Ухвала суду № 77946753, 19.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7303/18

Провадження № 1-кп/361/752/18

19.11.2018

У Х В А Л А

ПІДГОТОВЧОГО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

19 листопада 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Іванову В.А,

з участю прокурора Гладиш Т.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника Щиголя В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002465 від 07 червня 2018року по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, працюючого на посаді модельєра в Споживчому товаристві «Крокус», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, міра запобіжного заходу обрана у вигляді тримання під вартою,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186КК України,-

в с т а н о в и в :

01 листопада 2018 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли від першого заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області Новік Л.В. матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002465 від 07.06.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого

ч. 3 ст.186 КК України, які складаються з обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та розписок про отримання копії обвинувального акта.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід щодо ОСОБА_4 обрано ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2018 року у вигляді тримання під вартою строком до 06.12.2018 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року вказані матеріали кримінального провадження призначені до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Під час підготовчого судового засідання, прокурор вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду, матеріали підсудні суду, підстав для закриття немає.

Крім цього, прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора та просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно необґрунтоване.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Щиголь В.В. 12 листопада 2018 року через канцелярію суду подав клопотання, у якому просив відповідно до вимог ст. ст. 314, 284, 219 КПК України закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002465 від 07 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 186 КК України та скасувати останньому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник-адвокат Щиголь В.В. дане клопотання підтримали з наведених у ньому підстав.

Прокурор, потерпіла та її представник заперечували проти задоволення клопотання адвоката Щиголя В.В.

Будь-яких інших клопотань від учасників підготовчого судового засідання не поступило.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні учасників судового розгляду, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, зокрема як повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам передбаченим статтею 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального провадження (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру повинно містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

У ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце та затвердження обвинувального акта.

Також до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Аналіз змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вказує на те, що при складанні обвинувального акта прокурором не було дотримано цих вимог закону, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт складений на низькому професійному рівні, не містить відомостей про громадянство обвинуваченого, не вказано чи раніше судимий ОСОБА_4, в порушення вимог ст. 91 КПК України, чітко не викладено формулювання обвинувачення, не вказані час, місце (номер квартири), спосіб, мотив і мета вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину.

В обвинувальному акті перераховано кількість викраденого чужого майна, але разом з тим не зазначено його вартість кожного окремо і в загальній сумі. Не зрозуміло на підставі якого джерела визначено розмір завданої майнової шкоди потерпілій. В обвинувальному акті зазначено, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, ця обставина не може бути обтяжуючою покарання обставиною, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Фактичні обставини кримінального правопорушення викладено не конкретно, поверхово, що є порушенням вимог, при складанні обвинувального акту, щодо форми та змісту обвинувального акту.

Таким чином, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення, що має суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у провадженні, відсутність якого порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_4, в тому числі і право на захист.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого конкретного обвинувачення щодо підозрюваних, прокурор порушив вимоги чинного законодавства.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване

п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії»,

п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення, суттєво утруднює з'ясування судом обставин і робить неможливим здійснення обвинуваченим ОСОБА_4 належного захисту, чим грубо порушуються гарантовані законом процесуальні права на захист, передбачені п.1 ч. 3 ст. 42 КПК України.

Ухвалення судового рішення за таких обставин, у будь-якому разі може бути визнане незаконним у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Щодо можливості зміни обвинувачення в судовому засіданні то суд таку обставину вважає безпідставною, оскільки вказане порушення законодавства виявлено при поступленні матеріалів до суду, тому воно повинно бути усунутим безпосередньо при виявленні, а не проводити тривалі судові процеси в яких змінювати обвинувачення тим самим порушуючи принцип загальних засад кримінального провадження, зокрема п. 21 статті 7 КПК України - розумності строків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що допущені порушення кримінально-процесуального закону, грубо порушили права учасників судового провадження, унеможливлюють у подальшому ухвалити суду законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв'язку з чим обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Щодо клопотань прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання адвоката Щиголя В.В. щодо закриття кримінального провадження відповідно до вимог ст. ст. 314, 284, 219 КПК України та скасування останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду, суд зазначені клопотання на даному етапі залишає без розгляду, оскільки обвинувальний акт повертається прокурору для дооформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 372 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002465 від 07 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, повернути прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

Зобов'язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Телепенько А.Д.