Рішення № 77940038, 15.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9061/18

Провадження № 2/520/5424/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ОСОБА_4

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1.

Позивач посилається на те, що 10.12.1998 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна № 98-281 К, згідно якого ОСОБА_4 купив квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.16.12.1998 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 98-281 К від 10.12.1998 року зареєструвало право приватної власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. 05.07.2000 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_2, що підтверджується довідкою № 308 , виданою КП «ЖКС «Вузівський» 19.03.2018 року. 25.01.2007 року ОСОБА_4 змінив прізвище на «ОСОБА_4», про що відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси складено актовий запис за № 06. 14.05.2018 року було складено акт про не проживання, завірений КП «ЖКС «Вузівський», згідно якому встановлено, що, не зважаючи на реєстрацію, ОСОБА_2 фактично взагалі не проживала та не проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позову в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що згідно договору №98-281 К від 10.12.1998 року купівлі-продажу ОСОБА_4 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, договір зареєстровано КП «ОМБТІ» 16.12.1998 р. за №203 стр.137 кн.297 пр.

13.12.2004 року рішенням Київського районного суду м.Одеси шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрований 19.08.1994 року відділом РАЦС виконкому Центрального райради народних депутатів м.Одеси, актовий запис №403, було розірвано.

25.01.2007 року ОСОБА_4 змінив прізвище на «ОСОБА_4», про що відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси складено актовий запис за № 06.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1, 2, ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішенням.

Суд звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 було придбано спірну квартиру у період знаходження його у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2.

Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю подружжя. Правові підстави для того, щоб визнати власника нерухомого майна таким, що втратив право користування належним йому жилим приміщенням, відсутні.

Суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду буде складено у строк по 25 листопада 2018 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.