Рішення № 7794779, 04.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                 Справа № 17/330

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський сирзавод», м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугінком», м. Луганськ

про стягнення 148181 грн. 22 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: Охріменко А.А. - представник, довіреність № б/н від 03.08.09;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 95308,48 грн., інфляційних нарахувань у сумі 44318,44 грн., 3% річних у сумі 8554,30 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 24.12.2009, 21.01.2010, 04.02.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський сирзавод»(позивач у справі), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугінком»(відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір купівлі-продажу № 9.07/6 від 09.07.2006 (далі –Договір).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Продавець в порядку та умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити вартість молочної продукції та сирів (далі –Товар) у встановлений даним Договором строк за ціною вказаною у накладних.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, асортимент Товару і ціни на нього визначаються за взаємною домовленістю Сторін.

Згідно п. 2.2 Договору, ціна Договору включає загальну вартість Товару, переданого Продавцем Покупцю і фіксується в накладних.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Покупець зобов’язується оплатити Продавцю вартість Товару на умовах здійснення відстрочки 5 банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 95308,48 грн.

Відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 95308,48 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 44318,44 грн. за період з грудня 2006 року по листопад 2009 року, 3% річних у сумі 8554,30 грн. за період з 01.12.2006 по 01.11.2009.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 95308,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВСЗ-2561 від 23.11.2006 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯМХ № 073007 від 23.11.2006 (а.с.10-11). Факт наявності боргу в сумі 95308,48 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 44318,44 грн. за період з грудня 2006 року по листопад 2009 року та 3% річних у сумі 8554,30 грн. за період з 01.12.2006 по 01.11.2009.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 95308,48 грн., інфляційних нарахувань у сумі 44318,44 грн., 3% річних у сумі 8554,30 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугінком», м. Луганськ, кв. Димитрова, буд. 33а, кімн.27, ідентифікаційний код 21772882, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський сирзавод», м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул. Титова, буд. 198, ідентифікаційний код 31716783, заборгованість у сумі 95308,48 грн., інфляційні нарахування у сумі 44318,44 грн., 3% річних у сумі 8554,30 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 1481,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 09.02.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова