Вирок № 77936675, 19.11.2018, Піщанський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1820/17

Провадження № 1-кп/142/24/18

В И Р О К

іменем України

19 листопада 2018 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

секретаря судових засідань Курасевич В.В.,

за участі:

прокурора Шаравського Б.О.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника Ломаченського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Піщанського районного суду в смт. Піщанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020190000397 від 16 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на диспансерному обліку у лікарів психіатра, нарколога не знаходиться, раніше судимого:10.06.2016 року Таращанським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; 26.05.2017 року Піщанським районним судом Вінницької області звільнено умовно-достроково на невідбуту частину покарання строком 9 місяців 1 день,

у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, 16.11.2017 року близько 01 години зайшов на територію домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_2, з якою ОСОБА_4 раніше до жовтня 2017 року спільно проживав.

Перебуваючи на території даного домогосподарства, ОСОБА_4, продовжуючи свої дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, пройшов до місця знаходження автомобіля марки «ЗАЗ» модель 110307-40, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_2, не приводячи двигун автомобіля в роботу, розпочав викочувати його на вулицю. Покинувши територію вищевказаного домогосподарства, ОСОБА_4 без дозволу законного власника розпочав за допомогою ключа запалювання, яким він заволодів під час спільного проживання з ОСОБА_2, приводити двигун автомобіля в рух. Запустивши двигун зазначеного автомобіля, ОСОБА_4, з метою використання його у власних цілях, поїхав на ньому до АДРЕСА_1 де перебував до моменту затримання працівниками поліції, тобто до 16 години 20 хвилин 16.11.2017 року.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 319 від 14.12.2017 року ринкова вартість автомобіля марки «ЗАЗ», модель 110307-40, в технічно-справному стані, станом на момент вчинення кримінального правопорушення становить 41 580 гривень.

Окрім того, в кінці жовтня 2017 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3 під час спільного відпочинку разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 попросив останнього його підвезти в с. Сонячне Крижопільського району Вінницької області, на що ОСОБА_4 погодився. За допомогою автомобіля своєї знайомої, ОСОБА_4 повіз ОСОБА_3 в с. Сонячне Крижопільського району Вінницької області, де, по приїзду, ОСОБА_3 на передньому сидінні вищевказаного автомобіля залишив свій мобільний телефон марки «Huawei Honor 4С». В подальшому ОСОБА_4, виявивши даний мобільний телефон в салоні автомобіля та достовірно знаючи про те, що вказаний телефон належить ОСОБА_3, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою протиправного звернення чужого майна на свою користь, викрав вказаний мобільний телефон.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1135 від 23.11.2017 року ринкова вартість мобільного телефону марки «Huawei Honor 4С» в технічно-справному стані станом на момент вчинення кримінального правопорушення становить 2 896 гривень 67 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4, завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2 896 гривень 67 копійок.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 289 КК визнав частково та пояснив, що 06 червня 2017 року він звільнився з Піщанської ВК №59 умовно-достроково, де відбував покарання у виді позбавлення волі за крадіжку, та поїхав до своєї знайомої ОСОБА_2 в смт.Крижопіль Вінницької області. Почав спільно з нею проживати як чоловік і дружина, вести господарство, в тому числі відремонтував автомобіль марки «ЗАЗ», належний ОСОБА_2, який вони використовували в домашніх справах, постійно купував до нього запчастини та заправляв бензином. В період спільного проживання, стверджує обвинувачений ОСОБА_4, у них з потерпілою виникали сварки та непорозуміння, однак таке трапляється в сім"ях, тому особливого значення цьому не надавав. 22 жовтня 2017 року він та ОСОБА_2 в черговий раз з"ясовували стосунки, в результаті чого ОСОБА_4 пішов з дому потерпілої, забравши певні власні речі, та повернувся 27 жовтня 2017 року. Потрапити до будинку ОСОБА_2 не зміг, так як не мав ключів, та поїхав з смт.Крижопіль Вінницької області у власних справах. Повернувшись в смт.Крижопіль 15 листопада 2017 року, зустрів свого знайомого ОСОБА_6, поспілкувався з ним та пішов до будинку ОСОБА_2 на вулицю АДРЕСА_3 в смт.Крижопіль близько опівночі.Постукавши у двері та вікна будинку, де йому ніхто не відчинив, обвинувачений ОСОБА_4 вказує, що вирішив зігрітися та сів в автомобіль, який знаходився на подвір"ї. Так як йому не вдалося завести двигун, він викотив автомобіль на вулицю і в цей час йому зателефонував ОСОБА_6 та попросив позичити гроші.Він, ОСОБА_4, запустив двигун автомобіля з буксира, закрив ворота домогосподарства ОСОБА_2 та поїхав до ОСОБА_6, який , крім позичити гроші, попросив завести його до матері в м.Погребище.Дорогою вони вирішили поїхати спочатку до матері ОСОБА_4 в м.Таращу Київської області, а потім до матері ОСОБА_6 в м.Погребище Вінницької області. Дорогою ОСОБА_4 заправляв автомобіль "ЗАЗ", пив каву, пригощав кавою та горілкою ОСОБА_6 Відвідавши матір в м.Тараща, ОСОБА_4 продовжив рух автомобілем ОСОБА_2 в сторону м.Вінниці, однак, від"їхавши 50 км від м.Тараща, автомобіль зламався і ОСОБА_4 пішов до своїх кумів, які жили неподалік, де його затримали працівники поліції та доставили у відділення поліції м.Таращі. Вказує, що вважав, що ОСОБА_2, виявивши відсутність автомобіля, зателефонує саме йому, а не в поліцію. В судовому засіданні наполягав на тому, що автомобілем протиправно не заволодівав, так як вважав, що з ОСОБА_2 у них тривали сімейні стосунки, а тому він мав право скористатись її автомобілем у власних справах як чоловік.

В пред"явленому за ч.2 ст.185 КК обвинуваченні ОСОБА_4 вину не визнав та суду пояснив, що 12 жовтня 2017 року його знайомий, потерпілий по справі ОСОБА_3, попросив відвезти його в с.Сонячне Крижопільського району, а потім у с.Городківку Крижопільського району. Дорогою у ОСОБА_3 в руках був мобільний телефон, на якому він слухав музику.На другий день ОСОБА_3 прийшов до нього (до дому ОСОБА_2.) та сказав, що в нього пропав телефон. Пошукавши в автомобілі телефон, вказує ОСОБА_4, він сказав ОСОБА_3, що телефона не має та що він його, швидше, сам десь загубив, телефона не викрадав та не привласнював. Обвинувачений ОСОБА_4 також стверджує, що вказаний телефон згодом знайшла в м.Таращі 19 жовтня 2017 року дитина ( не вказує конкретно дані дитини) та що 22 жовтня 2017 року він, ОСОБА_4, намагався повернути телефон ОСОБА_3, але його не було вдома. З телефона ОСОБА_3 обвинувачений один раз телефонував адвокату після затримання.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4, його вина, крім власних показань, доводиться та підтверджується іншими, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що спільно проживала з ОСОБА_7 з червня 2017 року після його звільнення з місць позбавлення волі до жовтня 2017 року в смт.Крижопіль Вінницької області по вулиці АДРЕСА_3 у власному будинку. ОСОБА_4 не бажав працювати, жив за її рахунок, весь час просив у неї гроші під виглядом різних обставин як то необхідність лікування матері, смерті близьких людей, тощо. Загалом ОСОБА_4 вів безпорядний спосіб життя, пиячив, заводив сумнівні знайомства. За час проживання ОСОБА_4 з її згоди користувався належним її автомобілем марки "ЗАЗ", однак автомобіль слід було заправляти та ремонтувати, на що потерпіла надавала свої кошти, так як ОСОБА_4 ніде не працював. Приблизно 15-16 жовтня 2017 року потерпіла дозволила ОСОБА_4 поїхати вказаним автомобілем до м.Біла Церква, так як у нього там наче б то проживала дитина, яка хворіє. ОСОБА_4 повернувся 22 жовтня 2017 року, вони посварилися та потерпіла заявила йому про припинення спільного проживання та сімейних стосунків. Обвинувачений ОСОБА_4 повернув її автомобіль, ключі від будинку, забрав власні речі та пішов з дому, на чому їхнє спілкування повністю припинилось. Наприкінці жовтня 2017 року ОСОБА_2 виявила у себе в домогосподарстві спробу невідомої особи проникнути до будинку, внаслідок чого змінила всі замки. 16 листопада 2017 року вранці за місцем свого проживання виявила, що з подвір"я зник автомобіль марки «ЗАЗ», модель 110307-40, державний номерний знак НОМЕР_1, про що повідомила в поліцію. В ході розшуку автомобіля працівники поліції запропонували подзвонити ОСОБА_4 та запитати про зникнення автомобіля. ОСОБА_2 подзвонила до ОСОБА_4, запитала чи він не брав автомобіль, на що ОСОБА_4 її відповів, що автомобіля не брав та щоб вона йому більше не телефонувала. Зниклий автомобіль 16 листопада 2017 року виявили та повернули її працівники поліції.

За час проживання з обвинуваченим, вказує потерпіла, спільного майна не нажили, документи на автомобіль були у неї. Крім того, потерпіла помітила, що у жовтні 2017 року в ОСОБА_4 з"явився мобільний телефон чорного кольору, який, як пояснив ОСОБА_4, він купив за 1600 грн. в невідомої особи. Також у жовтні 2017 року до неї до дому приходили дві невідомі жінки та вимагали, щоб ОСОБА_4 повернув їм телефон.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має, в призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що приблизно наприкінці літа, можливо восени 2017 року познайомився в смт.Крижопіль з ОСОБА_4 В жовтні 2017 року, точної дати не пам"ятає, попросив ОСОБА_4 поїхати в с.Городківка Крижопільського району, щоб забрати заробітну плату на цукровому ОСОБА_4 погодився. ОСОБА_3 заправив автомобіль марки "ЗАЗ-Славута" і вони поїхали в с.Сонячне та с.Городківка Крижопільського району, дорогою потерпілий слухав музику на телефоні, однак вдома по приїзду виявив, що телефон зник.На другий день пішов до ОСОБА_4 до дому, де він проживав з ОСОБА_2, запитати, чи не залишив телефон в машині.Однак ОСОБА_4 сказав потерпілому, що нічого не знає і що телефон ОСОБА_3 сам десь загубив. Потерпілий ОСОБА_3 також повідомив що він та його дружина двічі просили ОСОБА_4 повернути телефон, оскільки підозрювали його в крадіжці, проте ОСОБА_4 все заперечував. Потерпілий змушений був звернутись до поліції, а згодом працівники поліції виявили та вилучили вказаний телефон в ОСОБА_4 Потерпілий ОСОБА_3 матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить повернути йому телефон, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів в поліції, у визначенні міри покарання ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який вказав, що познайомився з ОСОБА_4 восени 2017 року в смт.Крижопіль, разом спілкувалися, випивали спиртні напої. 15 листопада 2017 року зустрілися в черговий раз, пішли до магазину, ОСОБА_4 купив пляшку горілки, яку вони разом випили та поїхали на таксі по домах. В цей же день мати свідка подзвонила до ОСОБА_4 та попросила привезти його, ОСОБА_6, до неї до дому в м.Погребище. 16 листопада 2017 року ОСОБА_4 подзвонив близько першої години ночі до нього та сказав прийти з речами, щоб поїхати до матері в м.Погребище.Свідок прийшов до ОСОБА_4 до дому, де він проживав з ОСОБА_2 ОСОБА_4 відкрив ворота і сказав, що автомобіль слід заводити з буксира, щоб не почула дружина, що і зробили. В с.Жабокрич Крижопільського району ОСОБА_4 зупинив автомобіль на узбіччі дороги, взяв дві каністри та пішов на заправку пішки, щоб, як сказав ОСОБА_4, його не зафіксувала камера спостереження. Доїхавши до с.Ободівка, ОСОБА_4 запропонував поїхати спочатку до його матері в м.Тараща, а потім до матері свідка в м.Погребище, на що ОСОБА_6 погодився. Свідок пояснив, що вони відвідували в м.Тараща родичів та знайомих ОСОБА_4, але, так як він був на той час вже у стані сильного алкогольного сп"яніння, то не пам"ятає де саме, але за ними прибули працівники поліції та повезли в смт.Крижопіль. У відділенні поліції в смт.Крижопіль свідок вказує, що в ОСОБА_4 виявили телефон, який належить ОСОБА_3 Свідок впізнав телефон ОСОБА_3, так як товаришує з ним і ОСОБА_3 скаржився, що в автомобілі ОСОБА_4 загубив телефон, який ОСОБА_4 не бажає йому повернути. Також свідок вказав, що в поліції в смт.Крижопіль ОСОБА_4 визнав, що телефон належить ОСОБА_3, але він не хотів його повертати.

