Вирок № 77943784, 15.11.2018, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1388/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревій В.М., прокурора Кушніра А.О., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за №12017200260000684 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працездатного, працюючого водієм ФОП «ОСОБА_3», ідентифікаційний номер картки фізичної особи платника-податків НОМЕР_1, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив необережне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в темну пору доби 15 листопада 2017 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_2 керував автомобілем «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі «Київ-Суми-Юнаківка» в с. Стецьківка Сумського району у напрямку м. Суми.

Під час руху на ділянці 342 км. вищевказаної автодороги в с. Стецьківка Сумського району, ОСОБА_2 знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та при появі в нього об'єктивної можливості виявити небезпеку для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а крім цього, при засліпленні його світлом фар зустрічного транспортного засобу, не зупинив автомобіль, не змінюючи смуги руху, та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію. Натомість, у порушення вимог пунктів 12.3. та 19.3. Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 продовжував рухатися далі, у результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який, у порушення вимог пунктів 6.2. та 19.1 б Правил дорожнього руху, рухався на велосипеді «Салют» по проїзній частині автодороги в попутному з автомобілем «ЗАЗ-1102» напрямку.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №264 від 26.04.2018, велосипедист ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної події отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, лінійних переломів основи та склепіння черепу, субарахноідального крововиливу, гематоми правої вушної раковини, забою м'яких тканин волосяної частини голови, продольного перелому піраміди правої скроневої кістки.

Тілесні ушкодження голови були небезпечними для життя і за цією ознакою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку судової автотехнічної експертизи №959 від 29.05.2018, у даній дорожній ситуації ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2, допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 і введених у дію з 01.01.2002, що передбачені пунктом:

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

19.3. У разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Допущені ОСОБА_2 порушення вимог пунктів 12.3., 19.3. Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно 15 листопада 2017 року ввечері він рухався на велосипеді по автодорозі «Киїі-Суми-Юнаківка» в с.Стецьківка у напрямку м. Суми. Під час руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження. Пригода сталася внаслідок того, що автомобіль під керуванням обвинуваченого, який рухався позаду в попутному напрямку, здійснив наїзд на нього. При цьому ОСОБА_1 погодився з тим, що він також порушив правила дорожнього руху, зокрема, 6.2. та 19.1 б Правил дорожнього руху.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і пояснив, що 15 листопада 2017 року ввечері він керував автомобілем «ЗАЗ» по автодорозі «Киїі-Суми-Юнаківка» в с.Стецьківка, рухаючись у напрямку м. Суми. Під час руху він допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який рухався на велосипеді по проїзній частині дороги в попутному з автомобілем напрямку. Внаслідок наїзду ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Свою вину визнав повністю, після роз'яснення положень ст. 349 КПК України вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, передбачених п.п. 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 здійснив наїзд на ОСОБА_1, внаслідок чого постраждалий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

При призначені покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, займається суспільно-корисною працею; пом'якшуючі відповідальність обставини - свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, має на утриманні малолітню дитину, добровільно надавав матеріальну допомогу потерпілому.

Як пом'якшуючу відповідальність обвинуваченого обставину суд враховує і неправомірну поведінку самого потерпілого, відповідно до вимог пунктів 6.2 та 19.1 б) Правил дорожнього руху, рухаючись на велосипеді «Салют» по проїзній частині автодороги в попутному з автомобілем «ЗАЗ-1102» напрямку, повинен був в темний час доби рухатися з встановленим та увімкненим ліхтарем для забезпечення безпеки дорожнього руху, чого потерпілим зроблено не було і що сприяло вчиненню обвинуваченим необережного злочину.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не вбачає.

З врахуванням зазначених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без його ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання без застосування додаткової міри покарання, що дасть змогу обвинуваченому, працюючи за спеціальністю, відшкодувати завдану злочином шкоду; приймаючи до уваги обставини вчинення злочину; враховуючи, що позбавлення права керування транспортними засобами може поставити у скрутне матеріальне становище обвинуваченого та членів його родини; а також приймаючи до уваги думку інших учасників судового провадження.

Прокурором заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 18 627 гривень 93 копійки. Цивільний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у завданні шкоди на зазначену суму встановлена в судовому засіданні, підтверджуються довідкою КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» № 145 від 17.12.2017 року і не оспорюється самим обвинуваченим.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

У відповідності з ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації ( р/р 314145440158001, код ЄДРПОУ(отримувача) 37970404, МФО 899998, код бюджетної класифікації за доходами 24060300 «інші надходження») 18627 гривень 93 копійки витрат за стаціонарне лікування потерплого ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави (місцевий бюджет) 1 237 гривень витрат, пов*язаних з проведенням судової транспортно-трасологічної експертизи; 2 226 гривень 60 копійок витрат, пов*язаних з проведенням експертиз технічного стану транспортного засобу; 6 864 гривні 40 копійок витрат, пов*язаних з проведенням судових автотехнічних експертиз. ( код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження»).

Речові докази: автомобіль «ЗАЗ-1102» реєстраційний номер НОМЕР_2, 1990 року випуску, переданий на зберігання ОСОБА_2, залишити в розпорядженні законного володільця - ОСОБА_2, велосипед марки «Салют», переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити в розпорядженні законного володільця - ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя