Рішення № 77953085, 20.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Справа № 0440/7229/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо списання грошових коштів у сумі 14 892,0 грн. з розрахункового рахунку № 25607303033174, за кодом КЕКВ 2111 «заробітна плата» відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження 27.07.2018 – неправомірними;

зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути безпідставно списані грошові кошти у сумі 14892,0 грн. на розрахунковий рахунок Головного управління № 25607303033174, відкритий у Філії - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", МФО 305482, код ЄДРПОУ 31910427, за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ 2111 «заробітна плата»).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до Філії —Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» надіслана платіжна вимога, на підставі якої 28.08.2018 року з розрахункового рахунку № 25607303033174, за кодом економічної класифікації видатків 2111 «заробітна плата», відкритого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, списані грошові кошти у сумі 14 892,00 грн.

27.07.2018 року Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 804/5898/17 від 18.06.2018 року про зобов’язання Головне управління перерахувати ОСОБА_5 пенсію, з рахуванням доплати за службу в нічний час, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 11.04.2014 року, та виплатити її у повному обсязі. Зазначена постанова отримана Головним управлінням 06.08.2018 року.

Списання грошових коштів здійснено відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2018 року.

Позивач вважає дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо списання грошових коштів з розрахункового рахунку Головного управління № 25607303033174, КЕКВ 2111 «заробітна плата» неправомірними у зв’язку з тим, що примусове списання грошових коштів з рахунків регулюється Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі за текстом - Інструкція).

Пунктом 5.1. Інструкції визначено, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Вичерпний перелік виконавчих документів визначений у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Серед виконавчих документів, виданих державною виконавчою службою виконавчими документами визнані постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Позивач стверджує, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може бути підставою для примусового списання грошових коштів.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

На адресу суду 13 листопада 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача у зв’язку з наступним.

24.07.2018 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 804/5898/17, виданого 18.06.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_5 пенсію, з урахуванням доплати за службу в нічний час, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 11.04.2014 року, та виплатити її у повному обсязі. До заяви про відкриття виконавчого провадження було додано оригінал виконавчого документу.

27.07.2018 року за заявою стягувача, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику було запропоновано виконати рішення самостійно протягом 10 робочих днів з моменту відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження». Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Отже, одночасно із відкриттям виконавчого провадження у боржника виникає заборгованість із сплати виконавчого збору.

Пунктом 3 постанови про відкриття ВП№56845543 від 27.07.2018 було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892 грн.

В межах ВП№56845543 не було встановлено підстав для не стягнення з боржника виконавчого збору, крім того, постанова про відкриття ВП№56845543 від 27.07.2018 сторонами не оскаржувалась, а отже є чинною та підлягає обов’язковому виконанню.

16 серпня 2018 року на депозитний рахунок № 37317095000157 ГТУЮ у Дніпропетровській області від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з рахунку №25607303033174, відкритому в Філії ДОУ АТ «Ощадбанк» надійшли кошти у сумі 105,98 грн., призначення платежу: витрати ВП№56845543.

Згідно п. 5.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Відповідно до п. 5.2. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо це передбачено договором між банком та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

27.08.2018 на адресу ДОУ АТ «Ощадбанк» було направлено платіжну вимогу № 56845543/В1 про списання з рахунку боржника № 25607303033174 заборгованості зі сплати виконавчого збору у розмірі 14 892, 00 грн.

Після примусового списання коштів з рахунку боржника, заборгованості зі сплати виконавчого збору у розмірі 14 892, 00 грн. платіжним дорученням № 1317 від 29.08.2018 перераховані до державного бюджету України, де знаходяться й на теперішній час.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

24 липня 2018 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач) надійшла заява ОСОБА_6 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 804/5898/17, виданого 18.06.2018 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_6 пенсію з урахуванням доплати за службу в нічний час, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань з 11.04.2014 року, та виплатити її у повному обсязі. До заяви про відкриття виконавчого провадження було додано оригінал виконавчого документу.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

27 липня 2018 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №804/5898/ 17, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п.3 резолютивної частини вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 14 892 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження із супровідним листом № 02133/10217 від 27.07.2018 року була направлена на адресу сторін поштовим зв'язком. Додатково, відповідач повідомив позивача супровідним листом № 02133/10217 від 27.07.2018 до постанови про відкриття виконавчого провадження, що згідно з п. 7 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 27 Закону №1404-VIII при примусовому виконанні рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р., в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 7 Розділу ІХ Інструкції №512/5 визначено, що при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця та штрафи не стягнуто, виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Аналіз зазначених норм, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, у сукупності дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення окремої постанови про стягнення виконавчого збору.

В той же час, підставою для винесення окремої постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, при цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, встановленому для примусового виконання виконавчих документів.

У даному випадку у державного виконавця були законні підстави 27 липня 2018 року для стягнення з боржника виконавчого збору, що і зазначено у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 липня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку, що списання грошових коштів на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження здійснено відповідачем відповідно до чинного законодавства та в межах наданих державному виконавцю повноважень.

У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 20 листопада 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1