Рішення № 77939997, 12.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/9959/17

Провадження № 2/520/3166/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

за участю представника позивача Денисенко Людмили Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017 року ПАТ «МАРФІН БАНК» звернулося до суду із позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Банку заборгованість за кредитним договором за період з 21.05.2013 року по 06.08.2017 року у розмірі 23 003,84 дол. США та 3 133 243,27 грн., стягнути судовий збір. При цьому представник позивача посилається на те, що між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_2 29.07.2008 року був укладений кредитний договір № 01083/RО, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у сумі 75285,04 дол. США із терміном погашення по 28.07.2028 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,2% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку. В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №03539r. Однак відповідачами були порушені умови договору, прострочено кредитну заборгованість, в зв'язку з чим позивач звертався до суду та рішенням суду від 26.05.2014 року позовні вимоги були частково задоволені та стягнуто з відповідачів наявну заборгованість. З урахуванням того, що на час звернення до суду вказане рішення не було виконане, позивачем за період 2014-2017 років за користування кредитом нараховані відсотки на суму залишку заборгованості.

Ухвалою від 01.09.2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою від 28.11.2017 року судом застосовані заходи забезпечення позову та накладено арешт до вирішення спору по суті на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна - 2952935, та на 7/25 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна - 21771957, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

Під час розгляду справи було змінено найменування позивача з ПАТ "Марфін Банк" на ПАТ "МТБ Банк", про що суду надано відповідні документи /а.с.126-129/.

В судовому засіданні представник позивача Денисенко Л.М. позовні вимоги підтримала та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 19.04.2018 року позовні вимоги не визнав, в подальшому до судових засідань не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 29.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 01083/RО, згідно з яким банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний /картковий рахунок Позичальника у Банку з 29.07.2008 року і терміном погашення по 28.07.2028 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 75285,04 доларів США, а Позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом, а також сплатити комісії, пені і штрафи, що передбачені умовами цього Договору, а також здійснювати погашення заборгованості за цим Договором. До вказаного договору сторонами було також укладено 24.09.2009 року Додаткову угоду №1, 21.02.2011 року Додаткову угоду №2, 22.08.2012 року, Додаткову угоду №3 /а.с.5-53/.

29.07.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 03539rО, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 29.07.2008 року. Також були укладені Додаткова угода №1 від 24.09.2009 року, Додаткова угода №2 від 21.02.2011 року та Додаткова угода №3 від 22.08.2012 року /а.с.54-66/.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Марфін Банк» в 2013 році звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2014 року позовні вимоги ПАТ "Марфін Банк" задоволені частково, а саме судом ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованість за кредитним договором №01083/RO у розмірі 74265,33 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 21.05.2013 року складає 593602,78 грн., та 15772,49 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 61377,71 доларів США; заборгованість за відсотками - 12887,62 доларів США; заборгованість за пенею за несплату основного боргу - 4438,35 грн.; заборгованість за пенею за несплату процентів - 9042,64 грн.; заборгованість за пенею - 2291,50 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Марфін Банк" витрати по сплаті судового збору у сумі 3441,00 грн. в рівних частках.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 06.06.2014 року та 20.06.2014 року Київським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист, на підставі якого 16.07.2014 року постановою старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Поляковим О.Г. було відкрито виконавче провадження ВП №44171900.

В позовних вимогах представник позивача зазначає, що зв'язку з тим, що рішення суду не виконано, ними нарахована заборгованість позичальника за Кредитним договором за період з 07.08.2014 року по 06.08.2017 року в сумі 23003,84 доларів США та 3133243,27 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості станом на 07.08.2017 року /а.с.71/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При розгляді даної справи суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені під час ухвалення постанови у справі № 444/9519/12 28.03.2018 року щодо того, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 206, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 610, 611, 615 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 21650966, місце знаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Миру, 28) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_3) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 19.11.2018 року.

Суддя Васильків О. В.