Рішення № 7795117, 04.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.Справа № 18/2269 За позовом приватного підприємства „Будівельна фірма РЕМС” м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю „Декко-Україна” м. Хмельницький

про стягнення 9292,07грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Від позивача: Слободяник І.А. - представник за довіреністю №12-09 від 23.12.2009р.

Відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 9292,07грн., в тому числі 9069,22грн. в якості повернення суми попередньої оплати, 154,83грн. інфляційних, 68,02грн. 3% річних згідно усного правочину. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволені в повному обсязі. У поданому клопотанні уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача: 9069,22грн. збитків, 154,83грн. інфляційних, 68,02грн. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Дане клопотання подане у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а тому судом приймається.

Відповідач у судове засідання не з'явився. У попередньому судовому засіданні його представник та у відзиві на позов зазначив, що дійсно, 11.09.2009р. позивачем на розрахункових рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 9069,22грн. При виставленні рахунку на оплату замовленого позивачем товару, відповідач повідомив, що бажаний товар в наявності у повному обсязі на даний момент відсутній, проте очікується, що він у найближчий час буде. Внаслідок зміни умов співпраці із постачальниками відповідача, товар отримати було неможливо. У зв’язку з цим відповідачем грошові кошти, отримані в якості передоплати за товар, були витрачені на господарські потреби. Втім, частина товару, яка була потрібна позивачеві, була йому надана, - згідно видаткової накладної №462 від 28.09.2009р., зокрема: з'єднувач порога з рамою 6010 на суму 252,00грн.; заглушка штульпа 6032 на суму 39,70грн. Зазначений товар було відповідачем надіслано позивачеві поштовою службою „Євроекспрес”, що підтверджується вантажно-транспортною декларацією №015-009590 від 28.09.2009р. Через часткове виконання свого зобов’язання відповідач вважає, що розмір позовних вимог підлягає зміні.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне: між позивачем та відповідачем укладено усний двосторонній правочин.

На підставі згаданого правочину, позивач за рахунком відповідача №340 від 10.09.2009р. перерахував на поточний рахунок останнього кошти в сумі 9069,22грн. (платіжне доручення №302 від 11.09.2009р.), в якості попередньої оплати за товар.

Однак відповідачем свої зобов'язання не виконано, товар не поставлено.

Підтвердженням існування заборгованості є Акт звірки взаємних розрахунків підписаний та скріплений печатками сторін.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем відповідачу направлена претензія №17 від 07.10.2009р. з вимогою повернути сплачені кошти. Втім претензію відповідач залишив без відповіді, а гроші не повернув. Станом на день подання позовної заяви, з врахуванням поданого уточнення, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 9069,22грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином вимога позивача щодо стягнення з відповідача 9069,22грн. збитків заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Судом враховується, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після перерахування індексу інфляції з врахуванням норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, правомірно нарахованим визначається розмір індексу інфляції, що обраховується з 14.10.2009р. по 31.10.2009р., тобто за жовтень місяць 2009 року (07.10.2009р. відповідачу виставлена претензія з вимогою повернути плачені кошти) в сумі 81,62грн., який підлягає стягненню з відповідача. В стягненні з відповідача на користь позивача індексу інфляції в сумі 73,21грн. слід відмовити.

Щодо нарахованого позивачем відповідачу 3% річних у сумі 68,02грн. (за період вересень-листопад 2009 року) судом враховується наступне.

Після перерахування 3% річних з врахуванням норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, правомірно нарахованим є розмір річних, що обраховується з 14.10.2009р. по 30.11.2009р. (07.10.2009р. відповідачу виставлена претензія з вимогою повернути плачені кошти) в сумі 35,78грн., який підлягає стягненню з відповідача. В стягненні з відповідача на користь позивача 3 % річних в частині 32,24грн. слід відмовити.

Щодо стягнення 1000грн. витрат на послуги адвоката, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач посилається на укладений з Ковальчуком С.В. усний договір про надання юридичних послуг, товарний чек №01-30 від 01.12.2009р., рахунок №01-12 від 01.12.2009р., акт здачі-приймання виконаних робіт №01-12/01 від 01.12.2009р.

Статтею 48 Кодексу встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Згідно ст. 2 вказаного закону адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Позивачем надано суду Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №345, видане на ім’я Ковальчука Сергія Васильовича, з яким було укладено усний договір про надання юридичних послуг.

При вирішення питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобов’язаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду від 14.12.2007 № 01-8/973”Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”).

Приймаючи до уваги викладене, суд рахує, що обґрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката з врахуванням складності справи становить 300грн.

Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства „Будівельна фірма РЕМС” м. Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю „Декко-Україна” м. Хмельницький про стягнення 9292,07грн. задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Декко-Україна” (м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 17/3А код ЄДРПОУ 34419886) на користь приватного підприємства „Будівельна фірма РЕМС” (м. Вінниця, вул. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 33449244) 9069,22грн. (дев’ять тисяч шістдесят дев’ять гривень 22коп.) збитків, 81,62грн. (вісімдесят одна гривня 62коп.) індексу інфляції, 35,78грн. (тридцять п’ять гривень 78коп.) 3% річних, 300,00грн. (триста гривень 00коп.) витрат на послуги адвоката, 100,84грн. (сто гривень 84коп.) витрат по сплаті державного мита та 233,32грн. (двісті тридцять три гривні 32коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

                              Суддя