Рішення № 7795086, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 54/246-09

вх. № 8352/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Корецька Л.В., адвокат

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Еріка", м. Київ

до Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі", м. Харків

про стягнення 227577,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який, після уточнення позовних вимог, прийнятих ухвалою господарського суду від 02.12.2009 р., просить суд стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1405/24, укладеним між сторонами 14 травня 2008 року, а саме просить суд стягнути з відповідача 260452,70 грн., з яких 180850,32 грн. - борг за поставлений товар, 36211,38 грн. - пеня, 8256,19 грн. - 3% річних, 35134,81 грн. - інфляційні витрати. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує уточнені позовні вимоги і просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи суду не надав. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еріка" та Приватною промислово-торгівельною фірмою "Юсі" був укладений договір № 1405/24 (надалі - спірний договір), за яким позивач зобов’язався передати, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити на умовах визначених у договорі товар в кількості, асортименті та по цінам, зазначеним у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною спірного договору

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу протягом вересня2008 року - березня 2009 року товар на загальну суму 299285,58 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 спірного договору передбачено, що відповідач повинен оплатити за проданий товар шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію та повернув товар на загальну сумі 280744,06 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 180850,32 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином та у повному обсязі своїх обов'язків відповідно до договору № 1405/24 від 14.05.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 180850,32 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 6.5. спірного договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язання винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого або неоплаченого товару за кожен день прострочки виконання зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 36211,38 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 8256,19 грн. та інфляційні втрати у сумі 35134,81 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з необхідністю отримання правової допомоги щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області з питання стягнення з відповідача заборгованості, позивач уклав ТОВ "Правовий центр "Альфа-Омега" договір № 47 про надання юридичних послуг від 23 листопада 2009 року. Відповідно до п. 3.1. якого вартість наданих послуг складає 4050,00 грн. Відповідно до наказу № 54/1 від 23 листопада 2009 року про забезпечення виконання договору № 47 про надання юридичних послуг від 23 листопада 2009 року, здійснення представництва інтересів позивача в господарському суді Харківської області було доручено адвокату Корецькій Ларисі Вікторівнів. Сплата за договором № 47 про надання юридичних послуг здійснена на підставі платіжного доручення № 953 від 24.11.2009 р., що містяться у матеріалах справи, у розмірі 4050,00 грн.

В розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті при задоволенні позову відповідачем згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У частині розміру вартості послуг за договором на надання правової допомоги, суд задовольняє суму у розмірі 4050,00 грн., виходячи з принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 2810,44 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" (юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5, код 21178268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріка" (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 32-А, кв. 83, код 31510526) 180850,32 грн. основного боргу, 36211,38 грн. пені, 35134,81 грн. інфляційних, 8256,19 грн. 3% річних, 2810,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4050,00 грн. вартості послуг адвоката.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 15.01.2010 року.