Рішення № 77953714, 30.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м.Житомир

справа № 0640/3954/18

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представників позивача: Рибинського М.Ю. (за довіреністю від 15.08.2018) та Гудилко Т.М. (за довіреністю від 28.08.2018);

представника відповідача - Мазур О.О. (за довіреністю від 12.03.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Овруцького щебеневого завода Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001621202 та №0001611202 від 18 липня 2018 року, -

встановив:

Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0001621202 та №0001611202 від 18.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту (далі - Овруцький щебеневий завод), за результатами перевірки складено акт №1440/06-30-12-02-26 від 22.06.2018, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено, що Овруцьким щебеневим заводом завищено суми від"ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту за квітень 2018 року та суми бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2018 року.

Прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення №0001621202 та №0001611202 від 18.07.2018 вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства. Оскільки висновки контролюючого органу, на підставі яких було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є хибними. Зазначає, що факт порушення контрагентами-постачальниками у ланцюгу поставок своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які будуть допущені постачальниками по всьому ланцюгу поставок. Однак вказує, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вони були зареєстровані як юридичні особи, крім того відсутність контрагента за місцезнаходженням не має доказового значення при вирішенні даного адміністративного спору.

Окрім того, зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки здійснення господарських операції позивачем з ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина" та ТОВ "Промтяжінвест" підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими документами.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 06.08.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.08.2018 за правилами загального позовного провадження.

Згідно із довідкою від 29.08.2018 розгляд справи відкладено на 28.09.2018, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 28.09.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 19.10.2018.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 19.10.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.10.2018 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 05.09.2018 (вх.№1850/18) та письмових поясненнях (вх.№21171/18) від 25.10.2018, додатково наголошували, що зміст акту перевірки не містить конкретного опису порушень із посиланням на недоліки чи відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів, що стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. В акті перевірки відповідачем зазначено, що при заповнення р.16 декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року платником не враховано результати перевірки за березень 2018 року, в результаті чого завищено суму, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, однак позивач з такими висновками не погоджується.

Зазначають, що податкова накладна №19 за березень 2018 року на суму 10226,62 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.03.2018, зазначена сума не заявлена до бюджетного відшкодування тому вона знаходиться в р.21 декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року і переноситься до складу наступного податкового періоду. У декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року проведено суми: за січень 2018 року - 78951,67 грн, лютий 2018 року - 99504,17 грн, березень 2018 року - 10226,62 грн. Зазначені суми відповідно до норм чинного законодавства можуть бути відображені у звітності протягом 3-х років.

Окрім того вказували, що у відповідь на запит відповідача від 01.06.2018 Овруцьким щебеневим заводом 03.07.2018 на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області направлено лист за вих.№440 в якому надано документи та пояснення по контрагентах позивача ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина" та ТОВ "Промтяжінвест".

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 27.08.2018 (за вх.№17554/18).

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що перевірка позивача була проведена на предмет достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області отримано лист-застереження від Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №1125/7/21-22-08-01-14 від 27.02.2018 з переліком платників, що беруть участь у схемах постачання та використання сумнівного податкового кредиту, серед яких ТОВ "Західпромторг" та ПП "Промкомп 2007". Дані податкової інформації свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, так, як підприємства віднесено до Автоматизованої інформаційної системи "Суб'єктів фіктивного підприємництва". За результатами аналізу податкової інформації встановлено штучне формування контрагентами-постачальниками ТОВ «Західторгінвест» податкового кредиту та податкових зобов"язань з метою надання податкової вигоди, а також формування штучного податкового кредиту, в тому числі не підтверджено реальність здійснення господарської операції Овруцьким щебеневим заводом за березень 2018 року на суму ПДВ 10227 грн. По контрагентам позивача - ТОВ «Промтяжінвест» та ТОВ «Гранзапчастина» неможливо встановити кінцевого виробника товарів та дослідити ланцюги постачання за відсутності його реального придбання товару у контрагентів, з урахуванням неможливості виробництва товарів, у зв"язку з відсутністю трудових ресурсів та об"єктів оподаткування.

Також зазначає, що при заповненні р.16 декларації за квітень 2018 року позивачем не враховано результати перевірки за березень 2018 року (акт камеральної перевірки за березень 2018 року від 16.05.2018, який позивачем отриманий 19.05.2018. У зв"язку з неврахуванням результатів вказаної перевірки позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2018 року (р.16 декларації за квітень 2018 року) всю суму від"ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року (рядок 21 декларації за березень 2018 року) у розмірі 10227 грн.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Овруцький щебеневий завод Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту (код ЄДРПОУ 04990896) зареєстрований як юридична особа 25.11.1991, перебуває на обліку в Овруцькій об"єднаній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

В період з 29.05.2018 по 22.06.2018 Головним управління Державної фіскальної служби у Житомирській області відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в порядку, встановленому ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 29.05.2018 №9103259529).

За наслідками перевірки складено акт №1440/06-30-12-02-26 від 22.06.2018 (далі - акт перевірки) (а.с.13-20).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем:

- п.198.1 та п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та абз.4 пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21) завищено від"ємне значення за квітень 2018 року на суму 312555 грн;

- підпункту «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено бюджетне відшкодування в декларації з ПДВ за квітень 2018 року на суму 124233 грн;

- підпункту «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму від"ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за квітень 2018 року на суму 188322 грн.

Такі висновки були зроблені контролюючим органом, виходячи з того, що позивачем при заповненні р.16 декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року не враховано результати перевірки за березень 2018 року, оскільки акт перевірки за березень 2018 року від 16.05.2018, отримано позивачем 19.05.2018. Відповідно до акту перевірки за березень 2018 року встановлено завищення позивачем суми, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації з податку на додану вартість за березень (рядок 21) на 10227 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що підприємство, як платник податків, оформило та зареєструвало в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами: ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест". Однак за результатами дослідження інформації з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних по даним контрагентам відсутні підстави визнання правомірною наявності у позивача права на відшкодування податкового кредиту, сформованого за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами.

На підставі акта перевірки, за результатами виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001621202 від 18.07.2018 відповідно до якого позивачу зменшено розмір від"ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду за квітень 2018 року в розмірі 188322 грн (а.с.21);

- №0001611202 від 18.07.2018 згідно з яким Овруцькому щебеневому заводу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2018 року у сумі 124233 (а.с.22).

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Західторгінвест» («Продавець») та Овруцьким щебеневим заводом Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу №29/05-1 від 29.05.2017 (далі - Договір №29/05-1) (а.с.23-24).

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 Договору №29/05-1 "Продавець" зобов"язується передати у власність (повне господарське володіння) "Покупця" запчастини до кар"єрного обладнання, а "Покупець" зобов"язується прийняти обладнання та оплатити його на умовах даного Договору. Найменування товару: згідно з рахунків-фактури на партію обладнання за домовленістю сторін.

Згідно з п.1.3 Договору №29/05-1 документи на товар, які "Продавець" повинен передати "Покупцю" на товар або партію товару: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та податкова накладна, складена в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 5.1 Договору №29/05-1 визначено, що ціна за одиницю товару визначається у рахунках-фактурах та накладних.

Пунктом 7.1 Договору №29/05-1 передбачено, що поставка здійснюється на умовах: доставка товару здійснюється "Продавцем" або самовивіз "Покупцем" зі складу "Продавця".

На підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Західторгінвест» та виконання сторонами Договору №29/05-1 його умов суду надано: належним чином оформлені видаткові накладні; товарно-транспортні накладні і відомості про вантаж на підтвердження доставки та прийняття товару відповідальною особою позивача; прибуткові ордери та рахунки-фактури, а також банківські виписки по рахунку позивача про здійснення оплати за придбані товарно-матеріальні цінності, картки складського обліку товарів (а.с.25-76, 146-159).

17 січня 2018 року між ТОВ «Гранзапчастина» («Продавець») та Овруцьким щебеневим заводом Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту («Покупець») укладено договір купівлі-продажу №1701/18 (далі - Договір №1701/18) (а.с.77-78).

Згідно з п.1.1 та п.1.2 Договору №1701/18 "Продавець" зобов"язується продати "Покупцеві" на умовах даного Договору товарно-матеріальні цінності, згідно видаткових накладних, (далі -Товар), а "Покупець" зобов"язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Ціна на Товар встановлюється згідно з видатковими накладними.

Відповідно до п. 1.5 Договору №1701/18 передача (поставка) товару "Покупцю" здійснюється на умовах FCA - склад "Продавця" (правила Інкотермс редакція 2000 року) шляхом завантаження Товару в автомобільний транспорт "Покупця", "Продавця", перевізника, третьої особи призначеної "Продавцем" або "Покупцем".

На підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Гранзапчастина» та виконання сторонами Договору №1701/18 його умов, суду надано належним чином оформлені видаткова накладна №27 від 20.04.2018, товарно-транспортна накладна №Р27 від 20.04.2018, рахунок на оплату №32 від 19.04.2018, прибутковий ордер №244 від 20.04.2018 та банківські виписки по особовому рахунку позивача (а.с.79-84).

16 квітня 2018 року між ТОВ «Промтяжінвест» ("Продавець") та Овруцьким щебеневим заводом Гомельського міського шляхового будівельно-ремонтного тресту ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу №44/18 (далі - Договір №44/18) (а.с.85-88).

Згідно з п.1.1 та п.2.1 Договору №44/18 "Продавець" зобов"язується передати у власність "Покупцю" товар, а "Покупець" зобов"язується прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні згідно рахунку (Специфікації) і оплатити його на умовах цього договору. Ціна товару вказується в рахунках (Специфікаціях) до цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору №44/18 передбачено, що в заявці "Покупець" вказує найменування, асортимент, кількість і строк поставки товару.

