Рішення № 7794273, 08.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.10р.Справа № 32/300-09(П32/3565-09) За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод», м. Дніпропетровськ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Правник», м. Дніпропетровськ

Про: визнання недостовірною інформації та т.і.                                        

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Гордієнко Т.О. ( дов. від 18.02.09 р.) ;

Від відповідача : Косенко Р.В. ( дов. від 05.11.09 р. );

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ ВК «Укрсолод»( позивач ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Юридична фірма Правник»( відповідач ) про визнання недостовірною інформацію, поширеної в статті «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?», опублікованій у випуску газети «Днепр вечерний»від 03.04.09р. №49(11905) щодо припущення порушень законодавства при формуванні і збільшенні статутного фонду ТОВ ВК «Укрсолод», неповного внесення вкладів Сікорою М.О. та Пижовим В.Я., допущення порушень законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, збитковості підприємства, неповного оприбуткування сировини та готової продукції, ціни послуг ТОВ ВК «Укрсолод»з переробки жита на солод.

Окрім того позивач просить суд зобов’язати ТОВ «Юридична фірма Правник»з дотриманням вимог ст.37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»надрукувати в запланованому найближчому випуску газети «Днепр вечерний»газетне оголошення про спростування раніше поширених відомостей наступного змісту :

«03.04.09р. на стор.17 випуску газети «Днепр вечерний»№49(11905) опубліковано статтю під назвою «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?»Викладені в статті відомості про припущення порушень законодавства при формуванні і збільшенні статутного фонду ТОВ ВК «Укрсолод», неповне внесення вкладів Сікорою М.О. та Пижовим В.Я. , допущення порушень при здійсненні фінансово-господарської діяльності є повністю недостовірними. Опублікована інформація про збитковий характер діяльності підприємства, неповне оприбуткування сировини та готової продукції, ціну послуг ТОВ ВК «Укрсолод»з переробки жита на солод не відповідає дійсності. Усі оціночні судження, викладені в статті, є власними міркуваннями автора і не підтверджені об’єктивними даними. Редакція газети не має доказів достовірності поширеної інформації, не поділяє думки автора щодо викладених в статті обставин та стилю їх подання до відома громадськості».

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те , що опубліковані відповідачем в газеті відомості не відповідають дійсності , є недостовірними , спростовуються наявними у позивача доказами та шкодять діловій репутації ТОВ ВК «Укрсолод» . Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на приписи ст.ст.200,277 ЦК України та Законів України «Про інформацію»та «Про друковані засоби інформації (пресу ) в Україні».

ТОВ «Юридична фірма Правник»( відповідач ) позов не визнала з наступних підстав : «…позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ «Юридична фірма Правник»як засновника та видавця всеукраїнської газети «Днепр печерний», про визнання недостовірною інформацію та зобов’язання вчинити певні дії. Так у випуску газети «Днепр печерний»№ 49 від 03.04.2009 року було надруковано статтю під назвою «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?». Дана стаття являється спростуванням статті «Решили уничтожить украинский солод? Тех, кого не добил кризис, добьют рейдеры»–випуск газети № 28 від 24.02.2009 року. Спростовувана стаття була надана Сікорою Михайлом Олександровичем та юристом позивача Федоровим Олегом Миколайовичем через нашого кореспондента Розумного Олександра Юрійовича, для опублікування. 04.03.2009 року на нашу адресу надійшла вимога від ЗАТ «Будіндустрія»про спростування статті , наданої позивачем, з додатком тексту спростування за підписом Завертайного І.Б. від імені та за дорученням правління ЗАТ «Будіндустрія». Дана вимога була задоволена, відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», текст спростування був опублікований в № 49 від 03.04.2009 року, під назвою «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?». В липні 2009 року на нашу адресу надійшла заява (вих.№ 80 від 21.07.09 р.) від директора ТОВ ВК «Укрсолод»С.В. Вовчука, про спростування статті (спростування) наданої ЗАТ «Будіндустрія». На дану заяву була надана відповідь 17.08.09 р. (вих.№ 156), з мотивованою відмовою друкування спростування. Після даної переписки ТОВ ВК «Укрсолод»звернулося з позовною заявою до ТОВ «ЮФ Правник»в господарський суд Дніпропетровської області, про визнання недостовірною інформацію та зобов’язання вчинити певні дії, а Сікора М.О. та Пижів В.Я. з аналогічною позовною заявою до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, що дає підстави вважати наявність бажання втягнути наш засіб масової інформації в свої внутрішні судові процеси між ТОВ ВК «Укрсолод»та ЗАТ «Будіндустрія».

          Відповідно до ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», журналіст має право на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації, відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятими їх посадовими особами. Відповідно до ст. 302 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка поширює інформацію отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми, тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Відповідно до ст. 2 цього Закону, свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ. Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. На нашу думку, якщо судом буде встановлено що на момент виходу в друк спірної статті (спростування від ЗАТ «Будіндустрія»), в ній була недостовірна інформація, спростування повинно здійснюватися особою яка її поширила, тобто ЗАТ «Будіндустрія», так як текст спростування був отриманий саме від цього підприємства… Окрім того відповідач вважає , що ця справ не підсудна господарському суду , а повинна розглядатися районним судом , тощо.

Строк вирішення спору у справі продовжено за заявою сторін до 11.02.10 р. ,по справі оголошувалась перерва з 15.12.09 р. до 19.01.10 р. та з 19.01.10 р. до 04.02.10 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У випуску газети «Днепр вечерний» ( засновником та видавцем якої є ТОВ «Юридична фірма Правник») №49(11905) від 03.04.09р. надруковано статтю «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?»(найменування друкованого видання та назва статті наводяться мовою оригіналу) з поширенням відомостей щодо діяльності ТОВ ВК «Укрсолод»,а саме : про допущення порушень законодавства під час формування та збільшення статутного капіталу товариства ; про порушення норм чинного законодавства в процесі здійснення ТОВ ВК «Укрсолод»фінансово-господарської діяльності ; про збитковий характер діяльності товариства , тощо . Позивач вважає , що інформація , викладена у вищезазначеній газетній статті , не відповідає дійсності , шкодить діловій репутації ТОВ ВК «Укрсолод», а тому підлягає спростуванню відповідачем в такий же спосіб , у який вона була розповсюджена . Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує вимогами чинного законодавства України та звертає увагу як відповідача , так і суду на приписи ч.3 ст. 277 ЦК ( відповідно до яких негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Суд вважає , що позовні вимоги ТОВ ВК «Укрсолод»підлягають задоволенню , враховуючи наступне : у статті 299 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Відповідно ж до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині. Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі. За приписами частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації. Отже, за змістом викладених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації. Крім того, відповідно до приписів статті 47 Закону України «Про інформацію»порушення законодавства України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України. Серед порушень цього законодавства у наведеній статті передбачено і поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Згідно зі статтею 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу і, зокрема, визначати відповідача за своїми вимогами тощо.

Відповідно до роз’яснень , наведених у Постанові Пленуму ВСУ від 27.02.09 р. № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи »: при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 471 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції . Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Тобто для вирішення цього спору суд повинен встановити , чи наявні у сукупності такі обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. При цьому інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності) - тобто доводити достовірність інформації ,яку позивач вважає недостовірною , повинна особа ,яка її поширила –тобто відповідач.

Обґрунтовуючи свою незгоду з позовними вимогами , відповідач стверджував лише про непідвідомчість та непідсудність цієї справи господарському суду ( але така його правова позиція не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України , а тому критично сприймається судом ) . Одночасно відповідачем не доведено , що поширена ним у вищезазначеній газетній статті інформація про ТОВ ВК «Укрсолод», є достовірною. Враховуючи вищезазначене , позовні вимоги підлягають задоволенню , а недостовірна інформація –спростуванню .

На підставі викладеного ,керуючись вимогами ст.ст.33, 49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ТОВ ВК «Укрсолод»задовольнити в повному обсязі .

2. Визнати недостовірною інформацію, поширену в статті «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?», опублікованій у випуску газети «Днепр вечерний»від 03.04.09р. №49(11905) щодо припущення порушень законодавства при формуванні і збільшенні статутного фонду ТОВ ВК «Укрсолод», неповного внесення вкладів Сікорою М.О. та Пижовим В.Я., допущення порушень законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, збитковості підприємства, неповного оприбуткування сировини та готової продукції, ціни послуг ТОВ ВК «Укрсолод»з переробки жита на солод.

3. Зобов’язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Правник»( 49000, м. Дніпропетровськ , вул. Комсомольська , 57 ; код ЄДРПОУ 33669201 ) з дотриманням вимог ст.37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» надрукувати в запланованому найближчому випуску газети «Днепр вечерний»газетне оголошення про спростування раніше поширених відомостей наступного змісту :

«03.04.09р. на стор.17 випуску газети «Днепр вечерний»№49(11905) опубліковано статтю під назвою «Кто и как высокоприбыльное производство солода превратил в убыточное?»Викладені в статті відомості про припущення порушень законодавства при формуванні і збільшенні статутного фонду ТОВ ВК «Укрсолод», неповне внесення вкладів Сікорою М.О. та Пижовим В.Я. , допущення порушень при здійсненні фінансово-господарської діяльності є повністю недостовірними. Опублікована інформація про збитковий характер діяльності підприємства, неповне оприбуткування сировини та готової продукції, ціну послуг ТОВ ВК «Укрсолод»з переробки жита на солод не відповідає дійсності. Усі оціночні судження, викладені в статті, є власними міркуваннями автора і не підтверджені об’єктивними даними. Редакція газети не має доказів достовірності поширеної інформації, не поділяє думки автора щодо викладених в статті обставин та стилю їх подання до відома громадськості».

4. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма Правник»( 49000, м. Дніпропетровськ , вул. Комсомольська , 57 ; код ЄДРПОУ 33669201 ) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод»( 49000, м. Дніпропетровськ , вул. Миронова , 5,оф.12 ; код ЄДРПОУ 30664090 )

85,00 грн. –витрат на сплату держмита та 236,00 грн. - витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу .

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності .

Суддя Васильєв О.Ю.