Ухвала суду № 77951080, 19.11.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/1675/18

Провадження №1-кп/265/319/18

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

суддів Мельник І. Г., Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л.,

у ході судового розгляду кримінального провадження № 12017050000000199 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Толчек Г.О.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - Поліщук О.А., Сніга В.І., Нетреба В.С., Комарова І.О.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.

У зв'язку із закінченням строку першого призначення на посаду судді Міхєєвої І.М. справа у порядку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Шиян В.В.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 вересня 2018 року обвинуваченим ОСОБА_2, та ОСОБА_4 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту а обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 21 листопада 2018 року.

До спливу вказаного строку завершити розгляд кримінального провадження не є можливим.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ризиків переховування від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушень в яких вони обвинувачуються та ризику впливу на недопитаних свідків.

Обвинувачені ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та їх захисники Поліщук О.А. Комаров І.А. та Сніга В.І. не заперечували проти продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але з визначенням часу необхідного для лікування та працевлаштування їх підзахисних.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив вирішити вказане питання на розсуд суду. Захисник Нетреба В.С. підтримав позицію обвинувачених.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вказав на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам обвинувачених незаконно впливати на недопитаних свідків по цьому ж кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність та ризику переховування від суду. Застосовуючи до обвинувачених ОСОБА_2, та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а відносно ОСОБА_3. у вигляді домашнього арешту, суд враховував, між іншим і незадовільний стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Такі ризики, які встановлені судом під час застосування обвинуваченим запобіжного заходу, за переконанням суду продовжують існувати і на теперішній час, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні у тому числі особливо тяжких злочинів, зокрема передбачених ст. 255 ч. 1, ст. 307 ч. 3 та ст. 306 ч. 2 КК України, судовий розгляд триває, свідки сторони обвинувачення не допитані, що не виключає можливості впливу на них. Окрім того, як встановлено судом обвинуваченні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не працюють та не мають офіційних джерел доходу, що не виключає ризику продовження кримінальних правопорушень в яких вони обвинувачуються.

При цьому, у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України суд, під час дії запобіжного заходу, вважає необхідним покласти на ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконання відповідних обов'язків.

Також в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлено клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, а заставу - повернути. В обґрунтування клопотання зазначив, що на теперішній час стан його здоров'я значно погіршився, йому необхідне лікування, яке потребує значних витрат. Повернення застави, може покращити його матеріальне становище, на надати можливість для лікування. Надав суду виписку з відділення ортопедії та травматології № 2 від 16 жовтня 2018 року, відповідно до якої рекомендовано проведення операції ендопротезування обох тазостегнових суглобів.

Адвокат Нетреба В.С., повністю підтримав заявлене клопотання. В обґрунтування якого захисник зазначив, що ОСОБА_1 потребує лікування на які необхідні значні витрати. Окрім того, ОСОБА_1 з'являється на всі судові засідання, не має наміру переховуватись від суду, будь-які ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.

Інші обвинувачені та їх захисники підтримали заявлене клопотання обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисника.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки застава це альтернативний запобіжний захід, і вважає що повернення грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_1 та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забеспечить належної процессуальної поведінки обвинуваченого.

Вислухавши сторони, вивчивши докази на підтвердження клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2017 року підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 480000 грн. В разі внесення суми застави на підозрюваного ОСОБА_1 було покладено певні обов'язки.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканість. При вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з застави на особисте зобов'язання, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ "Смірнови проти Росії" (п. 60).

Суд зазначає, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі явки до суду і позитивної процесуальної поведінки обвинуваченого, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказував на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України, та наявність таких ризиків як, переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків по цьому ж кримінальному провадженню, а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За переконанням суду такий ризик, як можливість переховування від суду продовжує існувати і на теперішній час, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, у тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, не працює, не зареєстрований у м. Маріуполі, де не має стійких соціальних зв'язків, дружина та діти обвинуваченого мешкають у м. Донецьку, куди він періодично їздив до затримання та наявність перепустки на тимчасово окуповану територію України.

Таким чином, метою застосованого до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є передусім забезпечення останнім належної процесуальної поведінки, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, зокрема щодо забезпечення його явки до суду за кожним викликом. При цьому саме такий запобіжний захід, надає обвинуваченому ОСОБА_1 можливість вільно пересуватися по території України, проходити курси лікування як в лікарнях міста Дніпро так і в інших лікарнях України.

Враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що клопотання обвинуваченого та його захисника є необґрунтованим, а зміна запобіжного заходу ОСОБА_1 на особисте зобов'язання не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1, дані про його особу та наявність ризику, встановленого судом, а також враховуючи що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, які на теперішній час ще судом не допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику про зміну запобіжного заходу і вважає достатньо обґрунтованим та виправданим по даному кримінальному провадженню наявність такого запобіжного заходу як застава, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 ще на стадії досудового розслідування.

З огляду на наведене та враховуючи положення ч.11 ст. 182 КПК України, підстави для повернення застави відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.194, 199, 201, 369, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Нетреба Володимира Семеновича про повернення застави і зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяця, тобто до 18 січня 2019 року, за адресою: місто Дніпро вул. Образцова, буд. 3

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, цілодобово залишати своє житло за адресою: місто Дніпро, вул. Образцова, буд. 3, окрім часу необхідного для лікування та прибуття до суду.

У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти ОСОБА_2 на виконання наступних обов'язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками за даним кримінальним провадженням.

5) у разі наявності здати на зберігання органам поліції, за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяця, тобто до 18 січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1, окрім часу необхідного для лікування та прибуття до суду.

У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов'язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками за даним кримінальним провадженням.

5) у разі наявності задати на зберігання органам поліції, за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяця, тобто до 18 січня 2018 року, заборонивши залишати своє житло, за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 19-00 години до 06-00 години наступного дня, окрім часу необхідного для прибуття до суду.

У відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов'язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі міста свого проживання без дозволу суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із свідками за даним кримінальним провадженням.

5) у разі наявності задати на зберігання органам поліції, за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно якою, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на відділення поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 яким направити копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шиян В.В.

Судді Мельник І.Г.

Костромітіна О.О.