Вирок № 77938552, 19.11.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 480/2249/16-к

Провадження № 1-кп-480/21/18

Вирок

Іменем України

19 листопада 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі

головуючого-судді Шаронової Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Бойко В.Д.;

прокурорів Вільчака З.І., Сідорова О.М., Кравченко В.С.;

потерпілого ОСОБА_1;

представника потерпілого ОСОБА_2;

представника цивільного

відповідача ОСОБА_3;

обвинуваченого ОСОБА_4;

захисника Дорошенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150260000262 від 16 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця військової частини А1325, який проходив військову службу на посаді гранатометника автомобільного відділення 7 реактивної артилерійської батареї 3 реактивного артилерійського дивізіону військової частини А1325, матроса, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 15 березня 2016 року приблизно о 19 годині, в темний час доби, керував технічно справним автомобілем КАМАЗ-53212, державний номер НОМЕР_3, з допустимою швидкістю та здійснював рух по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з боку міста Миколаєва в напрямку міста Одеса.

Рухаючись у вищевказаних умовах та проїжджаючи 107 км + 700 метрів вищевказаної автодороги, поблизу с. Маловарварівка Миколаївського району Миколаївської області, водій ОСОБА_4 з метою обгону автомобіля, який рухався в попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, де грубо порушив п. 1.3, 2.3 «б», 10.1, 12.3, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність в дорожній обстановці, не переконався перед перестроюванням, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не зменшив швидкості свого руху та не застосовав міри екстреного гальмування, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21213, державний номер НОМЕР_1, який рухався назустріч, під керуванням водія ОСОБА_1.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-21213, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Так, у березні 2016 року, більш точної дати обвинувачений ОСОБА_4 не пам'ятає, він був водієм-гранатометником та за наказом командира батареї керував автомобілем Камаз, зі швидкістю приблизно 60 км/год, та їхав з полігону Широкий Лан до м. Одеса. Не доїжджаючи до Очаківського повороту на Одеській трасі, у темний час доби, по сухому покриттю ОСОБА_4 вирішив здійснити обгін фури, яка їхала попереду нього. Коли ОСОБА_4 почав здійснювати обгін, то побачив світло фар на цій смузі руху та з метою уникнення зіткнення з'їхав на узбіччя зліва та у цей час відчув удар. ОСОБА_4 визнає, що порушив правила обгону, при цьому зазначив, що він гальмував.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину обвинуваченого в інкримінованому йому діянні. Це підтверджується показаннями наданими обвинуваченим у судовому засіданні, а також показаннями потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1, будучи допитаним у судовому засіданні, надав суду такі показання. 15.03.2016 о 19 годині 20 хвилин він виїхав на трасу та піднявся на 107 км дороги "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", вийшов з повороту та їхав по своїй правій смузі руху та побачив з лівої сторони колону. ОСОБА_1 різко побачив світло фар і половину автомобіля Камаз на узбіччі. Автомобіль Камаз хотів пройти між машинами і у цей момент вдарив у праву сторону автомобіля ОСОБА_1 У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відчув удар в руку, а кермом отримав удар у груди. Потерпілий пояснив, що збитки йому не відшкодовано. 19.11.2018 цивільний позивач та його представник подали до суду клопотання про залишення заявленого цивільного позову без розгляду.

Крім цього, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12016150260000262 від 16.03.2016: 15.03.2016 до чергової частини Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що на автодорозі М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", біля повороту на м. Очаків, водій військового автомобіля марки Камаз-53212, державний номер НОМЕР_3, під керуванням мобілізованого Ленінським РВК Миколаївської області, військовослужбовця ВЧ А2062, матроса ЗСУ ОСОБА_4, рухаючись в напрямок м. Миколаєва, не переконався в безпечності маневру обгону та здійснив лобове зіткнення з автомобілем ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, якого було доставлено до ММЛ № 3 з діагнозом: забиття грудної клітини, множинний перелом ребер з права, ЗЧМТ, забита рана чола.

Рапортом інспектора-чергового Миколаївського ВП Очаківського відділу ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_6 від 15.03.2016, відповідно до якого начальнику СВ Миколаївського ВП Очаківського відділу ГУНП України в Миколаївській області здійснено доповідь про те, що 15 березня о 19 годині 35 хвилин, до оператора "102" звернувся ОСОБА_9 (анкетні дані встановлюються) та повідомив, що на а/д М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", біля повороту на м. Очаків, водій військового а/м Камаз 53212, державний номер НОМЕР_3, під керуванням мобілізованого Ленінським РВК Миколаївської області військовослужбовця в/ч А2062, матроса ЗСУ ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, рухаючись в напрямку м. Миколаєва, не переконався у безпечності маневру обгону та здійснив лобове зіткнення з автомобілем ВАЗ2121, державний номер НОМЕР_1, під керуванням мешканця м. Миколаєва пенсіонера ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 Водія ОСОБА_1, з діагнозом: тупа травма грудної клітини з права та ймовірний перелам ребер доставлено до Миколаївської міської лікарні № 3. На МП направлено СОГ.

Рапортом інспектора-чергового Миколаївського ВП Очаківського відділу ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_6 від 15.03.2016, відповідно до якого начальнику СВ Миколаївського ВП Очаківського відділу ГУНП України в Миколаївській області здійснено доповідь про те, що 15 березня о 22 годині 20 хвилин, до оператора "102" з приймального відділення Миколаївської міської лікарні № 3, надійшло повідомлення про те, що до них з діагнозом: забій грудної клітини та перелам п'яти ребер з права, доставлений мешканець м. Миколаєва, пенсіонер ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, які він отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди приблизно о 19 годині 30 хвилин 15 березня 2016 року на а/д М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", біля повороту на м. Очаків, під час лобового зіткнення його автомобіля ВАЗ2121, державний номер НОМЕР_1, з військовим автомобілем Камаз 53212, державний номер НОМЕР_3, під керуванням мобілізованого Ленінським РВК Миколаївської області військовослужбовця в/ч А2062, матроса ЗСУ ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 На МП направлено СОГ.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.03.2016 та схеми до цього протоколу, а також таблиці зображень, у темний час доби, погодні умови - без опадів, температура повітря +7, проведено огляд ділянки на 107км+700м автомобільної дороги "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ". На момент огляду автодорога не освітлюється. Оглядом встановлено, що проїзна частина це горизонтальна ділянка дороги з середньозернистим асфальтобетонним покриттям (зерна до 20 мм); стан покриття - сухе та чисте. Дорожнє покриття загальною шириною 7,5 м, призначене для руху в двох напрямках по 3,7 м шириною кожний. На проїзній частині нанесені смуги горизонтальної розмітки білого кольору. До проїзної частини праворуч та ліворуч примикає узбіччя шириною 3,6 м та 3,7м відповідно. За узбіччям наявне зелене насадження. На автомобілі ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_2, виявлені механічні ушкодження: повністю деформована передня частина, капот, відсутнє лобове скло, деформовано праві (пасажирські) двері, деформована криша автомобіля. На автомобілі Камаз-53212, державний номер НОМЕР_3, виявлено ушкодження, а саме: деформація бамперу, відсутнє лобове скло. На лівому узбіччі по ходу руху автомобіля Камаз мається слід качення автомобіля Камаз-53212, довжиною 27 м.

У ОСОБА_4 15.03.2016 о 22 годині 50 хвилин ознак сп'яніння не виявлено.

Відповідно до розписки ОСОБА_1 від 16.03.2016, ОСОБА_1 добровільно долучає до матеріалів кримінального провадження автомобіль ВАЗ-21213, державний номер НОМЕР_1, для проведення слідчих дій та експертиз. Постановою слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 16.03.2016 автомобіль ВАЗ-21213, державний номер НОМЕР_1, визнано речовим доказом та 14.04.2016, під розписку, передано на зберігання ОСОБА_1.

Відповідно до розписки ОСОБА_4 від 16.03.2016, ОСОБА_4 добровільно долучає до матеріалів кримінального провадження автомобіль Камаз-53212, державний номер НОМЕР_3, для проведення слідчих дій та експертиз. Постановою слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 16.03.2016 автомобіль Камаз-53212, державний номер НОМЕР_3, визнано речовим доказом та 15.04.2016, під розписку, передано на зберігання ОСОБА_4.

Згідно з висновком експерта № 792, експертиза, яка проведена на підставі постанови слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, почата 11.05.2016 та закінчена 08.06.2016, у ОСОБА_1 малися ушкодження у виді забійної рани лобу, забою грудної клітини з права, множинних переламів ребер з права. Дані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів при обставинах вказаних у постанові при ДТП. За ступенем тяжкості пошкодження відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я. Утворення пошкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається. Даних про наявність у крові ОСОБА_1 алкоголю у представлених мед. документах не має.