Крім часткового визнання вини обвинуваченим, показань потерпілих та свідка, його вина доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні іншими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке,що готується) від 16 листопада 2017 року, згідно якого у період часу з 21 години 15.11.2017 року по 06 годину 16.11.2017 року невідома особа шляхом підбору ключа відчинила навісний замок з воріт домогосподарства за адресою АДРЕСА_4 в смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області, після чого з території подвір'я незаконно заволоділа автомобілем «ЗАЗ», модель 110307-40, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4;

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 16 листопада 2017 року, яким зафіксовано огляд домогосподарства, що розташований по вулиці АДРЕСА_3 в смт. Крижопіль Крижопільського району, та належить ОСОБА_2;

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 16 листопада 2017 року, яким зафіксовано огляд автомобіля «ЗАЗ» модель 110307-40, державний номерний знак НОМЕР_1, виявленого на місці для паркування автомобілів по вул. В. Великого, 29 в м. Тараща Таращанського району Київської області;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 листопада 2017 року, з якого вбачається, що після затримання ОСОБА_4 з підстав незаконного заволодіння 16.11.2017 року транспортним засобом, в присутності понятих здійснено обшук, під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Honor, чорного кольору;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 листопада 2017 року, проведеного по вул. АДРЕСА_3, в смт. Крижопіль Крижопільського району Вінницької області;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 069589, від 16 листопада 2017 року, якою до водія ОСОБА_4 застосовано штраф 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП;

- протоколом огляду предмету та фототаблицею до нього від 25 листопада 2017 року, яким зафіксовано огляд мобільного телефону марки «Huawei Honor 4С».

Прокурор Шаравський Б.О. в судовому засіданні підтримав обвинувачення, наполягав на призначенні покарання в межах санкції, передбаченої законом про кримінальну відповідальність, у виді позбавлення волі, стягненні судових витрат з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, вирішення долі речових доказів та арештованого майна шляхом повернення його потерпілим як власникам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні просив виправдати його підзахисного, оскільки в його діях відсутні склади інкримінованих діянь та відсутні докази, які доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненому.

Оцінюючи зібрані докази, суд вважає вину ОСОБА_4 в пред"явленому обвинуваченні повністю доведеною та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.289 КК як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, та за ч. 2 ст.185 КК як таємне викрадення чужого чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень (злочинів), ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, ту обставину, що він є раніше судимим, не перебуває на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлені.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (злочинів) як засудженим, так і іншими особами, а особі, яка вчинила кримінальне правопорушення (злочин), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів), суд вважає, що достатньою мірою покарання з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 289 та ч.2 ст.185 КК України.

При визначенні принципу призначення покарання за сукупністю злочинів обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, та вважає, що при призначенні покарання за ч. 1 ст. 70 КК України, слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив вказані кримінальні правопорушення, будучи раніше судимим та до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, тому остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

По даному кримінальному провадженню проведено судову автотоварознавчу експертизу № 319 від 14 грудня 2017 року, вартість проведення якої згідно довідки Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру становить 395 гривень 48 копійок, та судову товарознавчу експертизу № 1135 від 23 листопада 2017 року, вартість проведення якої згідно довідки Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру становить 395 гривень 48 копійок, у зв'язку з чим дані витрати в загальному розмірі 790 гривень 96 копійки, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК.

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року та ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим за ч.2 ст.289 КК, ч. 2 ст. 185 КК та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 ( три ) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Таращанського районного суду Київської області від 10 червня 2016 року у виді 9 (дев'яти) місяців 1 (одного) дня позбавлення волі призначити ОСОБА_4остаточне покарання на строк 6 (шість) років 3 (три) місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу затримання з 16 листопада 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.72 КК в строк відбування покарання попереднє ув"язнення з розрахунку день перебування під вартою в установі попереднього ув"язнення за день позбавлення волі з 16 листопада 2017 року до набрання даним вироком суду законної сили .

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,на користь держави в особі Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні, відповідно до висновку експерта від 14 грудня 2017 № 319 в розмірі 395 гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,на користь держави в особі Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в кримінальному провадженні, відповідно до висновку експерта від 23 листопада 2017 № 1135 в розмірі 395гривень 45 копійок.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року та ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2017 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

автомобіль марки «ЗАЗ» модель 110307-40, державний номерний знак, НОМЕР_1, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2, повернути останній за належністю;

мобільний телефон марки «Huawei Honor 4С, який перебуває на зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, повернути власнику ОСОБА_3

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя: