Рішення № 77954272, 14.11.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2367/18

провадження у справі №2/0285/1036/18

14 листопада 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник Очич Т.М.

відповідач: не прибув

розглянувши в режимі відеоконференції заочно у спрощеному позовному провадженні судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 34137,34 грн. та судові витрати.

10.08.2018 року згідно договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк»), право вимоги, що виникло за кредитним договором № 1535662613901 від 27.08.2015 року відступлено на користь ПАТ «Кредобанк».

Ухвалою суду від 25.10.2018 року замінено позивача у справі з ПАТ «Фідобанк» на ПАТ «Кредобанк».

В обґрунтування позову зазначає, що всупереч умов укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_2 кредитного договору № 1535662613901 від 27 серпня 2015 року (далі - Кредитний договір), останній своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконував. У зв'язку з чим, станом на 7.06.2018 року, у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість по кредиту, що складає 34 137 грн. 34 коп., яку останній не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимог з підстав викладених у позовні заяві та просив задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення заперечень не має.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, однак про причини неявки суду не повідомив, відзив проти позову та клопотань про розгляд справи за його відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1535662613901 від 27 серпня 2015 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 25 000 грн. на картковий рахунок.

При укладенні Кредитного договору відповідач був повідомлений про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач зобов'язувався повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки, комісії. Відповідач власним підписом підтвердив, що підписана анкета-заява про приєднання до Правил надання банківських послуг складає укладений між ним та Банком договір.

Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим за даними обліку позивача станом на 7.06.2018 року у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 34 137,34 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 782,48 грн., заборгованість по комісії - 32354,86 грн.

10.08.2018 року згідно договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - ПАТ «Кредобанк»), право вимоги, що виникло за кредитним договором № 1535662613901 від 27.08.2015 року відступлено на користь ПАТ «Кредобанк».

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами (а.с.4-16).

Щодо позовних вимог банку про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 7.06.2018 року у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 34 137,34 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1 000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 782,48 грн., заборгованість по комісії - 32 354,86 грн.

Відповідно до довідки про умови кредитування та сукупну вартість кредиту до сукупної вартості кредиту входить комісія за обслуговування кредиту. Комісія за обслуговування кредиту включає sms інформування клієнта про розмір поточних та/або прострочених платежів, консультаційні послуги банку, в тому числі Контакт-центру(а.с. 5)

За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року (далі - Правила № 168), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Суд вважає, що нарахування комісії за обслуговування кредиту є супутньою послугою, тому компенсація супутніх послуг банку, а саме: sms інформування клієнта про розмір поточних та/або прострочених платежів, консультаційні послуги банку за рахунок позивача, не відповідає вимогам пункту 3.6 Правил № 168 .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту в розмірі 32 354, 86 грн. задоволенню не підлягають.

В іншій частині позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується Кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання Кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній, в свою чергу, не повернув своєчасно кредитні кошти, не сплатив відсотки за їх використання і станом на день звернення банку до суду з позовом, існує заборгованість за Кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитом є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1), на користь публічного акціонерного товариства «КредоБанк» (код ЄДРПОУ 09807862, вул. Сахарова, 78, м. Львів) заборгованість за кредитним договором № 1535662613901 від 27 серпня 2015 року на загальну суму 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 48 копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом - 1000 (одна тисяча) гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 48 копійок, та судові витрати в розмірі 92 (дев'яносто дві) гривні

У частині позовних вимог про стягнення з аборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 32 354 гривні 86 копійок - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 19 листопада 2018 року.

Суддя Т.Б. Сташків