Відповідно до висновку № 275 судової автотехнічної експертизи від 15.04.2016 по дослідженню технічного стану автомобіля "Камаз-53212", номерний знак НОМЕР_3, яка проведена на підставі постанови слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2016 та фототаблиці до нього, ходова частина автомобіля "Камаз-53212", номерний знак НОМЕР_3, на момент ДТП перебувала у працездатному і функціонально придатному стані, дозволяла водієві рухатися в обраному ним напрямку, не мала несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення автомобіля в сторону від обраного водієм напрямку руху. Рульове керування автомобіля "Камаз-53212", номерний знак НОМЕР_3, на момент ДТП перебувало в працездатному і функціонально придатному стані, що дозволяло водієві рухатися в обраному напрямку, не мало несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення автомобіля в сторону від обраного водієм напрямку руху. Гальмова система автомобіля "Камаз-53212", номерний знак НОМЕР_3, знаходилася в працездатному і функціонально придатному стані, дозволяла водієві знижувати швидкість автомобіля з відомою водієві ефективністю і без несправностей, які б призводили до раптового відведення автомобіля у бік від обраного водієм напрямку руху або до раптової відмови системи.

Фари головного освітлення (ближнього і дальнього світла) і габаритні ліхтарі автомобіля "Камаз-53212", номерний знак НОМЕР_3, на момент ДТП знаходилися в працездатному і функціонально придатному стані. Деформація ниток розжарювання ближнього та дальнього світла лампи правої фари під впливом динамічного навантаження відбулася в момент, коли оби дві нитки розжарювання перебували у нагрітому стані. Так як лампа правої фари перебувала в зоні основних аварійних пошкоджень автомобіля, можливо припустити, що момент динамічного навантаження призвівший до деформації ниток ближнього та дальнього світла, збігається з моментом ДТП. За таких умов, незадовго до або під час ДТП повинне було статися перемикання з дальнього на ближнє світло або навпаки. Можливо навіть, що подавався світловий сигнал шляхом переривчастого включення дальнього світла фар.

Відповідно до висновку № 274 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля "ВАЗ-21213", державний номер НОМЕР_2 від 14.04.2016, який проведений на підставі постанови слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2016, ходова частина автомобіля "ВАЗ-21213", державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП перебувала в працездатному і функціонально придатному стані і дозволяла водієві здійснювати рух в обраному напрямку, не мала несправностей, які могли б раптово для водія призвести до відводу автомобіля в бік від обраного ним напряму руху. Рульове керування автомобіля "ВАЗ-21213", державний номер НОМЕР_2, до моменту розглядаємого ДТП перебувало у працездатному стані, дозволяло водієві рухатися в обраному напрямку, не мала несправностей, які несподівано для водія могли призвести до відведення автомобіля у бік від обраного напрямку руху. Робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ "21213", державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП перебувала у працездатному стані, дозволяла водієві знижувати швидкість автомобіля з відомою йому ефективністю до зупинки, не мала несправностей, які б приводили до раптової для водія відмови системи або до раптового відведення в бік від обраного напрямку руху. Ліва фара головного освітлення (ближнього і дальнього світла) автомобіля "ВАЗ-2213", державний номер НОМЕР_1, на момент ДТП перебувала в працездатному і функціонально придатному стані. Руйнування лампи правої фари головного освітлення відбулося в момент, коли нитка розжарювання ближнього світла перебувала в нагрітому стані, тобто лампа була включена в режимі ближнього світла. Так як лампа правої фари головного освітлення перебувала в зоні основних аварійних пошкоджень автомобіля, можливо припустити, що момент руйнування лампи збігся з моментом ДТП. За таких умов, в момент ДТП лампа правої фари головного освітлення горіла в режимі ближнього світла (нитка розжарювання ближнього світла перебувала в розжареному стані).

Відповідно до висновку експерта № 276 транспортно-трасологічної експертизи від 21.04.2016 за фактом зіткнення автомобілей КАМАЗ-53212, р.н. НОМЕР_3 і ВАЗ-21213, р.н. НОМЕР_1, проведеного на підставі постанови слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2016, на підставі проведених вище досліджень транспортних засобів можливо зробити висновок, що в початковий контакт вступили передня права частина автомобіля КАМАЗ, з передньою правою частиною автомобіля ВАЗ (з наступною деформацією правого переднього крила правої передньої стійки - блокуючий контакт). Після контактування з автомобілем КАМАЗ автомобіль ВАЗ був відкинутий вправо по ходу руху автомобіля КАМАЗ, а автомобіль КАМАЗ рухався в своєму первинному напрямку по лівому узбіччю. Кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент початкового контактування склав близько 180±3 градусів, відлічуваний від лінії поздовжньої осі автомобіля КАМАЗ до перетину з лінією поздовжньої осі автомобіля ВАЗ проти годинникової стрілки. Зіткнення автомобілів КАМАЗ і ВАЗ мало місце на узбіччі смуги руху автомобіля ВАЗ, в районі початку відм. № 6 (зафіксованої на схемі) на відстані 0,9 м від правого краю проїжджої частини дороги по ходу руху автомобіля ВАЗ.