Пунктом 3.4 Договору №44/18 визначено, що "Продавець" зобов"язується доставити товар на склад в строк зазначений у відповідній специфікації.

На підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «Промтяжінвест» та виконання сторонами Договору №44/18 його умов, суду надані належним чином оформлені видаткові накладні, рахунки на оплату, прибуткові ордери та банківські виписки по особовому рахунку позивача, які підтверджують факт купівлі-продажу товарів та їх оплату (а.с.89-99).

Також позивачем надано до суду картки складського обліку матеріалів, які підтверджують фізичну наявністі отриманого позивачем товару за вказаними договорами (а.с.100-103).

При заповненні та поданні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року позивачем у рядку 16 зазначена сума від"ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 10227 грн (а.с.135).

Згідно з додатком 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року - довідкою про суму від"ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року, сума від"ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) складає 188322 грн, зх яких: за січень 2018 року - 78591,67 грн; за лютий 2018 року - 99504,17 грн; за березень 2018 року - 10226,62 грн (а.с.137).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України(далі - ПК України).

Відповідно до п.75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Пунктами 198.1.-198.2. ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4. ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз.4 пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21) визначено, що у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що відповідно до Довідки про суму від"ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року, суму від"ємного значення зазначено в розмірі 10227 грн (а.с.201)

Позивачем надано до суду докази про своєчасність реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкової накладної №19 за березень 2018 року на суму 10226,62 грн. Оскільки сума 10226,62 грн не замовлена до відшкодування у березні 2018 року, тому вона правомірно відображена у р.21 декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року і перенесена у р.16 в декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року (а.с.205).

Щодо доводів відповідача, що позивачем не враховано при формуванні декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року результатів перевірки контролюючого органу позивача за березень 2018 року, викладених у акті №1110/06-30-12-26 від 16.05.2018, які отримані платником податків 19.05.2018, суд зазначає наступне.

Висновки, викладені в акті перевірки №1110/06-30-12-26 від 16.05.2018, про завищення суми, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) у декларації з податку на додану вартість за березень 2018 (рядок 21) в розмірі 10227 грн не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, лише прийняті на підставі зазначеного акту податкові повідомлення-рішення є підставою для виникнення прав та обов"язків у платника податків, однак позивачем наведено докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до суду, що є предметом розгляду у справі №0640/3956/18.

Щодо доводів контролюючого органу з приводу непідтвердження реальності вчинення господарських операцій у зв"язку із відсутності у контрагентів ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест" трудових ресурсів, об"єктів оподаткування, неможливості встановити кінцевого виробника товарів та дослідити ланцюг постачання по вищевказаним контрагентам контрагентів позивача та їх постачальникам, суд зазначає наступне.

Податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у контрагентів платника таких документів, як підтвердження наявності трудових та матеріальних ресурсів, для можливості здійснення господарської діяльності, а тому відсутність такої документації саме по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод.

Відсутність у контрагентів ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест" матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція викладена в судовому рішенні Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №826/17880/15.

Крім того, у зв'язку зі здійсненням спірних операцій позивач отримує економічний ефект, оскільки запчастини до кар"єрного обладнання, які постачалися позивачу зазначеними контрагентами - ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест", використовуються позивачем для виробничих потреб та зберігаються у складських приміщеннях Овруцького щебеневого заводу.

На підтвердження наявності засобів для обслуговування яких необхідні запчастини кар"єрного обладнання, позивачем надано до суду копії технічних паспортів на бульдозер гусеничний, екскаватор гусеничний, дробилку конусну, технологічну схему дробилки та дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області №1007.14.18 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (а.с.213, 215-226, 227-228, 229).

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків, або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення контрагентами позивача - ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, доказів про визнання установчих документів недійсними в судовому порядку суд не надано.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів, акти про неможливість проведення зустрічних звірок, лист-застереження від Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №1125/7/21-22-08-01-14 від 27.02.2018, щодо контрагентів ТОВ "Західторгінвест", ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест", як на підставу для відмови в задоволенні позову, спростовується наступним.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання контрагентами його контрагентів податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

У даному випадку господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних доказів того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судом також не встановлено.

Первинні документи, які надані позивачем на підтвердження факту вчинення господарських операцій складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ «Західторгінвест», ТОВ "Гранзапчастина", ТОВ "Промтяжінвест" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільним і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним підприємством або товариством, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку, такі висновки викладені в рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України".

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Суд зазначає про правову позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 КАСУ.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту (с.Бондарі, Овруцький район, Житомирська область, 11152, код ЄДРПОУ 04990896) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001621202 та №0001611202 від 18 липня 2018 року, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0001621202 та №0001611202 від 18 липня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь Овруцького щебеневого заводу Гомельського міського шляхового будівельного-ремонтного тресту судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 5620 (п"ять тисяч шістсот двадцять) грн 08 (вісім) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 30 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 13 листопада 2018 року