Рішення № 7794268, 08.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.10р.Справа № 17/355-09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "АТЗТ "Техбудмонтаж", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 233 грн. 10 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Володько О.О., довір. № 24-5-03 від 31.12.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства "АТЗТ "Техбудмонтаж" (надалі –відповідач) суму 4 631 грн. 76 коп. основного боргу, 159 грн. 67 коп. індексу інфляції, 63 грн. 96 коп. 3% річних, 377 грн. 71 коп. пені, а всього 5 233 грн. 10 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору надання енергопослуг № 615050141 від 07.02.05р.

Заявою № 24-35 від 19.01.10р. позивач уточнив позовні вимоги, в зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 2 897 грн. 16 коп., внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму 1 734 грн. 58 коп. основного боргу, 159 грн. 67 коп. індексу інфляції, 63 грн. 96 коп. 3% річних, 377 грн. 71 коп. пені, а всього 2 335 грн. 92 коп. заборгованості з тих же підстав.

Представник позивача просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Відповідно до витягу з Державного комітету статистики України наданого позивачем, вбачається, що станом на 19.01.2010 р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його адреса співпадає з адресою зазначеною позивачем в позові, на яку було направлено ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 19.01.10р. та 04.02.10р.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому факт направлення поштою на зареєстровану адресу відповідача, з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07.02.2005 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 615050141 про надання енергопослуг (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов’язався відпускати споживачу питну воду, а останній, в свою чергу, своєчасно та в повному обсязі, за тарифами постачальника діючими у розрахунковому періоді, вносити плату за використання послуг з водопостачання.

Згідно з п. 3.1 цього ж договору оплата відпущеної питної води виконується відповідачем по платіжним вимогам, а остаточний розрахунок за спожиту питну воду здійснюється на підставі рахунків не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.6 Договору).

За умовами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належно відпустивши споживачу у період з 30.09.08р. по 31.08.09р. питної води на загальну суму 5 090 грн. 66 коп., яка відповідачем в порушення умов Договору сплачена частково у розмірі 458 грн. 90 коп.

Внаслідок чого, станом на 17.1109р. у відповідача перед постачальником утворилась заборгованість у розмірі 4 631 грн. 76 коп., що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Водночас, аналіз матеріалів справи вбачає, що відповідачем в ході розгляду спору за платіжним дорученням № 6134/2 від 30.12.09р. проведено часткову оплату суми основного боргу в розмірі 2 897 грн. 16 коп., що підтверджується наявною у справі банківською випискою (а.с. 70).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі положень п. 3.7 Договору, внаслідок порушення відповідачем термінів внесення платежів з оплати спожитої питної води, позивач нарахував на розмір основного боргу відповідачу суму пені - 377 грн. 71 коп., яка підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача, доданим до справи.

Відповідно до приписів ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно вимог статей 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу названих вище положень Господарського кодексу України за прострочення внесення споживачем платежів за фактично відпущену питну воду у спірному періоді, згідно вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу розмір індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 159 грн. 67 коп., а також 3% річних у сумі 63 грн. 96 коп.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, додані позивачем до позову документи свідчать про фактичну сплату відповідачем, в ході розгляду спору, частини основного боргу за спожиту питну воду в сумі 2 897 грн. 16 коп., що до того ж відображається з наявних у справі банківських виписок, отже ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За викладеного вище, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача суми 1 734 грн. 58 коп. основного боргу, 159 грн. 67 коп. індексу інфляції, 63 грн. 96 коп. 3% річних, 377 грн. 71 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "АТЗТ "Техбудмонтаж" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 53; ЄДРПОУ 23939731) на користь Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21; ЄДРПОУ 05393116) суму 1 734 грн. 58 коп. (одна тисяча сімсот тридцять чотири грн. 58 коп.) основного боргу, 159 грн. 67 коп. (сто п’ятдесят дев’ять грн. 67 коп.) індексу інфляції, 63 грн. 96 коп. (шістдесят три грн. 96 коп.) 3% річних, 377 грн. 71 коп. (триста сімдесят сім грн. 71 коп.) пені, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –05.02.10р.