Відповідно до висновку експерта № 615 по дослідженню обставин ДТП від 21.07.2016, проведеного на підставі постанови слідчого Миколаївського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, про призначення автотехнічної експертизи від 06.07.2016, за умов викладених у постанові про призначення експертизи та матеріалах кримінального провадження, водієві автомобіля КАМАЗ, маючи намір провести обгін рухомого в попутному напрямку автомобілю з напівпричепом, у своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п.п. 10.1., 14.2 (в) ПДР, згідно з якими "перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", "перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані". У той час, якщо по якимось причинам водій автомобіля КАМАЗ не встигав виконати обгін і звільнити смугу зустрічного руху, йому у своїх діях необхідно було перервати виконання обгону і повернутися в смугу свого руху ("не завершений обгін"), тобто у своїх діях керуватися п. 12.3 ПДР, згідно з якими, "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди".

Крім того, згідно з показами водія автомобіля КАМАЗ ОСОБА_4 приведеними в постанові "дивлячись, що він не встигає здійснити обіг вантажного автомобіля, він виїхав на ліве узбіччя, ставши рухатися по ньому". Згідно п. 1.10 ПДР "узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що примикає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цим Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них гужових возів (саней)".

Тобто, за умов, викладених у постанові про призначення експертизи та матеріалах кримінального провадження, дії водія автомобіля КАМАЗ, не відповідали п.п. 10.1., 14.2. (в), 12.3 ПДР. Належним і своєчасним виконанням пунктів 10.1., 14.2. (в), 12.3. ПДР водій автомобіля КАМАЗ мав би технічну можливість запобігти ДТП і тому, з технічної точки зору, його дії знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, що наступило.

За умов, викладених у постанові про призначення експертизи та матеріалах кримінального провадження, водієві автомобіля ВАЗ, з моменту виникнення небезпеці руху - моменту виявлення автомобіля КАМАЗ, що виїжджав із смуги зустрічного руху на смугу руху автомобіля ВАЗ, у своїх діях, необхідно було керуватися вимогами, викладеними у п. 12.3. ПДР, а саме: "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно прийняти заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди".

В дорожньо-транспортної ситуації, яка передувала ДТП, розгляд дій водія автомобіля ВАЗ, в частині можливості запобігання ДТП і його діям у світлі вимог п. 12.3 ПДР - безпредметно, оскільки водій своїми одноосібними діями не міг би запобігти ДТП. Враховуючи викладене, в діях водія автомобіля ВАЗ, передуючих ДТП, не вбачається не відповідностей п. 12.3. ПДР і з технічної точки зору його дії не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, що настало.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 10 статті 101 КПК України встановлено, що висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Вказані висновки експертів є повними, із наданням чітких відповідей на поставлені запитання, об'єктивними та науково обґрунтованими та такими, що узгоджуються по змісту з іншими доказами у кримінальному провадженні, а тому суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, і такими, що доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи, що докази отримані в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненому злочині, і при викладених обставинах, вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 318 від 17.08.2016 ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає на теперішній час і не страждав раніше, у період часу до якого відноситься інкримінуєме діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу до якого відноситься інкримінуєме діяння у ОСОБА_4 не відмічалося ознак якого-небудь тимчасового психічного розгляду, він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно; відповідно до службової характеристики ОСОБА_4 характеризується позитивно та відповідає займаній посаді; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; перебував на обліку у МОПЛ № 1 з 1998 по 2000 рік; раніше не судимий, визнав свою вину.

Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого, йому слід обрати покарання, у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1325, Моторно-транспортного страхового бюро України, третя особа ОСОБА_4, про стягнення матеріальної шкоду у розмірі 99783 грн. 13 коп. та 50000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з положеннями п. 5) ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи те, що цивільним позивачем та його представником подано клопотання про залишення позову без розгляду, цивільний позов належить залишити без розгляду.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази у кримінальному провадженні слід повернути ОСОБА_1 та військовій частині.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення експертиз на суму 5152 грн. 80 коп., які підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 5152 грн. 80 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до Військової частини А 1325, Моторно-страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення матеріальної і моральної шкоди - залишити без розгляду.

Речовий доказ:

- автомобіль ВАЗ-21213, державний номер НОМЕР_1, - вважати повернутим ОСОБА_1;

- автомобіль КАМАЗ-53212, державний номер НОМЕР_3, - повернути військовій частині А2062.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Н.О. Шаронова

19.11.2018