Рішення № 7795035, 12.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р. Справа № 07/393-09

вх. № 10563/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Якімов Л.М., дов. № 49 выд 23.10.09 р. відповідача - Тарасов А.Г., дов. № 08-11/2920/2-09

розглянувши справу за позовом ПП "ГІМ", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач – приватне підприємство „ГІМ” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю загальною площею 349,9 кв.м. літ. „Ш-2”, розташовану за адресою м. Харків, сел. Плиткове, 13. Судові витрати просить покласти на позивача.

Представник відповідача відзив на позов не надав, але проти заявлених вимог заперечував.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.10.2000 р. позивач придбав у власність від КТ „Гайденко і К” нежитлову будівлю літ. „Р-2” загальною площею 1464,4 кв.м., розташовану за адресою м. Харків, сел. Плиткове, 13 на земельній ділянці площею 4689,0 кв.м.

27.10.2000 р. Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за позивачем та видано відповідне посвідчення.

Згідно розпорядження виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 12.01.01 р., позивачу 19.01.01 р. було видано Державний акт на право постійного користування землею 11-ХР № 005571, загальною площею 0,4689 га для експлуатації та обслуговування будівельних споруд.

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувач має право самостійно господарювати на земельній ділянці, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, тобто, самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку, за умови збереження її цільового призначення.

Відповідно до розробленого ТОВ „ПКБ Проектбуд” проекту, позивачем, власними силами , з метою подальшого розвитку підприємницької діяльності, в період з вересня 2008 р. по жовтень 2009 р. на відведеній земельній ділянці було збудовано нежитлове приміщення загальною площею 349,9 кв.м., що підтверджено виданим 05.11.09 р. КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” технічним паспортом.

В грудні 2009 року, за заявою позивача, ТОВ „Харківреконструкція” ( держ. ліцензія сер. АБ № 490969) було виготовлено технічний висновок „Про стан будівельних конструкцій та можливості збереження і подальшої експлуатації самовільно збудованої двоповерхової з підвалом нежитлової будівлі ( літ. „Ш-2”) на земельній дільниці № 13 ПП „ГІМ” в сел. Плиткове, м. Харкова, відповідно до якого, основні будівельні конструкції знаходяться у задовільному технічному стані, а сама будівля має 100% будівельну готовність, придатна до експлуатації та може бути збереженою.

Надані суду документи свідчать про відсутність можливості порушення діями позивача прав та законних інтересів інших осіб.

Як встановлено ст. 415 ЦК України, землекористувач має право власності на будівлі, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Судом прийнято до уваги, що, крім того, що спірна нежитлова будівля літ. „Ш-2” розташована на земельній ділянці за адресою м. Харків, сел. Плиткове, 13, що знаходиться в постійному користуванні позивача, останнім отримано рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.07 р. № 130/07 про згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою м. Харків, сел. Плиткове, 13 збільшеною площею 0,6532 га, яке знаходиться на виконанні.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати корисні можливості майна та можливість встановлювати, змінювати, припиняти його юридичну долю.

Стаття 319 ЦК України, дає власникові майна право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Тобто, власник має право здійснювати свої правомочності за власною волею та не зобов*язаний отримувати на це дозвіл інших осіб.

Статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено право власника, на свій розсуд, володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Стаття 328 ЦК України визнає право власності набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України гарантує всім непорушність права власності, як і ст. 321 ЦК України, згідно якої, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.ст. 20, 144, 147 ГК України, майнові права суб*єкта господарювання, які виникають, зокрема, внаслідок створення майна, підлягають захисту, в тому числі, шляхом їх визнання.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання права власності на збудовану нежитлову будівлю є правомірною і підлягає задоволенню.

У задоволення заяви позивача, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 20, 144, 147 ГК України, ст.ст. 317, 319, 320, 321, 328, 332 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за приватним підприємством „ГІМ” (61032, м. Харків, сел. Плиткове, 13, код 30412714) право власності на громадський будинок загальною площею 349,9 кв.м. літ. „Ш-2”, розташований за адресою м. Харків, сел. Плиткове, 13.

Суддя