Рішення № 7794998, 11.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2010 р. Справа № 55/227-09

вх. № 7607/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Петленко Т.С.

відповідача- Походенко А.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Сади України", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне

про стягнення 88991,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Сади України", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвестія", с. Верхнє Водяне, 40450,50 грн. основного боргу, 28315,35 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, 20225,25 грн. штрафу за ненадання у заставу майбутнього вражаю та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 04000315 від 25.04.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару та надання врожаю соняшника в заставу. Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 жовтня 2009 р.

В судовому засіданні 19 жовтня 2009 р. було оголошено перерву до 10 листопада 2009 р.

23 листопада 2009 р. відповідач надав до суду клопотання, в якому просив суд здійснювати фіксування судового процесу по справі № 55/227-09 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

23 листопада 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що договір № 04000315 від 25.04.08 р. від імені відповідача був підписаний неуповноваженою особою , також надав до суду копію видаткової накладної № 04000660 від 25.04.08 р. на суму 40450,50 грн., проте вона не містить посилань на договір, у зв"язку з чим вважає вважає вказану поставку товару позадоговірною ,та вважає, що в діях службових осіб позивача щодо складання видаткової накладної № 04000660 від 25.04.08 р. та внесення в неї завідомо неправдивих відомостей, підроблення підпису від імені відповідача і видачи завідомо неправдивої зазначеної накладної вбачається склад злочину, передбаченого ст. 366 КК України, у зв"язку з чим просив суд надіслати про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури. Відповідач також вказував на те, що ним було сплачено 130000 грн., що підтверджується витягом банку від 25.09.08 р. та від 16.01.09 р., тому товар, поставлений за накладною № 040000660 від 25.04.08 р. повністю оплачений 25.09.08 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року було зупинено провадження у справі, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 14 грудня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 09 січня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2009 р. було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 грудня 2009 р.

23 грудня 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

23 грудня 2009 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням в якому просив суд не розглядати справу 23 грудня 2009 р., у зв"язку з поданням касаційної скарги,

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 11 січня 2010 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2009 р. було відмовлено відповідачу в прийнятті касайної скарги та повернуто відповідачу касаційну скаргу та додані до неї документи.

11 січня 2010 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 25.09.08 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 100000 грн. з призначенням платежу "погашення заборгованості по акту звірки на 01.09.08 р.", акт звірки взаємних розрахунків було підписано між сторонами станом 04.08.08 р. на суму 179330,54 грн., також 16.01.09 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 30000 грн. за отримане насіння гібриду соняшнику згідно договору № 04000320 від 29.04.08 р. Позивач вказує на те, що з моменту укладення договору купівлі- продажу з відстрочкою платежу № 04000315 від 25.04.08 р. та станом на 11.01.10 р. грошові кошти за отриманий товар згідно договору купівлі- продажу № 04000315 від 25.04.08 р. на рахунок позивача не надходили.

11 січня 2010 р. відповідач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, підтримувала заявлене клопотання про надіслання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Судом було оглянуто оригінал видаткової накладної № 04000660 від 25.04.08 р.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

25 квітня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Сади України", м. Харків (даліпозивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне (далі відповідач) було укладено договір купівлі- продажу № 04000315, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати товар у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 4.1 договору передбачена загальна вартість товару, яка складає 40450,50 грн. Пунктом 4.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем в строк до 01 вересня 2008 р. включно. Пунктом 6.1 договору передбачено, що в якості забезпечення виконання зобов"язання відповідачем по оплаті товару в розмірі 40450,50 грн. та у строки, обумовлені цим договором, відповідач зобов"язується надати в заставу майбутній врожай соняшника на полі площею 40 га. Застава майбутнього врожаю оформлюється договором застави майбутнього врожаю. Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі, якщо відповідач не здійснить оплату в строки, вказані в цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді оплати штрафу у розмірі 70% від вартості товару. Пунктом 7.5 договору передбачено, що при порушенні відповідачем п. 6.1 договору, він несе майнову відповідальність у вигляді уплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинність з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2008 р., а відносно виконання зобов"язань- до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 40450,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 04000660 від 25.04.08 р., яка підписана обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності серії ЯОД № 453411 від 25.04.08 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ Агрофірми "Сади України".

Сторонами був чітко встановлений строк оплати товару-до 01 вересня 2008 р. включно.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте за нього не розрахувався.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 40450,50 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що ним було сплачено позивачеві 130000 грн., що підтверджується витягом банку від 25.09.08 р. та від 16.01.09 р., тому товар, поставлений за накладною № 040000660 від 25.04.08 р. повністю оплачений 25.09.08 р.

Судом встановлено, що в графі "призначення платежу" витягу банку від 25.09.08 р. зазначено: "погашення кредиторсьої заборгованості по акту звірки на 01.09.08 р." та витягу банку від 16.01.09 р. зазначено "оплата за отримане насіння гібриду соняшнику зг. договору № 04000320 від 29.04.08 р.".

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 25.09.08 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 100000 грн. з призначенням платежу "погашення заборгованості по акту звірки на 01.09.08 р.", акт звірки взаємних розрахунків був підписаний між сторонами станом 04.08.08 р. на суму 179330,54 грн., також 16.01.09 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 30000 грн. за отримане насіння гібриду соняшнику згідно договору № 04000320 від 29.04.08 р.. Позивач зазначив, що з моменту укладення договору купівлі- продажу з відстрочкою платежу № 04000315 від 25.04.08 р. та станом на 11.01.10 р. грошові кошти за отриманий товар згідно договору купівлі- продажу № 04000315 від 25.04.08 р. на рахунок позивача не надходили.

Суд вважає заперечення відповідача суперечливими, оскільки він вказує на те, що договір № 04000315 від 25.04.08 р. від імені відповідача був підписаний неуповноваженою особою, вказував на те, що має інший примірник видаткової накладної № 04000660 від 25.04.08 р. на суму 40450,50 грн., яка не містить посилань на договір, проте судом було оглянуто оригінал вказаної видаткової накладної в судовому засіданні та з"ясовано, що там міститься посилання на договір № 04000315 від 25.04.08 р., вказував на те, що Кочетову М.Г. довіреність серії ЯОД № 453411 від 25.04.08 р. не видавалась, він в цій довіреності не розписувався, товар за видатковою накоадною не отримував та в накладній не розписувався, проте в матеріалах справи наявна копія вказаної довіреності, належним чином оформлена, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, також відповідач вказував на те, що вказана поставка товару є позадоговірною, та строк оплати у відповідача за неї не наступив, крім того, зазначив, що вказаний товар був оплачений ним у повному обсязі, на доказ чого надав витяги банку, які містять інші призначення платежу.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення розрахунку з відповідачем за вказаний товар за накладною № 04000660 від 25.04.08 р. відповідно до договору № 04000315 від 25.04.08 р. в матеріалах справи відсутні, що спростовує заперечення відповідача враховуючи вимоги ст.33 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 40450,50 грн. правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вже було раніше зазначено, у разі, якщо відповідач не здійснить оплату в строки, вказані в цьому договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді оплати штрафу у розмірі 70% від вартості товару.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 28315,35 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань щодо оплати товару, підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована(розрахунок перевірений судом).

Позивачем також заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 20225,25 грн. штрафу за ненадання в заставу майбутнього врожаю.

Відповідно до 7.5 договору, при порушенні відповідачем п. 6.1 договору, він несе майнову відповідальність у вигляді уплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 20225,25 грн. штрафу за ненадання в заставу майбутнього врожаю підлягає задоволення як правомірна(розрахунок перевірений судом).

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви, у зв"язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надіслання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури, вважає його необгрунтованим та безпідставним, та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про надіслання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне(64841, Харківська область, Близнюковській район, с. Верхньоводяне, р/р № 260095765 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Сади України", м. Харків(юридична адреса: 64032, Харківська область, Кегичівський район, с. Красне; факт. адреса: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 20212313, р/р № 26002001304268 у філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Харкова, МФО 350750) 40450,50 грн. основного боргу, 28315,35 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, 20225,25 грн. штрафу за ненадання у заставу майбутнього вражаю, 889,92 грн. державного мита та 236 грн. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписаний 13 січня 2010 р.