Ухвала суду № 77954462, 19.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року № 320/5298/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Голови Державної прикордонної служби України №103 від 21 серпня 2018 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», підполковнику запасу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити та виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням I групи інвалідності після звільнення з військової служби, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №320/5298/18. З огляду на характер спірних правовідносин і предмет доказування розгляд справи судом вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.

02 листопада 2018 року до Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи №810/3813/18 за правилами загального позовного провадження, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач будь-яких доказів чи пояснень стосовно того, що розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження є неможливим, не надав.

Зміст відзиву на позовну заяву також не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справи потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Отже, беручи до уваги предмет справи, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає підстав, які б вказували на доцільність здійснювати розгляд адміністративної справи №320/5298/18 за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Адміністрації Державної прикордонної служби України в задоволені клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Леонтович А.М.