Рішення № 7795074, 12.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р. Справа № 61/337-09

вх. № 9936/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Голубничий В.П., за довіреністю №156-01/2440 від 22.12.2009р.;

розглянувши справу за позовом Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту", м.Ялта

до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк", м.Харків

про стягнення 51091,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-Промисловий Банк" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 51091,16 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання , призначене на 12.01.2010р. представник позивача не з"явився, про причину нез'явлення суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, через канцелярію суду супровідним листом (вх.5664) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи, а також телеграму від 11.01.2010р. №001/02-06, в якій просить припинити провадження у справі №61/337-09, у зв’язку з добровільною сплатою відповідачем боргу в сумі 39349,64 грн.

В підтвердження зазначеного позивачем надано суду копію виписки про операцію за 30.12.2009р. про сплату відповідачем 39349,64 грн. , яка долучена до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.01.2010р. проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому також просить суд припинити провадження у справі №61/337-09, в зв"язку зі сплатою боргу в сумі 39349,64 грн. та заперечує проти стягнення збитків у сумі 11741,52 грн.

Суд долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

Присутній в судовому засіданні 12.01.2010 року представник відповідача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі позивача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду про порушення провадження у справі від 07.12.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника позивача .

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

24.06.2008р. між ВНЗ "Ялтинський університет менеджменту" (позивач по справі) та ВАТ "Інноваційно-Промисловий Банк" (відповідач по справі) було укладено договір на приймання Кримською філією ВАТ "Інноваційно-Промисловий Банк" платежів від населення, відповідно до умов якого банк здійснював приймання платежів від студентів за навчання на користь позивача.

Відповідно до п.2.5 договору прийняті платежі банк зобов"язався перераховувати на розрахунковий рахунок позивача №2600100131472 в ЯФ ВАТ "Укрєксімбанка" м.Ялта , МФО 324786, на наступний робочий день після надходження платіжних документів від платника , але не пізніше ніж за три робочі дні.

Згідно банківських реєстрів, а також актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2009р. сума прийнятих банком та неперерахованих позивачу платежів складає 39349,64 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, 27.05.2009р. йому позивачем було направлено претензію №001/02-1244 про погашення заборгованості за договором від 24.06.2008р., яку відповідач залишив без відповіді та без виконання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Беручи до уваги те, що позивачем через канцелярію суду було надано телеграму від 11.01.2010р. №001/02-06, про сплату відповідачем боргу в сумі 39349,64 грн. та даний факт підтверджено присутнім в судовому засіданні представником відповідача, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача прийнятих ним та неперерахованих позивачу платежів у сумі 39349,64 грн. та припинення провадження у справі в цій частині відповідно до п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування фінансових санкцій, які понесені позивачем в сумі 11741,52 грн., суд вказує на наступне.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте позивач в позовній заяві не надав доказів того , що між сумою 11741,52 грн. та неправомірною поведінкою відповідача є причинний зв"язок , а сама сума не підтверджена позивачем як збитки.

Оскільки з наданого позивачем Рішення №2436 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду від 01.10.2009р. не вбачається , що грошові кошти в сумі 9016,01грн. (7827,72грн.+1188,29грн.) були сплачені позивачем, а також зв"язок їх перерахування з діями відповідача. Крім того , сума заявлена до стягнення позивачем - 11741,52 грн. не знаходить свого підтвердження у вказаному рішенні.

До того ж укладеним між сторонами договором на приймання Кримською філією ВАТ "Інноваційно-Промисловий Банк" платежів від населення від 24.06.2008р. не передбачено нарахування штрафних санкцій.

А тому, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог про відшкодування фінансових санкцій що понесені позивачем у розмірі 11741,52грн.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог: державне мито – 393,50грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 181,76грн.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 22, 526, 525, 610, 612, 629, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 39349,64 грн. провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В задоволенні позову в частині стягнення 11741,52 грн. - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інноваційно - промисловий банк" (61003, м.Харків, вул.Клочківська,3, ідентифікаційний код 20021814) на користь Вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" (98600, м.Ялта, вул.Руданського,8, р/р2600100131472 в ЯФ ВАТ "Укрексімбанк"; МФО 324786, ОКПО 22289805) 393,50грн. державного мита та 181,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 15.01.2010р.

Справа №61/337-09.