Рішення № 7794837, 21.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2010 р. Справа № 17/248/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Суліковська М.С., Валешинська О.С., довіреність № б/н від 23.07.09р.; Єрощенко В.М., - директор;

від відповідача –не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/248/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон”, м. Миколаїв, вул.

Чигрина, 167, оф. 31,(м.Миколаїв, вул. 28-й Армії, 9Б)

До відповідача: Фермерського господарства “Анастасія”, Миколаївська область,

Новоодеський район, с. Троїцьке, вул. Калініна, 62,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № 5/4 від 05.04.2006 року у

розмірі 302 241 грн. 57 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фермерського господарства “Анастасія”, (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 5/4 від 05.04.2006 року у розмірі 302 241 грн. 57 коп.

При цьому позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

05 квітня 2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5/4 контрактації сільськогосподарської продукції (далі –Договір). За умовами І розділу продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити ячмінь яровий (далі - Товар) на суму 70 000 грн., в тому числі ПДВ, на умовах передбачених даним договором; оплата товара здійснюється на умовах 100% передплати протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 713 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. Договору всі зміни та доповнення до даного Договору дійсні тільки в тому випадку, якщо вони складені в письмовому вигляді та підписані сторонами.

Тому 03 травня 2006р. між позивачем та відповідчем укладено Додаткову угоду № 3/5 (далі –Угода) до Договору, за умовами якої продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити додаткову партію ячменю ярового на суму 23 000 грн., в тому числі ПДВ, на умовах передбачених даним договором; оплата товара здійснюється на умовах 100% передплати частинами по 5000 –10000 протягом 25-ти днів з моменту підписання даного договору.

На виконання вищевказаних домовленостей ТОВ «Інтервікон»здійснено передплату наступними сумами:10.04.2006р. –40000 грн., 11.04.2006р. –30000 грн.,05.05.2006р. –5000 грн.,17.05.2006р. –10000 грн., 09.06.2006р. –9000 грн., всього на суму 94000 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору строк поставки товару до 01.08.2006р. А згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (у даному випадку контрактації сільськогосподарської продукції).

На день звернення із позовною заявою вимоги п. п. 1.1., 2.3. Договору та п. 1.1 Угоди відповідачем не виконанні взагалі, чим останнє порушує права позивача гарантовані Договором, та чинним законодавством, спричиняє збитки господарській діяльності.

Оскільки до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки (ч. 2 ст. 713 ЦК України), відповідач в силу свого статусу за Договором та Угодою:

·          зобов'язане передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

·          зобов'язане передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (в даному випадку встановлений п. 2.3. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Але з огляду на положення п. 2.3. Договору «строк поставки Товару»має бути тлумачений як законодавче поняття - «термін», котрий визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, в даному випадку це дата –01.08.2006р. (ч. 2 ст. 251 ЦК України). Тобто право позивача вважається порушеним з 02.08.2006р.

Загальна сума передплати згідно виписок з рахунку в банку складає 94000 грн., тобто за Договором - 70000 грн., а за Угодою – 24000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дана сума передплати була сплачена позивачем, однак зобов’язання з поставки товару на цю суму відповідач не виконав. Таким чином, вказана сума, як така, що отримана відповідачем безпідставно, підлягає стягненню з останнього.

Проте згідно п. 3.1. Договору розрахунки по чинному договору проводяться в національній валюті України, з врахуванням змін, що встановлюються Національним банком України (далі - НБУ) для курсів валют, євро або доларів США. Сума 70 000 грн. на день укладення договору в перерахунку на вільно конвертовану валюту складає 11570, 25 євро по курсу НБУ 6,05 грн/євро або 13861,39 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн./дол. До кінцевого розрахунку повинна прийматися сума не менше ані 11570, 25 євро, ані 13861, 39 доларів США.

Станом на 27.07.09 офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений НБУ складає:

·          100 доларів США –766,6100 гривень (або 1 долар США –7,66 гривень).

·          100 євро –1090,6560 гривні (або 1 євро –10,90656 гривень).

Отож, сума боргу в перерахунку у вільноконвертовану валюту становитиме: 70 000 грн.- 7,66 грн./дол. = 9138,38 доларів США ; 70 000 грн. - 10,90656 грн./євро = 6418, 16 євро.

Таким чином, в силу п. 3.1. Договору сума кінцевого розрахунку має не бути нижчою аніж 11570, 25 євро та аніж 13861,39 доларів США, тобто: 13861,39 дол. * 7,66 грн./дол. = 106178, 25 грн.; 11570, 25 євро * 10,90656 грн./євро = 126191, 63 грн. Це означає, що сума боргу згідно Договору складає 126191, 63 грн.

