Рішення № 77951238, 13.11.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2711/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді – Надопта А.А.,

секретар судового засідання Онисько С.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Виноградівської міської ради, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Обгрнутовуючи свої вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач зазначає, що за життя його баба ОСОБА_4, яка померла 14.12.2017 року не залишила заповіт. Після смерті баби, залишилося спадкове майно, що складається із житлового будинку, розташованого в м.Виноградів по вул.М.Польова 39, Виноградівського району, а відтак, маючи намір прийняти спадщину, позивач звернувся до Державного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу, проте отримав відмову у зв»язку із пропуском встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендував звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, вимоги позовної заяви підтримала повнісю та просила суд такі задоволити з підстав зазначених в позові.

Відповідач-представник Виноградівської міської ради, про місце і час розгляду справи у суді повідомлений належним чином, в судове засідання не з»явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечив проти задоволення заявленого позову.

Третя особа без самостійних вимог-нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори про місце і час розгляду справи у суді повідомлений належним чином, в судове засідання не з»явився.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов»язків.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При здійсненні правосуддя (ст.5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. За життя баба позивача ОСОБА_4, яка померла 14.12.2017 року не залишила заповіт. Після смерті баби, залишилося спадкове майно, що складається із житлового будинку, розташованого в м.Виноградів по вул.М.Польова 39, Виноградівського району, а відтак, маючи намір прийняти спадщину, позивач звернувся до Державного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу, проте отримав відмову у зв»язку із пропуском встановленого ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендував звернутись до суду.

Причину пропуску строку для прийняття спадщини позивач вважає поважними, поскільки у вказаний період часу він перебував на заробітках за кордоном і вказану обставину позивач вважає поважною.

Суд, зясувавши обставини по справі, взявши до уваги поясненя представника позивача, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судовим розглядом установлено, що позивач має намір успадкувати спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, яка померла 14.12.2017 року, про що свідчить лист Виноградівської державної нотаріальної контори за №322/01-16 від 30.08.2018 року (а.с.8). Позивач стверджує, що ця особа являються йому бабою, натомість як матеріали справи взагалі не містять жодного документального підтвердження ступеня споріднення між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини згідно вимог ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини передбачені ст. 1272 ЦК України: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В свою чергу, позивач ОСОБА_2 відповідних дій, спрямованих на прийняття спадщини, не вчинив, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, хоча про факт смерті спадкодавця йому було достовірно відомо.

Відповідно до п. 24 Постанови ПВС України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні і положення ч. 3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Таким чином суд вважає, що позивач будучи обізнаним про смерть спадкодавця, позивач не надав жодних належних доказів наявності поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини з дня відкриття спадщини протягом шести місяців.

За змістом п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Суд вважає, що в даному випадку правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачу відсутні і тому положення ч. 3 ст.1272 ЦК України не можуть бути застосовані.

На підставі зазначеного, суд вважає, що підстав, для задоволення позовних вимог позивача немає.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10,12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 268,272, 273, 351, 352, 355 ЦПК України, ст.ст.1270,1272 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_2 до Виноградівської міської ради, третя особа державний нотаріус ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийОСОБА_5