Рішення № 77954818, 20.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року справа № 1140/2475/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправною та скасування відмови у затвердженні проекту землеустрою від 29 січня 2018 року щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва.

Водночас, просив суд зобов'язати відповідача затвердити згаданий проект.

Ставить питання і про стягнення моральної шкоди у розмірі мінімальної заробітної плати, спричинення якої пов’язує з прийняттям умисного незаконного рішення.

У позовній заяві зазначає, що Управління протиправно відмовило у затвердженні проекту землеустрою, оскільки він отримав дозвіл на його розроблення в силу прямих приписів закону у зв'язку з бездіяльністю відповідача.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.94-95).

У поясненнях зазначає, що правомірно відмовило у затвердженні проекту землеустрою, оскільки він розроблений без отримання дозволу на його виготовлення.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.

Так, 21 липня 2017 року позивач подав до Управління заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, для ведення садівництва (а.с.19-20).

Управління одержало звернення 24 числа того ж місяця і року (а.с.21).

Не отримавши відповіді протягом місяця, ОСОБА_1 уклав договір про виконання робіт по розробці проекту землеустрою від 26 серпня 2017 року (а.с.25-26).

26 серпня 2017 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про укладення правочину, яке отримано ним 29 числа того ж місяця і року (а.с.22-24).

Проект землеустрою виготовлено у 2017 році (а.с.27).

11 жовтня того ж року експерт державної експертизи погодив проект землеустрою (а.с.29).

16 січня 2018 року ОСОБА_1 подав до Управління заяву про затвердження проекту землеустрою, яка одержана останнім 18 числа того ж місяця і року (а.с.35-37).

29 січня 2018 року Управління прийняло рішення, яким відмовило у затвердженні проекту землеустрою (а.с.38).

Підставою прийняття є відсутність рішення про надання дозволу на його виготовлення.

Відповідач зазначає, що 19 серпня 2017 року прийняв рішення, яким відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою (а.с.94-95).

Управління не надало до суду такого рішення і доказів надіслання та отримання його позивачем (а.с.105-108).

Водночас, Управління не надало доказів надіслання та отримання позивачем і оскарженого рішення.

ОСОБА_1 зазначає, що про оскаржене рішення і рішення від 19 серпня 2017 року дізнався лише 28 серпня 2018 року, коли Управління надіслало відомості на електронну пошту (а.с.8).

Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.

Перш за все, судом встановлено, що про існування спірного рішення від 29 січня 2018 року позивач дізнався лише 28 серпня того ж року.

Управління не надало доказів, які б спростовували пояснення позивача.

Отже, ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду (6 місяців), який встановлено приписами частини 2 статті 122 КАС України.

Приписами частин 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом – після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Питання дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них підзаконних актів під час складання проекту землеустрою перевіряється тим державним органом, який погоджує його або проводить експертизу.

Це передбачено сукупністю приписів частини 1 та 6 статті 186-1 Земельного Кодексу України.

Цими нормами права встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Аналізуючи ці норми права, суд зробив висновок, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження, не проведення обов'язкової державної експертизи або відсутності дозволу на його виготовлення.

У даному випадку Управління, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, керувалось відсутністю дозволу на його виготовлення.

Так, приписами частини 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що протягом місяця Управління не розглянуло заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 21 липня 2017 року (не надало копію рішення за наслідками розгляду заяви та докази отримання його позивачем).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги» (далі – Закон) адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Отже, розглядаючи заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, Управління надавало адміністративну послугу.

Приписами частини 5 статті 10 Закону передбачено, що адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб’єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб’єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.

Управління не дотрималось цих вимог Закону, не надіславши відповідачу рішення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку у місячний строк.

Більше того, відповідач не надав до суду копію такого рішення.

Таким чином, у позивача виникло право на укладення договору щодо розробки проекту землеустрою протягом місяця з дня закінчення граничного строку розгляду звернення.

Граничний строк розгляду звернення завершився 24 серпня 2017 року.

Позивач уклав згаданий правочин 26 серпня того ж року і надіслав Управлінню повідомлення про це разом з копією договору.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою в силу прямих присів закону у зв'язку з бездіяльністю відповідача.

А тому, Управління безпідставно відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою.

Це ж є підставою його скасування відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України.

Водночас, суд приймає і рішення про зобов'язання Управління затвердити проект землеустрою.

Це пов'язано з тим, що відповідач відмовив у затверджені проекту землеустрою, достовірно знаючи, що позивач отримав дозвіл на його розробку в силу прямих приписів закону, які надають таке право на підставі бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписами статті 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, матеріальна і моральна шкода, завдана фізичній особі бездіяльністю і рішенням органу державної влади, відшкодовується останнім незалежно від вини.

У даному випадку вина Управління доведена.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує наступне.

Прийняття відповідачем незаконного рішення та неповідомлення про це упродовж 7 місяців безумовно спричинює моральні страждання, оскільки особа перебуває у постійному очікуванні рішення щодо своїх прав, знаючи, що граничний строк вирішення звернення завершився.

Таке тривале очікування призводить до переживань.

Керуючись принципом справедливості та розумності, суд визначає моральну шкоду з урахуванням зазначених обставин у сумі 1250 грн.

Отже, позов належить задовільнити частково.

Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 704,80 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29 січня 2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1250 грн.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3