Рішення № 7794777, 04.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                 Справа № 4/4

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ о особі ВП

“Південне управління ТОВ “Луганськвода”, м. Луганськ

до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно –каналізаційного господарства, м. Молодогвардійськ Луганської області

про стягнення 170565 грн. 50 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

в присутності представників:

від позивача –Нікуліна К.С., довіреність № 62 від 26.12.08;

від відповідача –Гончарук Ю.А., довіреність № 4 від 02.01.09.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з водопостачання у сумі 165110 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 1434 грн. 35 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 4020 грн. 91 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 16 від 21.01.2010р., посилаючись зокрема на те, що за 4 місяці 2009 відповідачем було сплачено позивачу 787170 грн., тоді як у розрахунку позивача зазначено оплату на суму 866910грн. 24 коп. Різниця у сумі 79740,24 грн., була погашена відповідно до протокольних рішень складених на виконання постанови КМУ № 20 від 11.01.05.

На підставі ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву з 21.01.2010 до 04.02.2010.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 04.02.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу “Південне управління ТОВ “Луганськвода” (далі- Постачальник) та відповідачем –Молодогвардійським комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (далі- Споживач) було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 91/1 від 01.08.08 з додатковою угодою до нього (далі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується постачати Споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а Споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови даного договору (п. 1.1 Договору).

Кількість води, що подається Постачальником та використовується Споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1. Договору).

Відповідно до п.5.2. Договору, кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –по кількості води, наданої Споживачу з мережі водопостачання, При наявності у Споживача власних джерел водопостачання, а також якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, Споживач зобов’язаний у термін, погоджений з Постачальником, встановити

на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) Споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора.

Зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та об’єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком. Споживач повинен сприяти представникам Постачальника та забезпечити їх безпеку при виконанні цих робіт (п.5.4. Договору).

Споживач оплачує за надані послуги щотижня, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання (п.6.2. Договору).

За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п.8.1. Договору).

У період з серпня 2009 року по листопад 2009 року(включно) відповідачем було отримано послуги з водопостачання та водовідведення. Позивачем було надано відповідачу груп-рахунки за спірний період (а.с.19,20). Проте надані рахунки було оплачено частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 16 від 21.01.2010 року.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт укладення між сторонами у справі договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 91/1 від 01.08.08, підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з серпня 2009 року по листопад 2009 року(включно) було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення 344012м3 води, що не заперечується відповідачем. На ці послуги позивачем було надано відповідачу груп-рахунки (а.с.19,20). Відповідачем було проведено не в повному обсязі, що підтверджено наданим позивачем розгорнутим розрахунком. Таким чином, відповідачем не було сплачено послуги з водопостачання та водовідведення на дані у спірний період у сумі 165110 грн. 24 коп.

Щодо спірної різниці оплат у сумі 85370 грн.00 коп., то слід зазначити, що Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету (далі-Протоколами-погодження) визначено, що відповідач перераховує грошові кошти позивачу за спожиту питну воду у 2009 році по договору № 91/1 від 01.08.2008р.(п.4.6. Протоколів-погоджень), але за який саме місяць 2009року не вказано, а в платіжних дорученнях відповідача зазначено те ж саме призначення платежу, що і в Протоколах погодженнях, тобто також не вказано місяць. У зв’язку з цим кошти в сумі 85370 грн., що сплачені відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, спрямовані на погашення боргу, що виник раніше, а саме за січень 2009 року.. це також зазначено у відповідних платіжних дорученнях. Тому позивачем було обґрунтовано зараховано 85370 грн. згідно Протоколів-погоджень в рахунок погашення заборгованості яка виникла протягом 2009 року станом на 01.08.09.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, відповідно до ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526,530,610, 625 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Молодогвардійськ Луганської області, вул. Тюленіна, код ЄДРПОУ 31379783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”,м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 в особі відокремленого підрозділу “Південне управління ТОВ “Луганськвода”, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 96а, код ЄДРПОУ 35937046, заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 165110 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 1434 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у сумі 4020 грн. 91 коп., державне мито у сумі 1705 грн. 66 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 09.02.2010 року.

Суддя Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева