Постанова № 77937222, 14.11.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1752/18Головуючий по 1 інстанції - Мельник І.О. Категорія: 34 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Мельник І.О. у залі Соснівського районного суду м. Черкаси № 236 о 10 год. 06 хв. 29 серпня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -:

в с т а н о в и в :

27.03.2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Позивач у обґрунтування позовних вимог вказує, що 24.11.2016 року о 13:20 год. у м. Черкаси по вул. Благовісній відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_5, перед поворотом ліворуч на вул. Університетській завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, та скоїв зіткнення з автомобілем Маzdа 6, д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням позивача ОСОБА_3, коли останній рухався у попутному напрямку, після чого скоїв наїзд на дерево, чим ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 року у справі № 712/13366/16-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 340 грн. Таким чином, дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля під керуванням ОСОБА_4 сталася з вини останнього. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди позивачеві було спричинена матеріальна шкода, яка на даний час залишається не відшкодованою, внаслідок чого ОСОБА_3 змушений звернутися в суд із даним позовом. Під час дорожньо - транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4, який на той час був наданий у користування діду позивача - ОСОБА_5 як гуманітарна допомога інваліду від Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. У зв'язку зі смертю інваліда, вирішувалося питання про передачу автомобіля безоплатно у власність позивача ОСОБА_3

Автомобіль, отриманий структурним підрозділом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), і дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку. Автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4 28.07.2008 року було ввезено в Україну як гуманітарну допомогу, одержувач: Головне управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА. Рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД- І 11137 автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4 визнаний гуманітарною допомогою.

18.08.2008 року вказаний автомобіль виданий інваліду війни 1 групи ОСОБА_5, що підтверджується довідкою ГУПСЗН Черкаської ОДА від 18.08.2008 року за № 734-05. Пошкоджений автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4 наказом Міністерства соціальної політики № 277 від 24.02.2017 року безоплатно переданий у власність позивачеві. Департаментом соціального захисту населення Черкаської ОДА 27.02.2017 року надано довідку № 95-05 про перереєстрацію транспортного засобу у власність позивача ОСОБА_3, якою підтверджено, що автомобіль з обліку Департаменту знято. Внаслідок чого 21.04.2017 року автомобіль зареєстрований на ім'я позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7. Позивач посилається, що протягом всього зазначеного часу даний автомобіль перебував у нерухомому пошкодженому після дорожньо - транспортної пригоди стані, в якому автомобіль і був переданий позивачеві у власність.

Судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6 за заявою позивача та за участю відповідача ОСОБА_4 19.04.2017 року проведений огляд пошкодженого транспортного засобу Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4.

27.04.2017 року складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54/17, згідно з яким визначено розмір матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля в дорожньо - транспортній пригоді. Позивачем 14.12.2017 року здійснено за власний рахунок відновлення пошкодженого автомобіля Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4. Відновлювальний ремонт було оплачено позивачем ОСОБА_3 власними коштами у сумі 69860 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 063 від 14.12.2017 року та товарним чеком № 138 від 14.12.2017 року. Позивач вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_4 підлягає шкода у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу у розмірі 62897, 17 грн. Також позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 950 грн., що підтверджується квитанцією до ПКО № 54/17 від 19.04.2017 року. Позивач просить стягнути на його користь заподіяну шкоду з відповідача, та витрати, понесені у зв`язку з проведенням автотоварознавчого дослідження.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ «Страхова Група ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі він зазначає, що, на його думку, рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству та обставинам справи. Також ОСОБА_3 вказує, що судом неповно, поверхнево та не об`єктивно оцінені наявні у матеріалах справи докази, взагалі не оцінено правової позиції третьої особи Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА, якому належав транспортний засіб під час дорожньо - транспортної пригоди. Крім того ОСОБА_3 вважає, що судом першої інстанції перекручено та хибно витлумачено процесуальну позицію позивача у справі, внаслідок чого в оскаржуваному рішенні викладено процесуальну позицію, яку позивач у справі не займав. Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та наявним у справі доказам, тому дане рішення не може залишатись у силі та підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2018 року та ухвалити нове рішення у даній справі, яким позов ОСОБА_3 задовольнити повністю. Стягнути з відповідача судові витрати.

02 листопада 2018 року на адресу апеляційного суду Черкаської області від представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві ОСОБА_8 зазначає, що, на його думку, апеляційна скарга позивача ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2018 року у справі № 712/3129/18 є такою, що не спростовує встановлених судом обставин справи, а лише містить ряд безпідставних плутаних тверджень щодо ніби - то наявності «права власності» на автомобіль-гуманітарну допомогу у органу соціального захисту і своє «правонаступництво» після останнього (без будь-якого обґрунтування). Також він посилається, що позивач ОСОБА_3 на момент дорожньо - транспортної пригоди не являвся власником автомобіля, а володів ним без будь-яких законних підстав, оскільки його дід помер раніше, до події, яка сталася 24 листопада 2016 року. Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.

ОСОБА_8 у відзиві просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2018 року у справі № 712/3129/18 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно до вимог ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки дійшов висновку, що позивач ОСОБА_3 не має права на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, так як на момент дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3 власником автомобіля не був, права керування цим транспортним засобом також не мав, що вбачаться із наявних матеріалів справи та доказів, наданих сторонами. За таких обставин, суд дійшов висновку , що відсутні підстави для задоволення вимог позивача та відмовив у їх задоволенні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає висновки суду такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалив у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 24.11.2016 року о 13:20 год. у м. Черкаси по вул. Благовісній ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, д.н.з. НОМЕР_5, перед поворотом ліворуч на вул. Університетській завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, та скоїв зіткнення з автомобілем Маzdа 6, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням позивача, коли останній рухався в попутному напрямку, після чого скоїв наїзд на дерево, чим ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2016 року у справі № 712/13366/16-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 340 грн. Таким чином, дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля під керуванням ОСОБА_4 сталася з вини останнього (а. с.4).

Згідно даних довідки Черкаської обласної державної адміністрації Головного управління праці та соціального захисту населення від 18.08.2008 року № 734-05 відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19.07. 2006 року № 999 ОСОБА_5 був виданий без права продажу чи передачі іншій особі автомобіль «MAZDA 6» ідентифікаційний номер НОМЕР_8, 2003 року випуску, об`єм двигуна 1798 куб. м., отриманий Головним управлінням як гуманітарна допомога для інваліда ОСОБА_5 (а. с. 5).

Рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті міністрів України від 06.08.2008 року №26/ГД-11137 даний автомобіль визнаний гуманітарною допомогою (а.с.5).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого Ватутінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області серії НОМЕР_9 (а. с. 67).

Судом першої інстанції було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на час дорожньо - транспортної пригоди автомобіль Маzdа 6, д.н.з. НОМЕР_4 перебував у користуванні ОСОБА_5 як гуманітарна допомога інваліду від Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Після смерті інваліда ОСОБА_5 вирішувалося питання про передачу автомобіля безоплатно у власність позивача - онука ОСОБА_3

Як вбачається із матеріалів справи син померлого - ОСОБА_9 , який є батьком позивача, звертався до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою від 25.04.2017 року про відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди шкоди, на яку АТ «СГ «ТАС» (приватне) 28.04.2017 року направило відповідь за № 5455. Страховою компанією зазначено, що відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до поданої заяви на страхове відшкодування необхідно надати документ, який підтверджує право на отримання даного страхового відшкодування, адже на момент дорожньо - транспортної пригоди - 24.11.2016 року власником пошкодженого автомобіля «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_4 був ОСОБА_5, що вбачаться із свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_10 від. 12.04.2011 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 69-70).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9О подавав скарги до Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері фінансових послуг, та МТСБУ України на невиплату АТ «СГ «ТАС»(приватне) йому страхового відшкодування.

Із наданих відповідей на скарги вбачається, що виплату страхового відшкодування повинна отримувати особа, яка на момент дорожньо - транспортної пригоди 24.11.2016 року була власником транспортного засобу «Мазда 6», держ. номер НОМЕР_11 або ж особа, яка має відповідний документ на право його отримування. Таких документів до АТ «СГ «ТАС»(приватне) ні від ОСОБА_3, ні від ОСОБА_9 надано не було (а.с.83).

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладені норми права, обставини справи, наявні, належні та достовірні докази, які містяться в матеріалах справи, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який дійшов вірного, вмотивованого та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають до задоволення, оскільки заподіяна шкода підлягає до відшкодування на користь власника пошкодженого майна, а він таким не був на час вчинення дорожньо - транспортної пригоди. Судом встановлено, що на момент дорожньо - транспортної пригоди позивач ОСОБА_3 власником автомобіля не був, права на керування цим транспортним засобом також не мав і відповідних правових підстав, що він мав право користуватись даним автомобілем не надав. Він набув у власність автомобіль Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_4, 21.04.2017 року вже у пошкодженому стані, про що був обізнаний та надав згоду на передачу йому транспортного засобу у пошкодженому вигляді.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач ОСОБА_3 не має права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги відсутність наявних та допустимих доказів у підтвердження позовних вимог позивача, враховуючи той факт, що на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_3 не був власником транспортного засобу «Мазда 6», держ. номер СA 3462 AT, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та вірного висновку, за вказаних обставин та наявних у матеріалах справи доказах про відмову у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_3.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, не спростовують висновків суду, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, оскільки доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, їм дана належна оцінка судом, а особою, яка подає апеляційну скаргу висновки суду не спростовуються, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що не вбачається те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, та залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_3.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Судові витрати, понесені стороною за розгляд апеляційної скарги слід залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу, оскільки рішення суду першої інстанції не змінюється та не скасовуються судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 258, 367, 368, 374,37 , 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, АТ «Страхова Група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Василенко Л.І.

Фетісова Т.Л.