Рішення № 7794757, 04.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                 Справа № 17/263

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугвторметпоставка", м. Луганськ

про стягнення 1335236 грн. 18 коп. та 71565,00 дол. США.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Авільцева Г.І., довіреність № 1982 від 12.10.09;

від відповідача - директор Вільховченко С.О., наказ про призначення № 11 від 24.03.08.

У судовому засіданні 11.01.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.02.2010р., у судовому засіданні 01.02.2010 було оголошено перерву до 04.02.2010р. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 04.02.2010р..

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 127815 грн. 02 коп. та 6565,00 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 7421 грн. 16 коп., всього –1335236 грн. 18 коп. та 71565,00 дол. США.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010року надав заяву по збільшення позовних вимог від 01.02.2010 № 2-0900/238, якою просить стягнути з відповідача: заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007, яка складається з основного боргу у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 211440 грн. 07 коп. та 10140,00 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 18827 грн. 34 коп., всього –1430267 грн. 41 коп. та 75140,00 дол. США.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2010 року заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданим у засіданні суду 01.02.2010, вимоги позову визнав частково та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 127815 грн. 02 коп. та 6565,00 дол. США.

Суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки це право позивача передбачене ст.22 ГПК України і не суперечить чинному законодавству.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача: заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007, яка складається з основного боргу у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 211440 грн. 07 коп. та 10140,00 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 18827 грн. 34 коп., всього –1430267 грн. 41 коп. та 75140,00 дол. США.

Дослідивши обставини справи, додатково надані представниками сторін документи, суд прийшов до наступного.

Між Публічним акціонерним товариством "Банк Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії»(позивачем у справі) (далі –Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лугвторметпоставка" (відповідачем у справі) (далі - Позичальник) був укладений договір про поновлення кредитної лінії № 112-01-07від 15.10.2001( далі - Договір), відповідно до положень та умов цього договору «Банк»відкриває «Позичальнику»поновлюючу кредитну лінію на загальну суму 1700000 грн. 00 коп., а «Позичальник»зобов’язується повернути отримані за рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку зниження ліміту (додаток № 1 до договору) з кінцевим строком погашення до 14.10.2010року та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 16% річних ( а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпункті «б»,»в»п. 3.1 цього договору, сплатити проценти у підвищеному розмірі) (п. 1.1, договору).

Відповідно до додаткових угод від 13.12.2007 №1, від 14.04.2008 №2, від 22.04.2008 № 3, від 15.05.2008 №4, від 10.10.2008 №5, від 23.12.2008 №6, були змінені деякі умови договору про поновлення кредитної лінії № 112-01-07від 15.10.2001, а саме, збільшення суми відновлюваної кредитної лінії до 2000000,00 грн., строк погашення –по 14.10.2010року, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 3.4 договору, відповідач зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно у строк, з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Згідно умов п. 2.5 договору, відповідач /позичальник/ щомісяця сплачує комісійну винагороду за управління відновлюваною кредитною лінією у розмірі 0,3% від загальної суми ліміту кредитної лінії. Сплата комісійної винагороди здійснюється у період з 26 числа до останнього дня кожного місяця.

Пунктом 7.1 договору, сторони передбачили, що за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів «Позичальник»сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.1 договору, «Банк»має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного у п. 2.4 договору, а «Позичальник»зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити всі проценти на протязі одного доня з моменту отримання вимоги банку.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором про поновлення кредитної лінії № 112-01-07від 15.10.2001року та відповідно до п.1.1 вказаного договору та додатків до нього перерахував відповідачу грошові кошти.

Відповідачем не виконуються умови вищевказаного договору, а саме суму кредиту та проценти в повному обсязі, у встановлені договором строки не сплатив. Тобто відповідач систематично не виконував умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 04.03.2009 про сплату заборгованості за кредитом та заборгованості по відсоткам( а.с. 42), відповідач відповідь на вимоги не надав, сплату кредиту за договором не провів.

Позивач 19.10.2009 року звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 14.10.2009року № 4-0900/2881 в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007, яка складається з основного боргу у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 211440 грн. 07 коп. та 10140,00 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 18827 грн. 34 коп., всього –1430267 грн. 41 коп. та 75140,00 дол. США.( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позов обґрунтовано умовами Договору про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007 та положеннями ст. ст. 525,530,1054 ЦК України.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву вимоги позову визнав частково.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплати проценти.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання по сплаті грошових коштів відповідно до умов договору про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови за договором про відновлювальну кредитну лінію № 112-01-07 від 15.10.2007, в термін передбачений вищезазначеним договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту –14.10.2010 року, та відповідач не виконав у строк зобов’язання щодо сплати кредиту , по сплаті процентів за користування кредитом в порушення умов вказаного договору.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами станом на 01.02.2010 року складає 1430267 грн. 41 коп. та 75140,00 дол. США.( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), у тому числі:

-          Заборгованості за основним боргом у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США;

-          заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 211440 грн. 07 коп. та 10140,00 дол. США за період з 26.01.2009р. по 01.02.2010р. ;

-          пені за прострочення сплати процентів у сумі 18827 грн. 34 коп. за період з 26.01.2009р. по 01.02.2010р.,

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 04.02.2010року за згодою представників судового процесу була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.           

Позивачем надміру сплачено державне мито в сумі 4779 грн. 33 коп. за платіжним дорученням № 13512 від 14.10.2009р., що знаходиться в матеріалах справи, які підлягає поверненню .

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,1054 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугвторметпоставка", вул. Республіканська, 50Б, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 33432843 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії, вул.Оборонна, 7а, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 24854712 заборгованості за основним боргом у сумі 1200000 грн. 00 коп. та 65000,00 дол. США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 211440 грн. 07 коп. та 10140,00 дол. США, пені за прострочення сплати процентів у сумі 18827 грн. 34 коп., державне мито у сумі в сумі 14302 грн. 67 коп., державне мито у сумі 751,14 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії, вул.Оборонна, 7а, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 24854712 надміру сплачено державне мито в сумі 4779 грн. 33 коп. за платіжним дорученням № 13512 від 14.10.2009, що знаходиться в матеріалах справи.

Дане рішення, завірене гербовою печаткою господарського суду Луганської області печаткою, є підставою для повернення державного мита.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –09.02.2010.

Суддя                                                                       Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева