Рішення № 77954968, 15.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3179/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 10.07.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018 до суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1С.) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДСНС України у Луганській області), в якому позивач посилається на таке.

ОСОБА_1, начальник караулу 38 державної пожежно-рятувальної частини (м. Новодружеськ) ГУ ДСНС України у Луганській області, наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.06.2018 № 202 був звільнений з ДСНС України у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом «1» Положення (у зв’язку з закінченням строку контракту). Згідно з наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.06.2018 № 202 вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 09 років 00 місяців 21 день, пільгова – 04 роки 11 місяців 02 дні, загальна – 13 років 11 місяців 23 дні.

В період з 01.09.2005 по 31.05.2009 позивач навчався в Університеті цивільного захисту України за напрямом підготовки «Пожежна безпека», тобто у профільному навчальному закладі Міністерства надзвичайних ситуацій України, після закінчення якого йому було присвоєно офіцерське звання – лейтенант служби цивільного захисту, що підтверджено витягом з наказу від 20.06.2009 № 241 о/с «Про присвоєння спеціальних звань випускникам Університету цивільного захисту України».

Враховуючи навчання у профільному вищому навчальному закладі Служби цивільного захисту, позивач зазначає, що він має загальну вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні 10 років 11 місяців 5 днів, що дає йому право на отримання грошової допомоги при звільненні.

Беручи до уваги вищезазначене, він звернувся до ГУ ДСНС України у Луганській області з заявою про виплату грошової допомоги при звільненні. Листом від 22.08.2018 № 01-4115/211 відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги при звільненні, мотивуючи тим, що пільгова вислуга років при звільненні зі служби цивільного захисту не зараховується.

Дії відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги при звільненні позивач вважає протиправними. Посилаючись на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за період 10 років 11 місяців 5 днів.

Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмовий відзив на адміністративний позов, де зазначив таке.

Позивач стверджує, що період навчання з 01.09.2005 по 31.05.2009 в Університеті цивільного захисту України зараховується до загальної календарної вислуги років як 1 рік 10 місяців 15 днів та разом із календарною вислугою років згідно з трудовою книжкою 09 років 00 місяців 21 день становить 10 років 11 місяців 5 днів, чого достатньо для отримання грошової допомоги при звільненні.

Відповідач не погоджується з такими висновками. Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Законодавець чітко визначив, що додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання.

Після проходження навчання в Університеті цивільного захисту України присвоюється спеціальне, а не офіцерське звання, тому період навчання не може бути зараховано до вислуги років, яка дає право на одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 21-25).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов такого.

Судом установлено, що в період з 01.09.2005 по 17.06.2009 позивач проходив навчання в Університеті цивільного захисту України за напрямом «Пожежна безпека», що підтверджується дипломом серії ХА № 36571516 (арк. спр. 8-9).

Після закінчення вищого навчального закладу згідно з наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.06.2009 № 241 о/с «Про присвоєння спеціальних звань випускникам Університету цивільного захисту України» позивачу присвоєно перше спеціальне звання середнього начальницького складу з 20.06.2009 – лейтенант служби цивільного захисту (арк. спр. 12).

Наказом Головного управління МНС України в Луганській області від 22.06.2009 № 190 о/с «По особовому складу» наказано укласти контракт про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на 3 (три) роки та призначено по Лисичанському міському управлінню лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 старшим інспектором відділення державного пожежного нагляду з питань наглядово-профілактичної діяльності (арк. спр. 31).

Трудовою книжкою позивача серії АХ № 730814 підтверджується, що в період з 01.06.2009 по 22.06.2018 він проходив службу в ДСНС України (арк. спр. 10).

Наказом Головного управління ДСНС України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.06.2018 № 202 «Про кадрові питання» ОСОБА_1, начальника караулу 38 державної пожежно-рятувальної частини (м. Новодружеськ) Головного управління, виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 1 Положення (у зв’язку з закінченням строку контракту) з 22.06.2018 (арк. спр. 11).

Згідно з наказом від 22.06.2018 № 202 вислуга років позивача на службі станом на 22.06.2018 становить: календарна – 09 років 00 місяців 21 день, пільгова – 04 роки 11 місяців 02 дні, загальна – 13 років 11 місяців 23 дні.

13.08.2018 позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту згідно з вимогами Наказу МВС України № 475 від 23.04.2015 «Про затвердженні Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту».

Листом від 22.08.2018 № 01-4115/211 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повідомило позивачу, що до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту пільгова вислуга років не зараховується. Враховуючи викладене, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту позивачу не здійснювалася (арк. спр. 14).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку вимогам позивача та запереченням відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 101 Кодексу Цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі – Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання (пункт 3 Положення).

Пунктом 15 Положення передбачено, що склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий.

Особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання:

рядовий склад - рядовий служби цивільного захисту;

молодший начальницький склад - молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту;

середній начальницький склад - молодший лейтенант служби цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту;

старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту;

вищий начальницький склад - генерал-майор служби цивільного захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту, генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2015 № 475, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 р. за № 544/26989, затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 8 розділу XV Інструкції в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту за віком, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням відповідного органу управління (підрозділу), за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1993 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п’яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб’єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред’являються до рішень суб’єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Так, згідно з цією нормою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що в листі від 22.08.2018 № 01-4115/211 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повідомляє позивачу, що до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту пільгова вислуга років не зараховується. Враховуючи викладене, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту позивачу не здійснювалася.

При цьому вказана відповідь не містить зазначення періодів пільгової вислуги позивача, які не включено до вислуги років, не зазначено конкретних підстав для невключення таких періодів, що свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб’єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України.

Суд зауважує, що у пункті 58 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) зокрема, зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. ), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд не бере до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, що після проходження навчання в Університеті цивільного захисту України присвоюється спеціальне, а не офіцерське звання, тому період навчання не може бути зараховано до вислуги років, яка дає право на одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки вказані підстави не були зазначені відповідачем у листі від 22.08.2018 № 01-4115/211, яким надано відповідь на заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні. З цих же підстав суд не бере до уваги пояснення представника відповідача, надані в ході судового розгляду справи, про те, що визначений у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1993 № 393 порядок зарахування періоду навчання до вислуги років застосовується лише при призначенні пенсії.

Оскільки відповідь Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.08.2018 № 01-4115/211 не містить посилань на конкретний період, який не зараховано позивачеві до вислуги років, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, не містить мотивів незарахування таких періодів до вислуги років, суд позбавлений можливості перевірити, чи правомірно зазначені періоди служби чи навчання позивача не зараховані до вислуги років.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням висновків суду.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2018 про виплату грошової допомоги при звільненні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_3