Згідно п. 2.1. Угоди розрахунки за домовленістю проводяться в національній валюті України, з врахуванням змін, що встановлюються НБУ для курсів валют, євро або доларів США. Сума 23 000 грн. на день укладення договору в перерахунку на вільно конвертовану валюту складає 3801,65 євро по курсу НБУ 6,05 грн/євро або 4554,46 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн./дол. До кінцевого розрахунку повинна прийматися сума не менше ані 3801, 65 євро, ані 4554, 46 доларів США.

Станом на 27.07.09 офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений НБУ складає:

·          100 доларів США –766,6100 гривень (або 1 долар США –7,66 гривень).

·          100 євро –1090,6560 гривні (або 1 євро –10,90656 гривень).

Отже, сума боргу в перерахунку у вільноконвертовану валюту становитиме: 23 000 грн. / 7,66 грн./дол. = 3002,61 доларів США ; 23 000 грн. / 10,90656 грн./євро = 2108,82 євро.

Таким чином, в силу п. 2.1. Угоди сума кінцевого розрахунку має не бути нижчою аніж 3801,65 євро та аніж 4554,46 доларів США, тобто: 4554,46 дол. * 7,66 грн./дол. = 34887, 16 грн.; 3801, 65 євро * 10,90656 грн./євро = 41462, 92 грн. Сума боргу згідно Угоди складає 41462, 92 грн.

Загальна сума складає 126191,63 + 41462,92 + 1000 = 168654, 55 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Умовами виконання зобов’язання, визначеними ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України, передбачена необхідність належного виконання сторонами своїх обов’язків згідно з правочинами, нормативно-правовими актами України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В ситуації, що склалась, боржником став відповідач, так як позивач перерахував суму передплати, в той час як боржник своїх обов’язків за Договором та Угодою щодо поставки товару не виконало.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку недопоставки товару у визначений договором строк продавець зобов'язаний протягом 5-ти днів повернути покупцю суму неотовареної передплати плюс 25% за кредит і штраф у розмірі 5% цієї суми. Згідно із п. 1.2. Договору, п. 1.2. Угоди поставка товару здійснюється на умовах 100% передплати, а, отже, сума передплати складає 94 000 грн., а з врахуванням змін, що встановлюються НБУ для курсів валют, євро або доларів США, 168654 грн. 55 коп.

Так, 25 відсотків річних з простроченої суми становить: За період з 02.08.2006р. по 31.12.2007р.; 0,25/365 * 517 днів * 168654, 55 грн. = 59722, 19 грн. За період з 01.01.08 по 31.12.2008р.; 0,25/366 * 366 днів * 168654, 55 грн. = 42163, 64 грн. За період з 01.01.09 по 27.07.2009р.; 0,25/365 * 208 днів * 168654, 55 грн. = 24027, 50 грн.

Всього відсотки за користування несплаченими грошовими коштами з простроченої суми складає: 59722,19 + 42163,64 + 24027,50 = 125567,10 грн.

За розразуноком позивача інфляційні нарахування склдають за період з 02.08.06р. по 31.12.06р. -1812,94 грн.; за період з 01.01.07р. по 31.12.07р.- 1966,51 грн.; За період з 01.01.08 по 31.12.08р. - 2062,65 грн.; за період з 01.01.09 по 27.07.09р. - 1831,59 грн. Всього складає 7673, 69 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що заборгованість перед позивачем погасив взаємозаліком товара, підтверджуючи довіреностями та накладними (а.с. 54-65 ).

Суд вивчивши дані документи, а також заперечення позивача та надані в підтвердження заперечення документи, вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не стосуються предмету спору, оскільки відносяться до інших договорів.

На адресу суду 21.01.2010р. від відповідача надійшла телефонограма про відкладення розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Заявою за вх. № 662 від 21.01.2010р. клопоче про перенесення судового засідання у зв`язку із не можливістю з`явитись у судове засідання. Суд відхилив клопотання відповідача, оскільки ухвалою суду від 17.12.2009р. явка його представника у судове засідання обов`язковою не визнавалася. За таких обставин суд розцінює клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як штучне затягування розгляду спору.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статею 536 ЦК України передбачено проценти за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом обо іншими актами цивільного законодавства.

Судом за власної ініціативою перераховано суму 25 % річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.3.; згідно здійсненого розрахунку за період з 02.08.2006р. по 31.12.2007р. складає 59606 грн. 68 коп., за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008р. складає 42048 грн. 44 коп., за період з 01.012009р. по 27.07.2009р. складає 23911 грн. 98 коп.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” - задовольнити частково.

2.          Стягнути з фермерського господарства “Анастасія”, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Троїцьке, вул. Калініна, 62 (код 192832614255) основна заборгованість у розмірі 168654 грн. 55 коп., відсотки за користування чужими грошами у розмірі 125567 грн. 10 коп., збитки від інфляції у розмірі 7673 грн. 69 коп., державне мито у розмірі 3018 грн. 78 коп. та 117 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон”, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 167, оф. 31, (код 32004053).

3.          В інший частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя