимоги.

Відповідно до пункту 3.1. договору поруки поручитель зобов"язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги кредитора (ПАТ "Укрсоцбанк") про невиконання позичальником (ОСОБА_5А.) забезпеченого порукою зобов"язання, виконати відповідне зобов"язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту і непогашеної суми процентів на рахунок кредитора, а також перерахування сум штрафних санкцій; у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов"язання відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення. Відповідно до пункту 3.3.1. кредитор зобов"язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов"язання не змінювати його.

Відповідно до пункту 6.2. договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладання. У договорі відсутній строк дії договору.

Згідно з додатковою угодою №1 від 12.08.2009 про внесення змін до договору поруки передбачено, що сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п.п.2.1.1., 2.1.2. п.2.1. договору, виклавши його в новій редакції: п.2.1.1. - повернення згідно кредитного договору заборгованості в сумі 201 070 доларів США та згідно договору кредиту 2 заборгованості в сумі 4509,92 грн. згідно графіку погашення, визначеного цими договорами, та кінцевим терміном повернення заборгованості до 12.03.2023, а також дострокового погашення у випадках, передбачених цими договорами кредиту; п.2.1.2. - сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14 процентів за користування коштами згідно кредитного договору та 24 проценти за користування коштами згідно договору кредиту 2 чи іншого розміру, визначеного договорами кредиту, та комісій у розмірі, в строки і в порядку, що визначені цими договорами.

Згідно з договором від 13.09.2012 про внесення змін до договору поруки передбачено, що сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п.п.2.1.1., 2.1.2. п.2.1. договору, виклавши його в новій редакції: п.2.1.1. - повернення згідно кредитного договору заборгованості в сумі 1 554 631,98 грн. з графіком погашення відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту до 12.09..2023, а також дострокового погашення у випадках, передбачених цими договорами кредиту; п.2.1.2. - сплата процентів за користування кредитом у розмірі та в строки і в порядку, що визначені договором, яким обумовлено основне зобов"язання.

За таких обставин, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив, що відповідач ПАТ “Укрсоцбанк” уклав з ОСОБА_5 додаткові угоди від 17.06.2008, 06.07.2009, 10.03.2010, 25.12.2013 про внесення змін до кредитного договору, проте позивачем не укладалися у ці дні додаткові угоди про внесення змін до договору поруки та позивач не надавав згоду на зміну зобов”язань згідно умов цих додаткових угод до кредитного договору. При цьому, у цих додаткових угодах відповідачами без згоди поручителя, тобто позивача було збільшено обсяг його відповідальності.

Зокрема, згідно додаткової угоди до кредитного договору від 17.06.2008 без згоди позивача було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом, встановивши її на рівні 14 процентів річних (до цього розмір сплати відсотків становив 13,5).

Згідно додаткової угоди від 10.03.2010 про внесення змін до кредитного договору відповідачі без згоди позивача змінили терміни щомісячного погашення кредиту до 28 числа кожного місяця з кінцевим терміном погашення усіх траншів кредиту до 12.03.2023.

Відповідно до додаткової угоди від 25.12.2013 до кредитного договору відповідачі без згоди позивача встановили розмір заборгованості по сплаті кредиту в сумі 1529757.87 грн. та заборгованість по сплаті за процентів за користування кредитом у сумі 96929,85 грн. Відповідно до цієї додаткової угоди від 25.12.2013 встановлено без згоди позивача новий графік погашення кредиту з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 12.09.2023, на умовах визначених кредитним договором, з урахуванням положень цього договору від 25.12.2013 про внесення змін. Також без згоди поручителя встановлений графік погашення платежів, відстрочених до сплати процентів, що передбачений додатком №1 до цього договору, починаючи з 10.06.2014 до 10 числа кожного місяця та з кінцевим терміном повернення заборгованості за відстроченими до сплати процентів за кредитом до 10.05.2015 та встановлені нові процентні ставки за користування кредитом.

Таким чином, подані позивачем докази свідчать про допущені відповідачами зміни умов основного зобов'язання по кредитного договору без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, що відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України свідчить про припинення поруки.

Також суд зазначає, що відповідачем ПАТ “Укрсоцбанк” у наданих судом запереченнях не заперечуються доводи позивача про те, що останній платіж по кредитному договору ОСОБА_5 був сплачений 12.05.2014.

У постанові від 29.06.2016 Верховного Суду України в справі №6-272цс16 вказано, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З врахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові від 29.06.2016 в справі №6-272цс16, суд погоджується з доводами позивача про припинення договору поруки, оскільки боржник згідно кредитного договору ОСОБА_5 з 12.05.2014 припинив сплачувати платежі по цьому договору, а тому ПАТ “Укрсоцбанк” з 13.05.2014 міг пред”явити вимоги до поручителя по сплаті платежів згідно кредитного договору впродовж 6 місяців. Також напротязі цього шестимісячного строку дії поруки ПАТ “Укрсоцбанк” міг подати вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за кредитним договором в судовому порядку (що свідчить про дотримання банком шестимісячного строку пред”явлення вимоги до поручителя згідно висновків, наведених у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справах №6-53цс14, №6-125цс14, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс16).

Оскільки вимогу до поручителя, позивача у справі ПАТ “Укрсоцбанк” пред”явив 27.10.2015 та 02.11.2015 звернувся в суд з позовом до поручителя та боржника,то суд дійшов висновку про пропуск банком шестимісячного строку пред”явлення вимоги до поручителя, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, оскільки оцінені та перевірені судом докази у справі вказують про припинення правовідносин і договору поруки відповідно до частин 1 і 4 статті 559 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст. ст. 251, 252, 530, 559, 626, 631 Цивільного Кодексу України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк" , ОСОБА_5 про припинення правовідносин поруки та договору поруки, задовільнити.

Визнати правовідносини поруки та договір поруки № 625/40/2-118 від 13.08.2008 року припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" КОД ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29 на користь ОСОБА_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 247990689 витрати понесені при подачі позову до суду, а саме судовий збір в розмірі 551.20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області у відповідності до пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ “Перехідні положення” ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 247990689

Відповідач -Публічного акціонерного товариства " Укрсоцбанк" КОД ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29

Відповідач : ОСОБА_7, 01.07.1961р.н., місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Суддя Гарасимків Л.І.